Рішення

від 05.12.2012 по справі 5011-67/15022-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/15022-2012 05.12.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «ДХЛ Інтернешнл Україна» ДоПриватного підприємства «Італмото» Простягнення 10 752,67 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:Власов Є.А. Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ДХЛ Інтернешнл Україна»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства Приватного підприємства «Італмото»(далі-відповідач) про стягнення 10 752,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг (організації автомобільних перевезень вантажів) №000420 від 08.02.2012 р. надав послуги з організації перевезення вантажів, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9 174,08 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 352,58 грн., 3% річних у розмірі 75,61 грн. та штрафу у розмірі 1 150,40 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.10.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 09.11.2012 р.

09.11.2012 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15 600,10 грн., пеню у розмірі 352,58 грн., штраф у розмірі 1 150,40 грн. та 3 % річних у розмірі 75,61 грн..

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 21.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 05.12.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість за актом №ДХ-0000532 від 27.02.2012 р. у розмірі1 752,00 грн., за актами №ДХ-00001450 від 21.05.2012 р. на суму 4 000,00 грн. та вартість послуг у розмірі 3 422,08 грн. за актом №ДХ-00002088 від 03.07.2012 р., що у загальному розмірі становить 9 174,08 грн., позовні вимоги, з урахуванням заяви підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2012 р. між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг (організації автомобільних перевезень вантажів) №000420

Згідно п. 1.1 Договору згідно із даним договором експедитор приймає на себе обов'язки за плату і рахунок клієнта організовувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням та обробленням вантажів в міжнародному та /або регіональному сполученні (під регіоном в рамках даного Договору приймається територія України), а саме: організовувати виконання послуг, пов'язаних із безперешкодним перевезенням вантажів клієнта автомобільним транспортом та обробленням вантажів клієнта з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення на території України й інших держав.

Відповідно до п. 2.3.9 Договору клієнт зобов'язується здійснювати розрахунки з експедитором за надані послуги і додаткові витрати у вказані в Договорі строки та у вказаному у договорі порядку.

Згідно п. 4.8 Договору при завершені надання послуг за заявкою сторони укладають акт про надані послуги, при цьому накладна СМR або ТТН, що оформлюється при прийнятті перевезення вантажу клієнта із зазначенням відповідного транспортного засобу перевізника, вважається належним підтвердженням надання транспортно-експедиційних послуг експедитора, що надаються на виконання заявки.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що оплата послуг експедитора здійснюється шляхом перерахування коштів клієнтом на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставленого останнім рахунку-фактури, у розмірі, вказаному в погоджений заявці, протягом 3 календарних днів з дати отримання відповідного рахунку-фактури.

Положеннями п. 5.6 Договору визначено, що по кожному організованому перевезенню сторонами підписується акт виконаних робіт. У випадку, якщо відправлений експедитором клієнтові акт виконаних робіт останнім не підписано і не відхилено впродовж 10 днів з моменту його отримання клієнтом, він вважається прийнятим без зауважень.

Згідно із п. 6.4 Договору у випадку прострочення клієнтом здійснення оплати за цим Договором, він сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку прострочення більше 30 календарних днів, клієнт додатково сплачує штраф у розмірі 20% від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 9.1 Договору, договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2012 р.

Як зазначає позивач у позові, на підставі Договору у період з лютого по липень 2012 р. останнім надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ДХ-0000388 від 20.02.2012 р. на суму 4 026,02 грн., №ДХ-0000532 від 27.02.2012 р. на суму 2 070,00 грн., №ДХ-0000533 від 27.02.2012 р. на суму 1 584,00 грн., №ДХ-00001450 від 21.05.2012 р. на суму 4 000,00 грн., №ДХ-00001799 від 13.06.2012 р. на суму 4 283,30 грн., №ДХ-00002088 від 03.07.2012 на суму 3 422,08 грн., що у загальному розмірі становить 19 385,40 грн.

Відповідач виконуючи зобов'язання за Договором, здійснив оплату наданих позивачем послуг, у наступному порядку:

01.03.2012 р. сплатив вартість наданих позивачем послуг у розмірі 4 026,02 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (призначення платежу -оплата за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку №ДХ-0000397 від 20.02.2012 р. за актом здачі-прийняття робіт №ДХ-0000388 від 20.02.2012 р.).

01.03.2012 р. відповідач оплатив вартість транспортно-експедиційних послуг на суму 1 584,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (призначення платежу -оплата за складські, перевантаження, послуги зг. рахунку №ДХ-0000542 за актом здачі-прийняття робіт №ДХ-0000533 від 27.02.2012 р.).

