Рішення

від 03.12.2012 по справі 5011-59/13990-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/13990-2012 03.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітерна -УА"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротех"

Про стягнення 33 871,56 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Лазько С.В. -представник (дов. № 3-ю від 04.08.2012 р.) від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітерна - УА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротех" про стягнення заборгованості по договору підряду № 443-ВС/2011 в розмірі 33871,56 грн. (31654,87 грн. -сума основного боргу, 1847,25 грн. - сума пені, 369,44 грн. - 3 % річних з простроченої суми).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 17.10.2011 р. між ТОВ "Рітерна -УА" та ТОВ "Електротех" було укладено Договір підряду №443-ВС/2011, відповідно до якого позивач зобов'язався виконати комплекс робіт по виготовленню та монтажу секційних воріт згідно Специфікації по об'єкту -"Офісно-житловий комплекс з влаштуванням підземного паркінгу по вул. Паньківській, 14-Б та вул. Саксаганського/Паньківській, 70/16-Б в Голосїївському р-ні м. Києва", а відповідач зобов'язався прийняти результати робіт та оплатити їх.

На виконання даних договорів, позивачем були виконані будівельні роботи, які були прийняті відповідачем, про що були складені та відповідно закріплені підписами та печатками обох сторін Акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2В та Довідка про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 на загальну суму 94654,87 грн.

За таких обставин, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи, з вирахуванням попередньо перерахованого авансу в розмірі 63000,00 грн., становить 31654,87 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 1847,25 грн., та 3 % річних з простроченої суми в розмірі 369,44 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.10.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/13990-2012 та призначено справу до розгляду на 05.11.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 05.11.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, з метою повідомлення відповідача за адресою згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 03.12.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 03.12.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 05.11.2012 р. та 03.12.2012 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 03.12.2012 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 03.12.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рітерна -УА" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротех " (Замовник) було укладено Договір підряду №443-ВС/2011.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався виконати комплекс робіт по виготовленню та монтажу секційних воріт згідно Специфікації (Додаток №3 до Договору) по об'єкту -"Офісно-житловий комплекс з влаштуванням підземного паркінгу по вул. Паньківській, 14-Б та вул. Саксаганського/Паньківській, 70/16-Б в Голосіївському р-ні м. Києва", а відповідач зобов'язався прийняти результати робіт та оплатити їх.

Так, п. 3.1 Договору, встановлена загальна вартість робіт по цьому Договору, з урахуванням вартості матеріалів та обладнання відповідно до узгоджених кошторисів, в розмірі 90000,00 грн., у тому числі ПДВ 15000,00 грн.

Згідно п. 3.2 Договору, кошторис на виконання робіт міститься в Додатку №2 до Договору.

22.11.2011 р. відповідачем на виконання п.3.3 вищезгаданого Договору №443-ВС/2011 від 17.10.2011 р. було перераховано позивачу в якості авансу 63000,00 грн.

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що датою завершення робіт підрядником вважається передача у встановленому порядку результату робіт та передбаченої Договором документації по виконаним роботам замовнику та підписання сторонами остаточних Акта виконаних робіт форма №КБ-2В та Довідки КБ-3.

27.01.2012 р. у зв'язку з необхідністю виконання додаткових робіт, між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 до Договору №443-ВС/2011 від 17.10.2011 р., відповідно до якої була збільшена загальна вартість робіт на 4654,87 грн. в т.ч. ПДВ 775,81 грн. і стала становити з урахуванням цієї Додаткової угоди №1 -94654,87 грн., у тому числі ПДВ 15775,81 грн.

Пунктом 4.1.3 Договору встановлено, що підрядник щомісячно не пізніше 25-ого числа поточного місяця або протягом 3 робочих днів з моменту закінчення робіт надає замовнику Акт приймання виконаних робіт форми КБ-2В та Довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

На виконання даних договорів, позивачем були виконані будівельні роботи, які були прийняті відповідачем, про що були складені та відповідно закріплені підписами та печатками обох сторін Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В та Довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 на загальну суму 94654.87 грн.

Так, по Договору №443-ВС/2011 від 17.10.2011 р. та Додатковій угоді №1 від 27.01.2012 р. позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 94654, 87 грн.

Позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені договором виконав в повному обсязі.

Згідно п. 3.5 та п. 4.2.6 Договору №443-ВС/2011 від 17.10.2011 р. відповідач зобов'язаний оплатити виконані роботи протягом 15-ти робочих днів з моменту підписання Акта приймання виконаних робіт форми КБ-2В та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 з вирахуванням попередньо перерахованого авансу.

Відповідач прийняв виконану роботу належним чином, що підтверджується підписаними Актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2) та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від 30.03.2012 р., та здійснив часткову оплату, в розмірі 63 000,00 грн.

31.03.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки взаємних розрахунків по Договору №443-ВС/2011 від 17.10.2011 р., відповідно до якого було встановлено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 31654,87 грн.

25.07.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлена претензія, яку відповідач отримав 27.07.2012 р., з вимогою сплати за виконані та прийняті роботи по вищезгаданому підписаному обома сторонами Акту виконаних робіт по Договору №443-ВС/2011 від 17.10.2011 р.

Суму заборгованості відповідач не сплатив.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 1 847,25 грн. та 3% річних, що згідно розрахунку становить 369,44 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 31 654,87 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 6.4 Договору зазначено, що за несплату виконаних робіт згідно п. 4.2.6 цього Договору, Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплачених робіт, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення..

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1 847,25 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1 847,25 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 369,44 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 369,44 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю" Електротех" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11; код ЄДРПОУ 31928059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітерна - УА" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 65, оф.347; код ЄДРПОУ 32851134) 31 654 (тридцять одну тисячу шістсот п'ятдесят чотири) грн. 87 коп. основного боргу, 1 847 (одну тисячу вісімсот сорок сім) грн. 25 коп. пені, 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 44 коп. 3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 10.12.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева