Рішення

від 06.12.2012 по справі 5020-1221/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 року справа № 5020-1221/2012

За позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна"

(вул. Лейпцизька, буд. 15, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 14333937)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Строй"

(99057, м .Севастополь, вул. Адм. Фадеєва, будинок 48, офіс 8,

ідентифікаційний код 36198131)

про стягнення 13 606,09 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ПАТ "МТС Україна") -Муллер Т.С., довіреність № 0203/12 від 24.05.2012;

Відповідач (ТОВ "Тонус-Строй") -Горник О.М., довіреність від 01.11.2012.

Суть спору:

ПАТ "МТС Україна" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до ТОВ "Тонус-Строй" про стягнення 13 606,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договорів №4953637 від 21.01.2010, №4589082 від 15.01.2009 про надання послуг мобільного зв'язку в частині належної та своєчасної оплати отриманих послуг.

Ухвалою від 30.10.2012 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

Позивач у судовому засіданні 06.12.2012 виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених в ньому.

У ході розгляду справи відповідач у порядку статей 22, 83 Господарського процесуального кодексу України надав клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на 10 місяців за наступним графіком: - січень 2013 року -1360,61 грн.; - лютий 2013 року -1360,61 грн;

- березень 2013 року -1360,61 грн; - квітень 2013 року -1360,61 грн; - травень 2013 року -1360,61 грн.; - червень 2013 року -1360,61 грн., - липень 2013 року -1360,61 грн; - серпень 2013 року -1360,61 грн, - вересень 2013 року -1360,61 грн; - жовтень 2013 року -1360.61 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

Між ЗАТ „Український мобільний зв'язок" (оператор) (яке було перейменовано в ПАТ «МТС Україна») та ТОВ "Тонус-Строй" (абонент) були укладені договори №4589082 від 15.01.2009 та №4953637 від 21.01.2010 про надання послуг мобільного зв'язку (далі -Договори), відповідно до умов яких Оператор надає Абоненту послуги мобільного зв'язку в межах України, міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором Оператора, а Абонент сплачує вартість наданих послуг, згідно з тарифами Оператора (арк.с.8-11).

Для обліку кількості і вартості наданих послуг, а також їх оплати, Відповідачу було відкрито особовий рахунок № 1.12057291.

Пунктом 2.4.2 Договорів встановлений обов'язок Абонента своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку Оператора по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку.

Нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюється згідно з тарифами UMC, які є невід'ємною частиною цього Договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць (пункт 3.1 Договорів).

Відповідно до розділу 3 Договору рахунки за надані послуги та авансові внески Абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України. Рахунки підлягають оплаті в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Кількість та вартість послуг, наданих абоненту у розрахунковому періоді, визначається у відповідності до показників належних оператору технічних засобів виміру, тривалості, кількості та вартості наданих послуг.

У виконання умов договорів позивачем надавалися послуги телефонного зв'язку відповідачеві належним чином, однак, відповідач, одержавши послуги зв'язку, свої зобов'язання щодо їх оплати у повному обсязі не виконав -у нього перед позивачем утворилася сума заборгованості за період з 01.02.2012 по 27.05.2012 у розмірі 12790,08 грн., а саме:

1) заборгованість за послуги зв'язку - 12301,97 грн .

- абонентська плата за лютий 2012 року -25,00 грн. (в. т.ч. ПДВ -5,00 грн.);

- абонентська плата за лютий 2012 року -- 8,62 грн. (в. т.ч. ПДВ -- 1,72 грн.);

- вихідні дзвінки по Україні -7,67 грн. (в. т.ч. ПДВ -1,53 грн.);

- вихідні дзвінки абонентам інших мобільних операторів -125,96 грн (в т.ч.ПДВ-25,19 грн)

- вихідні дзвінки послуги «МТС International»- 75,58 грн (в т.ч ПДВ 15,11 грн);

- SMS -275,13 грн (в т.ч. ПДВ -55,03 грн.);

- SMS за мережі України - 28,71 грн (в т.ч. ПДВ -5,74 грн.);

