Рішення

від 04.12.2012 по справі 5011-9/15427-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/15427-2012 04.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський

м'ясокомбінат"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фларішін Трейд"

Про стягнення 6 459, 46 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Желеф Г. Б. (дов. б/н від 16.10.2012 р.)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю"Фларішін Трейд" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 6271, 32 грн., набутих без достатньої правової підстави, 188, 14 грн. 3 % річних, а також позивач просить покласти на відповідача судовий збір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2012р. справу №5011-9/15427-2012 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 20.11.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 року розгляд справи відкладено на 04.12.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, необхідністю надання додаткових матеріалів по справі.

В судове засідання 04.12.2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження та ухвала про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ на відповідача, а саме: 03134, м. Київ, бул. Кольцова, буд. 15-А.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання.

Представником позивача надано додаткові матеріали, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником було укладено договір поставки № 398 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується передати велику рогату худобу, свині, коні (далі по тексту -товар) у встановлений договором строк у власність покупця, а покупець, зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму передбачену договором.

Згідно п. 1.3. договору загальна ціна договору складається з суми вартості товару, що поставляється згідно з видатковими накладними протягом всього строку його дії.

Згідно п. 3.2. договору оплата здійснюється покупцем безготівковим розрахунком у національній валюті України, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: по факту передачі товару покупцю.

09 грудня 2010 року відповідачем виставлено позивачеві рахунок № 7 на оплату товару, що буде поставлятися ТОВ "Фларішін Трейд", на суму 36208,43 грн. (без врахування ПДВ ).

Згідно видаткової накладної № 7 від 13.12.2010 року відповідачем було здійснено поставку товару позивачу на загальну суму 36134,76 грн. (без врахування ПДВ), з яких 29863,44 грн. вартість товару та 6 271, 32 грн. сума дотації, а всього 42107,44 грн. (з урахуванням ПДВ).

Згідно банківської виписки від 13.12.2010 року, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач за поставлений йому товар по вищевказаній накладній сплатив відповідачу 35 822,29 грн., згідно рахунку на оплату № 7 від 09.12.2010 року. Крім того, згідно банківської виписки від 27.12.2010 року, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач за поставлений йому товар по вищевказаній накладній сплатив відповідачу 6285,16 грн. згідно рахунку на оплату № 7 від 09.12.2010 року. Загалом в грудні 2010 року позивач сплатив відповідачу по рахунку на оплату № 7 від 09.12.2010 року 42107, 45 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1129 від 16.03.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи, позивач сплатив відповідачу 6 271, 32 грн. -дотації згідно ПК за здане поголів'я свиней за грудень 2010 року відповідно до Постанови КМУ № 246 від 02.03.2011 року.

Враховуючи, що за один і той же товар дотація була сплачена позивачем відповідачу два рази, позивач направив останньому Вимогу № 65-юр від 06.10.2011 року, якою просив повернути в семиденний термін надлишково сплачені кошти, в розмірі 6 271, 32 грн. в рахунок дотації за товар поставлений в грудні 2010 року та підписати акт зведення взаєморозрахунків з 07.10.2010 по 05.10.2011 роки. За твердженням позивача, відповіді на зазначену вимогу від відповідача він не отримав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача, підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 7 Порядку нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2001 року № 152 перерахування товаровиробникам коштів за поставлені ними молоко і м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства, а дотацій - з його небюджетного рахунка на окремі рахунки товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду та реквізити яких повинні офіційно повідомити переробним підприємствам.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив в грудні 2010 року оплату згідно рахунку на оплату № 7 від 09.12.2010 року на рахунок відповідача № 26007001340838 в АТ «ОТП Банк», а в квітні 2011 року позивачем дотація була сплачена на рахунок відповідача № 26041001340838 в АТ «ОТП Банк».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем 27.12.2010 року було сплачено відповідачу 6 285, 16 грн. дотації без достатньої правової підстави та не на визначені Постановою КМУ від 11.02.2001 року № 152 рахунки.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуто, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вимога про повернення надлишково сплачених коштів була надіслана позивачем відповідачу 06.10.2011 року, відповідно семиденний термін встановлений відповідачу у вимозі на повернення коштів сплив 13.10.2011 року.

Таким чином, з 13.10.2011 року у відповідача перед позивачем існує зобов'язання по поверненню безпідставно отриманих коштів, в розмірі 6 285, 16 грн., яке на момент винесення рішення по справі, відповідачем не виконано.

Позивач в позовній заяві просить суд, стягнути з відповідача 6 271, 32 грн. надлишково сплачених коштів, враховуючи, що суд розглядає спір в межах позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають грошові кошти набуті без достатньої правової підстави, в розмірі 6 271, 32 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 188, 14 грн. 3 % річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, за період з 15.10.2011 року (вимога відправлена 06.10.2011 року + 2 дні на поштову пересилку + 7 днів з моменту отримання вимоги) по 19.12.2012 року.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, викладеного в позовні заяві не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фларішін Трейд" (03134, м. Київ, Святошинський р-н, Бульвар Кольцова, буд. 15-А, кв. 20; код ЄДРПОУ 36853109), з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" (10025, м. Житомир, вул. Баранова, 127; код ЄДРПОУ 32122069) 6 459 (шість тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 46 коп., з яких 6 271 (шість тисяч сімдесят одна) грн. 32 коп. -грошові кошти набуті без достатньої правової підстави, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 14 коп. -3% річних, та 1609 (одна тисяча дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко