Рішення

від 03.12.2012 по справі 19н/5014/2847/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.12 Справа № 19н/5014/2847/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ, м.Луганськ

до Луганської міської ради, м.Луганськ

про визнання частково недійсним рішення Луганської міської ради №7/20 від 28.03.2011

в присутності представників сторін:

від позивача -Біжінар Р.В., представник за довіреністю №28 від 07.11.2012;

від відповідача -Бабкіна Н.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №И01/03-31/1775/0/2-12 від 19.03.2012.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про визнання частково недійсним рішення Луганської міської ради №7/20 від 28.03.2011, а саме: п.27 додатку до рішення Луганської міської ради від 28.03.2011 №7/20, який стосується припинення права постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ" на земельну ділянку площею 0,0613 га за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с; п.2.27 п.2 рішення Луганської міської ради від 28.03.2011 №7/20; п.3 рішення Луганської міської ради від 28.03.2011 №7/20 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ" повернути Державний акт на право постійного користування землею до відповідного органу.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.11.2012 оголошувалась перерва.

Відповідач відзивом б/н від 28.11.2012 вимоги позову відхилив та зазначив, що на ім"я секретаря виконавчого комітету Луганської міської ради Кузьменко А.Г. надійшов лист МКП БТІ м.Луганська від 22.03.2011 №15/43-830, згідно з яким право власності на об"єкт нерухомого майна за адресою: вул.Фрунзе, 136с зареєстровано за ТОВ „Реміз", та який став підставою для прийняття Луганською міською радою оскаржуваного рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ" на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на об"єкти нерухомого майна від 16.10.2000 належить об"єкт нерухомого майна -будівля підстанції ЦРП10/04 кВ за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136а.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.12.2001 №297/27 будівлі підстанції ЦРП10/04 кВ за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-а, яка належить ТОВ „ЛАСЗ" була присвоєна нова адреса: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с та надана ТОВ „ЛАСЗ" в постійне користування земельна ділянка площею 0,0613 га за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с під розміщену будівлю підстанції ЦРП10/04кВ цеху.

На підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.12.2001 №297/27 ТОВ „ЛАСЗ" був виданий Державний акт на право постійного користування землею від 29.12.2001 на земельну ділянку площею 0,0613 га за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с.

Право власності ТОВ „ЛАСЗ" на будівлю підстанції ЦРП10/04 кВ за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с, як зазначив позивач, на момент звернення з позовом до суду не скасовано, до інших осіб не перейшло, залишається у позивача.

Незважаючи на це, рішенням Луганської міської ради від 28.03.2011 №7/20, як зазначено в самому рішенні у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на земельних ділянках, право постійного користування ТОВ „ЛАСЗ" на земельну ділянку площею 0,0613 га за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с було припинено (п.1 рішення, п.27 Додатку до рішення), а рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.12.2001 №297/27, в частині надання ТОВ „ЛАСЗ" в постійне користування земельної ділянки, було визнано таким, що втратило чинність (п.2.27 рішення). Також, ТОВ „ЛАСЗ" зобов"язано повернути Державний акт на право постійного користування землею до відповідного органу (п.3 рішення).

21.03.2012 позивач звернувся до Луганської міської ради з питанням, яким чином було прийняте рішення від 28.03.2011 №7/20, оскільки право власності на об'єкт нерухомості за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с як було, так і залишається у позивача.

22.05.2012 виконавчим комітетом Луганської міської ради позивачу була надана відповідь за №01/03-13/3204/0/2-12, що згідно листа МКП БТІ м.Луганська від 22.03.2011 №15/43-830 право власності на об"єкт нерухомого майна за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с зареєстровано за ТОВ „Реміз".

Як зазначив позивач, згідно з рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.10.2003 за №377/14 належній ТОВ „Реміз" металевий прибудові „Господарчі товари" (магазин), яка була розташована за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136 була присвоєна нова адреса: вул.Фрунзе, 136-с.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею152 Земельного кодексу України передбачені способи захисту прав на земельні ділянки. Так, згідно ч.3 вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, спосіб захисту обраний позивачем є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству.

Згідно ст.14 Конституції України і ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до п.„а" ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачені підставі припинення права користування земельною ділянкою, в т.ч. набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (п.„е").

Згідно ст.1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.59 вказаного Закону Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною 10 вказаної статті встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як встановлено судом під час розгляду справи, рішенням Луганської міської ради №7/20 від 28.03.2011 „Про припинення права постійного користування, у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на земельних ділянках" було припинено право постійного користування земельними ділянками, згідно з додатком до даного рішення, відповідно до абзацу е) ст.141 Земельного кодексу України, у зв'язку з набуттям іншими особами права власності на об'єкти нерухомості, які розташовані на земельних ділянках (п.1 рішення).

Підпунктом 2.27 п.2 зазначеного рішення визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.12.2001 №297/27 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ" в постійне користування земельної ділянки площею 0,0613 га під розміщену будівлю підстанції ЦРП10/04 кВ цеху за адресою: вул.Фрунзе, 136-с.

Пунктом 3 вказаного рішення зобов'язано серед інших Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ" повернути державні акти на право постійного користування землею, зазначені у додатку до даного рішення до відповідного органу.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач письмово пояснив та документально підтвердив, що йому на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 07.09.2000 №287/3 було видано свідоцтво на об'єкти нерухомого майна серії ЯЯЯ №707870, дублікат якого мається в матеріалах справи (а.с.9), в якому серед іншого зазначено, що Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ" на праві колективної власності належить підстанція ЦРП 10/04 кВ (рядок №19).

Також позивачу 29.12.2001 виконавчим комітетом Луганської міської ради було видано Державний акт ІІ-ЛГ №004289 на право постійного користування землею, в якому зазначено, що землю надано у постійне користування під розміщену будівлю підстанції ЦРП10/04 кВ цеху.

Позивач також довів суду і це не осопрено відповідачем, що право власності ТОВ „ЛАСЗ" на будівлю підстанції ЦРП10/04 кВ цеху за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с, на момент прийняття рішення у справі не скасовано, до інших осіб не перейшло та залишається у користуванні позивача.

Як зазначив позивач і це не оспорюєтсья відповідачем, рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.10.2003 №377/14 належній ТОВ „Реміз" металевій прибудові „Господарчі товари" (магазин), яка була розташована за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136 була присвоєна нова адреса: вул.Фрунзе, 136-с, тобто така ж сама адреса як і майну - будівлі підстанції ЦРП10/04 кВ цеху, яка належить ТОВ „ЛАСЗ".

Суд зазначає, що мова йде про різні об'єкти, які належать на праві власності різним господарюючим суб'єктам, але яким присвоєна однакова адреса.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач в своєму рішенні №7/20 від 28.03.2011 „Про припинення права постійного користування, у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на земельних ділянках" незаконно припинив позивачу право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0613 га за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с, визнав таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.12.2001 №297/27 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ" в постійне користування земельної ділянки площею 0,0613 га під розміщену будівлю підстанції ЦРП10/04 кВ цеху за адресою: вул.Фрунзе, 136-с, а також зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ" повернути державні акти на право постійного користування вказаною земельною ділянкою.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 03.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ", м.Луганськ, до Луганської міської ради, м.Луганськ, задовольнити повністю.

2.Визнати частково недійсним та частково скасувати рішення Луганської міської ради №7/20 від 28.03.2011 „Про припинення права постійного користування, у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на земельних ділянках", а саме скасувати: п.27 додатку до рішення Луганської міської ради від 28.03.2011 №7/20, який стосується припинення права постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ" на земельну ділянку площею 0,0613 га за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136-с; п.2.27 п.2 рішення Луганської міської ради від 28.03.2011 №7/20; п.3 рішення Луганської міської ради від 28.03.2011 №7/20 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ" повернути Державний акт на право постійного користування землею до відповідного органу.

3.Стягнути з Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАСЗ", м.Луганськ, вул.Фрунзе, 136К, код 30596948 судовий збір в сумі 1073 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 10.12.2012.

Суддя Т.В. Косенко