- МТС спец SMS -191,66 грн (в т.ч. ПДВ -38,33 грн.);

- звіт про доставку SMS -14,22 грн (в т.ч. ПДВ -2,84 грн.);

- мобільний GPRS- Інтернет -1,41 грн. (в т.ч. ПДВ -0,28 грн);

- платні голосові довідки та сервіси за спеціальними цінами -13,39 грн. (вт.ч.ПДВ-2,68 грн)

- вартість послуг «МТС International»за січень, лютий 2012 р.- 8,34 грн (в т.ч ПДВ 1,66 грн);

- послуги, що надавались в мережах іноземних роумінг-партнерів -8473,76 грн (в т.ч.ПДВ -1694,75 грн.);

- послуги по забезпеченню міжнародного роумінгу -37,80 грн. (в т.ч. ПДВ -7,56 грн);

- послуги по забезпеченню виклику абонента в роумінзі -1100,00 грн. (в т.ч. ПДВ -220,00 грн.);

- аукціонна знижка «Місяць безкоштовного спілкування»- 150,03 грн. (в т.ч. ПДВ 30,01 грн)

- зберігання номерів -150,00 грн. (в т.ч. ПДВ -30,00 грн.).

2) Збір до Пенсійного фонду України відповідно до п. 11 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»- 101,77 грн.

3) Договірна санкція за порушення зобов'язання у розмірі 386,34 грн. відповідно до п. 1.3 Додаткової угоди №4768499 від 07.07.2010.

17.03.2012 позивач звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість -12276,24 грн., зазначивши, що у разі несплати суми боргу буде здійснено відключення телефонних номерів та вжити заході по примусовому стягненню боргу (арк.с. 12).

Враховуючи наявність несплаченого боргу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13606,09 грн., з яких: 12301,97 грн. -основна заборгованість, 101,77 грн. -збір до ПФУ, 386,34 грн. -сума договірної санкції, 465,36 грн. -пеня, 229,73 грн. -3% річних, 120,92 грн. -сума інфляційних витрат.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Фактично між сторонами був укладений договір, що за своїм змістом відповідає такому типу договорів, як договір про надання послуг .

Відповідно до статей 901-903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім та консенсуальним, тобто таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами

Сторонами за договором було узгоджено порядок розрахунків -в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковий період становить один календарний місяць (розділ 3 Договору).

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Обов'язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на Споживача цих послуг і пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720.

Судом встановлено, що Позивачем відповідно до договорів надавалися Відповідачу послуги належним чином та належної якості. Доказів звернення відповідача до позивача з претензіями до якості наданих послуг суду не представлено. Також позивач своєчасно надавав рахунки відповідачу для сплати представлених послуг.

Відповідно до частини 2 пункту 108 означених Правил у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Доказів звернення відповідача до позивача у зв'язку з неотриманням рахунку -суду не представлено.

Однак відповідачем у порушення наведених вище норм чинного законодавства та умов договорів послуги не сплачені.

Сума заборгованості відповідача за період з 01.02.2012 по 27.05.2012 перед позивачем склала 12301,97 грн.

Крім того збір до Пенсійного фонду України, що справляється з користувача послугами мобільного зв'язку згідно з пунктом 11 статті 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.12.2002 №373 складає за рахунками позивача 101,77 грн.

Позивач також просить стягнути з Відповідача договірну санкцію за порушення зобов'язання відповідно до пункту 1.3 Додаткової угоди №4768499 від 07.07.2010 до Договору про надання послуг мобільного зв'язку №4589082/1.12057291 від 15.01.2009 у розмірі 386,34 грн.

Відповідно до пункту 1.3 Додаткової угоди (арк.с. 9), забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед Оператором не відмовлятись від Основного договору та/або віл цієї Додаткової угоди, зокрема -від послуг голосової телефонії за Основним договором, є договірна санкція, встановлена на підстав статті 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди (за винятком коли причиною відмови є невиконання Оператором своїх зобов'язань згідно з Основним Договором), або коли дія Основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 Основного договору у зв'язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв'язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь Оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн., за кожен день, що залишився, починаючи з дня відмови або припинення дії. Сума договірної санкції у розмірі 2,74 грн. за 1 день розрахована згідно з встановленими НБУ офіційним курсом долара США до гривни на дату підписання Додаткової угоди.

Згідно із статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, утриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Розрахунок договірних санкцій, складений позивачем, перевірений судом та сума санкції у розмірі 386,34 грн. визнана такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 12790,08 грн. за Договорами станом на дату розгляду справи - відсутні.

За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу, збору до Пенсійного страхування України, договірної санкції за порушення зобов'язань - обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 229,73 грн. та інфляційні збитки у розмірі 120,92 грн.

За змістом положень статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд, перевірив розрахунок інфляційних витрат, а також 3% річних (арк.с. 3- зворотний бік), зроблений позивачем, вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 120,92 грн. та 3% річних у розмірі 229,73 грн. підлягають задоволенню.

При проведенні розрахунку збитків від інфляції судом застосовані рекомендації, що викладені в Листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97Р, та офіційні індекси інфляції, встановлені Державним комітетом статистики України.

Крім цього, позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума пені у розмірі 465,36 грн.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.3 Договорів за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачений інший розмір пені.

За нормою частини другої статті 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України, Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив розрахунок пені, наданий позивачем, в тому числі щодо розміру облікової ставки НБУ, що брався до уваги при розрахунку, а також розміру заборгованості і періоду прострочення та визнав його таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а заявлена сума пені у розмірі 465,36 грн . -підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 13606,09 грн., з яких: 12301,97 грн. -основна заборгованість, 101,77 грн. -збір до Пенсійного Фонду України, 386,34 грн. - сума договірної санкції, 465,36 грн. -пеня, 229,73 грн. -3% річних, 120,92 грн. - інфляційні витрати.

У ході розгляду справи відповідач надав клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на 10 місяців, посилаючись на складне фінансове становище підприємства, що значно утруднює виконання рішення суду.

Позивач у судовому засіданні проти розстрочення виконання рішення на 10 місяців не заперечував.

Згідно з п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд вважає клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення таким, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк.

До таких обставин, зокрема, відносяться матеріально-правові факти щодо фінансового стану сторін, а також інші обставини, що заслуговують на увагу.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача та неможливість виконати рішення суду в короткий термін, суд визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення на 10 місяців.

Відповідно до п. 7.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо про відстрочку чи розстрочку виконання зазначено в рішенні суду, прийнятому по суті спору, то наказ видається судом на загальних підставах, після набрання таким рішенням законної сили (незалежно від того, коли настає строк сплати за цим наказом), із зазначенням у ньому про відстрочку чи розстрочку виконання.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Строй" (99057, м .Севастополь, вул. Адм. Фадеєва, будинок 48, офіс 8, ідентифікаційний код 36198131) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (ідентифікаційний код 14333937, 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Лейпцизька, будинок 15) - 13606,09 грн, (тринадцять тисяч шістсот шість грн., 09 коп), з яких: 12301,97 грн. -основна заборгованість, 101,77 грн -збір до Пенсійного Фонду України, 386,34 грн. -сума договірної санкції, 465,36 грн. -пеня, 229,73 грн -3% річних, 120,92 грн. -інфляційні витрати.

Розстрочити виконання рішення строком на 10 місяців та вчиняти стягнення наступним чином:

- січень 2013 року -1360,61 грн.;

- лютий 2013 року -1360,61 грн;

- березень 2013 року -1360,61 грн;

- квітень 2013 року - 1360,61 грн;

- травень 2013 року - 1360,61 грн.;

- червень 2013 року - 1360,61 грн.

- липень 2013 року -1360,61 грн;

- серпень 2013 року - 1360,61 грн,

- вересень 2013 року -1360,61 грн;

- жовтень 2013 року - 1360.61 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Строй" (99057, м.Севастополь, вул. Адм. Фадеєва, будинок 48, офіс 8, ідентифікаційний код 36198131) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (ідентифікаційний код 14333937, 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Лейпцизька, будинок 15) витрати по сплаті судового збору 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.12.2012

Суддя підпис О.С. Погребняк