02.03.2012 р. відповідачем оплачено вартість транспортно-експедиційних послуг на суму 318,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (призначення платежу -оплата за митно-брокерські послуги зг. рахунку №ДХ-0000538 за актом здачі прийняття-робіт №ДХ-0000538 від 27.02.2012 р.).

18.06.2012 р. відповідач сплатив вартість наданих позивачем послуг у розмірі 4 157,37 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (призначення платежу -оплата за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку №ДХ000-1825 від 13.06.2012 р. за актом здачі-прийняття робіт №ДХ-00001799 від 13.06.2012 р.).

20.06.2012 р. відповідач сплатив вартість наданих позивачем послуг у розмірі 125,93 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (призначення платежу -оплата за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку №000ДХ-1825 від 13.06.2012 р. за актом здачі-прийняття робіт №ДХ-00001799 від 13.06.2012 р.).

Отже з огляду проведених відповідачем оплат наданих послуг вбачається, що клієнтом повністю оплачено послуги за актами №ДХ-0000388 від 20.02.2012 р. на суму 4 026,021 грн., за актом ДХ№-0000533 від 27.02.2012 р. на суму 1 584,00 грн. та за актом №ДХ-00001799 від 13.06.2012 р. на суму 4 283,30 грн.

Частково оплачено вартість наданих послуг у розмірі 318,00 грн. за актом №ДХ-0000532 від 27.02.2012 р. на суму 2 070,00 грн. (заборгованість за вказаним актом становить 1 752,00 грн. = 2070,00 грн. -318,00 грн.) та взагалі не оплачено вартість наданих послуг за актами №ДХ-00001450 від 21.05.2012 р. на суму 4 000,00 грн. та вартість послуг у розмірі 3 422,08 грн. за актом №ДХ-00002088 від 03.07.2012 р., що у загальному розмірі становить 9 174,08 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 9 174,08 грн. та підстави нарахування штрафних санкцій.

Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що оплата послуг експедитора здійснюється шляхом перерахування коштів клієнтом на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставленого останнім рахунку-фактури, у розмірі, вказаному в погоджений заявці, протягом 3 календарних днів з дати отримання відповідного рахунку-фактури.

Положеннями п. 5.6 Договору визначено, що по кожному організованому перевезенню сторонами підписується акт виконаних робіт. У випадку, якщо відправлений експедитором клієнтові акт виконаних робіт останнім не підписано і не відхилено впродовж 10 днів з моменту його отримання клієнтом, він вважається прийнятим без зауважень.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист акт виконаних робіт ДХ-0002088 від 03.07.2012 р. на суму 3 422,08 грн. направлений відповідачу 12.09.2012 р.

Письмових заперечень або відмови відповідача у підписанні вказаного акту матеріали справи не містять, доказів зворотнього позивачем не наведено, відтак з урахуванням п. 5.6 Договору зазначений акт вважається прийнятим без зауважень та заборгованість за вказаним актом становить 3 422,08 грн.

21.05.2012 р. сторонами також складено та підписано акт №ДХ-0001450, з якого вбачається, що позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги за Договором на суму 4 000,00 грн.

Доказів виконання грошового зобов'язання за вказаним актом на суму 4 000,00 грн. матеріали справи не містять, а відповідачем зворотнього не наведено.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що вартість наданих послуг з перевезення вантажів позивача за актом №ДХ-0000532 від 27.02.2012 р. на суму 2 070,00 грн. відповідачем сплачена частково у розмірі 318,00 грн., у зв'язку із чим, заборгованість за вищезазначеним актом на момент звернення позивачем із позовом до суду становить 1 752,00 грн.

Таким чином, у зв'язку із частковим виконанням грошового зобов'язання за актом №ДХ-0000532 від 27.02.2012 р. та невиконанням взагалі грошового зобов'язання за актами ДХ-0002088 від 03.07.2012 р., №ДХ-0001450 від 21.05.2012 р. заборгованість відповідача на користь позивача на підставі Договору по сплаті наданих послуг з організації перевезення вантажів позивача становить 9 174,08 грн. (3 422,08 грн. + 4 000,00 грн. + 1 752,00 грн.).

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що оплата послуг експедитора здійснюється шляхом перерахування коштів клієнтом на розрахунковий рахунок експедитора на підставі виставленого останнім рахунку-фактури, у розмірі, вказаному в погоджений заявці, протягом 3 календарних днів з дати отримання відповідного рахунку-фактури.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 9 174,08 грн. на підставі Договору, доказів її сплати не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 174,08 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Італмото»(02121, м. Київ, вул. Горлівська, 200-А, код ЄДРПОУ 33779803) на користь Приватного акціонерного товариства «ДХЛ Інтернешнл Україна»(01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 11-Б, код ЄДРПОУ 22925230) 9 174 (дев'ять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 08 коп. -основного боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 05.12.2012 р.