Рішення

від 06.12.2012 по справі 7/79/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 грудня 2012 р. Справа 7/79/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банасько О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС", м. Вінниця

до : Приватного підприємства "Вектор-3", м. Вінниця

про стягнення 12 406,67 грн. згідно договору №87 від 01.11.2009 року

при секретарі судового засідання Павловій Т.С.

за участю представників:

позивача: Нижник В.М., довіреність № 211 від 29.11.2012 року, паспорт серії АА 440290 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 18.03.1997 року.

Ребеза О.В., довіреність № 211 від 29.11.2012 року, паспорт серії АА 170318 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 15.03.1996 року.

відповідача: не з'явився.

Викликаний в порядку ст. 30 ГПК України представник КП "Обчислювальний центр житлово-комунального господарства": Шур О.В., довіреність, паспорт серії АВ 632025 виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області 31.03.2005 року.

ВСТАНОВИВ :

20.11.2012 року на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС", м. Вінниця до Приватного підприємства "Вектор-3", м.Вінниця про стягнення 12 406,67 грн. згідно договору № 87 від 01.11.2009 року.

Ухвалою від 21.11.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/79/2012/5003 та призначено до розгляду на 06.12.2012 року.

В судове засідання 06.12.2012 року відповідач не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 21.11.2012 року яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві - вул.Ватутіна, 46, м.Вінниця, 21100.

Згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ № 15168061 станом на 20.11.2012 року місцезнаходженням відповідача значиться вул.Ватутіна, 46, м.Вінниця, 21100, яка є ідентичною тій по якій було направлено останньому ухвалу у даній справі.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Дійшовши такого висновку суд врахував, що відповідачем отримано ухвалу суду про порушення провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2101120393276 наявним в матеріалах справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.11.2009 року між Приватним підприємством "Вектор-3" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС" (Підрядник) укладено договір № 87 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів (а.с.8-10, т.1).

Відповідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту ліфтів в житлових будинках Замовника відповідно відомості обсягів робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1 Договору щомісячна оплата визначена в розмірі 35 219,87 грн. в т. ч. ПДВ 20 % - 5 869,87 грн. сума без врахування ПДВ - 29 349,31 грн. та проводиться по мірі поступлення коштів від населення.

По закінченню поточного місяця Підрядник надає Замовнику три примірники актів виконаних робіт з зазначенням їх вартості для підписання та посвідчення печаткою, два з яких Замовник повертає Підряднику після підписання (п.4.1 Договору).

На підставі підписаних актів виконаних робіт Замовник самостійно оплачує виконані роботи (п.4.2 Договору).

Як зазначає позивач протягом дії договору № 87 від 01.11.2009 року за період з листопада по грудень 2009 року Підрядником було виконано роботи на загальну суму 69 266,67 грн., що підтверджується обопільнопідписаними та скріпленими печатками сторін актами виконаних робіт які наявні в матеріалах справи (а.с.13- 16 т.1).

Відповідач за виконані роботи провів частково розрахунок на суму 56 860,00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Таким чином борг ПП "Вектор-3" становить 12 406,67 грн. (69 266,67-56 860,00).

Також наявність заборгованості відповідача підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 26.11.2012 року.

23.10.2012 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 186 з вимогою оплати заборгованості за виконані роботи відповіді на яку за твердженням позивача не надійшло.

Також судом встановлено, що за листопад-грудень 2009 року мешканцями будинків, які вказані в додатку № 1 до договору № 87 від 01.11.2009 року сплачено за технічне обслуговування ліфтів 77 434,32 грн. (в сумі що перевищує заборгованість відповідача перед позивачем і яка дозволяла провести розрахунок в повному обсязі за отримані послуги), що вбачається із відомості від 03.12.2012 року наданої Комунальним підприємством Обчислювальний центр житлово-комунального господарства Вінницької міської ради.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З підписанням 01.11.2009 року сторонами договору № 87 між ним виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 1 (Загальні положення про підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Беручи до уваги положення п.2.1 Договору суд прийшов до висновку про те, що підставою для проведення розрахунку для відповідача являється подія - надходження коштів від населення за технічне обслуговування ліфтів.

Як встановлено судом із матеріалів справи ПП "Вектор-3" мав можливість сплатити борг в повному обсязі виходячи із положень п.2.1 Договору та доведеності факту сплати коштів мешканцями будинків за обслуговування ліфтів про що вказувалось вище.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення 12 406,67 грн. основного боргу правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не надав до суду доказів в спростування позовних вимог щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог із врахуванням вищевикладених мотивів.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст.49 ГПК України.

06.12.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вектор-3", вул. Ватутіна, 46, м. Вінниця, 21100 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 31743445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж-ВВС", вул. Стеценко, 5, м. Вінниця, 21001 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 13312971) - 12 406 грн. 67 коп. боргу, 1 609 грн. 50 коп . - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 10 грудня 2012 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - вул.Ватутіна, 46, м.Вінниця, 21100.