cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-35/14312-2012 28.11.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарська справа"
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Розчерк пера"
про стягнення 2 860 686,17 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Алюнина О.О. - предст. за довір.;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились.
У судовому засіданні 28.11.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарська справа" про стягнення 2 860 686,17 грн. та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2012 порушено провадження у справі №5011-35/14312-2012, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Розчерк пера", розгляд справи призначено на 12.11.2012.
06.11.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надійшли письмові пояснення по справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 28.11.2012.
Представники відповідача та третьої особи у судові засідання 12.11.2012 та 28.11.2012 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відповідач не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/14312-2012 від 16.10.2012, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв клопотань не подавав.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.03.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розчерк пера" (надалі - третя особа, позичальник) було укладено Кредитний договір №11321490000 (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору, банк зобов'язався надавати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1 200 000,00 грн. у порядку і на умовах, визначених цим договором, на строк до 23.03.2011 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14% річних та 28% річних в разі використання кредитних коштів понад встановлений кредитним договором строк (п.п. 1.1. - 1.3. Кредитного договору).
18.04.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Розчерк пера" було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди про надання ТОВ "Розчерк пера" кредитних коштів у сумі 100 000,00 грн. на строк з 18.04.2008 по 25.03.2011 та встановили процентну ставку у розмірі 20,00% річних та 40,00% річних у разі використання кредитних коштів понад встановлений кредитним договором строк.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором №11321490000, між АКІБ "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Друкарська справа" (надалі -відповідач, поручитель) було укладено договір поруки № 191241 від 26.03.2008.
Відповідно до п 1.1. Договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ "Розчерк пера" усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з Договору про надання поновлювальної кредитної лінії №11321490000 від 26.03.2008 в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.
Відповідно до п. 1.3 Договору поруки поручитель відповідає перед АКІБ "УкрСиббанк" в тому ж обсязі, що і ТОВ "Розчерк пера", за всіма зобов'язаннями останнього за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій .
Відповідно до п. 2.2 Договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги.
Як свідчать матеріали справи, АКІБ "УкрСиббанк" виконав свої зобов'язання за Кредитним договором у повному обсязі, надавши третій особі грошові кошти відповідно до умов Кредитного договору, що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером.
У зв'язку із невиконанням третьою особою зобов'язань за кредитним договором, АКІБ "УкрСиббанк" направив відповідачу вимогу за вих. №30-91 від 14.09.2011 про виконання відповідачем забезпеченого порукою зобов'язання.
08.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.
Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами до ПАТ "Дельта Банк" (далі - позивач) перейшли права вимоги до позичальників ПАТ "УкрСиббанк", які виникають з кредитних та забезпечувальних договорів, в тому числі і з кредитного договору №11321490000 від 26.03.2008 та договору поруки № 191216 від 26.03.2008.
Таким чином, на підставі договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, ПАТ "Дельта Банк" набув статусу нового кредитора у зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору №11321490000 від 26.03.2008 та договору поруки № 191216 від 26.03.2008.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Кредитного договору та додаткової угоди до нього третя особа не повернула грошові кошти, одержані в рахунок кредитної лінії та не сплатила проценти за користування кредитом, що призвело до виникнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 2 624 361,12 грн. , з яких: заборгованість за кредитом - 1 021 175,21 грн., заборгованість по процентах -1 400 310,53 грн., заборгованість за комісією -24000,00 грн. та заборгованості за Додатковою угодою №1 до Кредитного договору у розмірі 236 325,05 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 92857,14 грн., заборгованість по процентах -127 348,67 грн.
У наданих письмових поясненнях третя особа проти позову заперечила, посилаючись на те, що надана відповідачем порука за договором поруки від 26.03.2008 припинилася у зв'язку із збільшенням обсягу відповідальності поручителя внаслідок підписання додаткової угоди №1 до Кредитного договору, а також у зв'язку із закінченням строку поруки.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Як передбачено ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно із ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як пояснив позивач та свідчать матеріали справи, третьою особою були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за Кредитним договором та додатковою угодою №1 до Кредитного договору, зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитами та зобов'язання по сплаті комісії у розмірі 2 665 691,55 грн.
Доказів сплати заборгованості по кредиту, процентам за користування кредитом та комісії третя особа та відповідач не надали.
Таким чином, невиконання третьою особою зобов'язань за Кредитним договором та додатковою угодою № 1 до Кредитного договору покладає на третю особу та відповідача солідарну відповідальність за таке порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами та комісією підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 19% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом "факт/360", але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне повернення суми кредиту, процентів за користування ним та комісії за Кредитним договором та додатковою угодою пеню у розмірі 194 994,62 грн.
Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені суд вважає їх обґрунтованими, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню згідно наданих розрахунків.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В ході розгляду справи відповідач та третя особа не надали доказів повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії у встановлені договором строки та обсягах і не навели підстав для звільнення їх від зазначеного обов'язку, контррозрахунку суми заборгованості та штрафних санкцій не надали.
Посилання третьої особи на припинення поруки відповідача за договором поруки №191241 від 26.03.2008 у зв'язку із збільшенням обсягу відповідальності, а також у зв'язку із закінченням строку поруки судом відхиляються з огляду на положення п.п. 1.1. та 3.1. договору поруки, якими передбачено, що поручитель зобов'язується відповідати в повному обсязі за невиконання боржником усіх його зобов'язань, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, а договір поруки діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 2 860 686,17 грн.
З огляду на задоволення позову, судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарська справа" (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 10а, кв. 410, ідентифікаційний код 32204607) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ідентифікаційний код 34047020) 1 114 032,35 (один мільйон сто чотирнадцять тисяч тридцять дві гривні 35 коп. ) -заборгованості по кредиту за Кредитним договором №11321490000 від 26.03.2008 та Додатковою угодою №1 від 18.04.2008 ; 1 527 659,20 (один мільйон п'ятсот двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 20 коп.) - заборгованості по процентах ; 24 000,00 грн. (двадцять чотири тисячі гривень) -заборгованості по сплаті комісії; 194 994,62 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 62 коп.) -пені; 42 910,87 грн. (сорок дві тисячі дев'ятсот десять гривень 87 коп.) -судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 30.11.2012
Суддя М.Є. Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2012 |
Оприлюднено | 12.12.2012 |
Номер документу | 27943106 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Літвінова М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні