Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-8635/12/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2012 р. 13 годин 05 хвилин Справа №2а-8635/12/0170/11

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіМоскаленка С.А., за участі секретаря судового засідання Магері М.В., представник позивача - Сливка Я.М.,довіреність від 01.08.2012р., представника відповідача Файнгольд С.А., довіреність №30 від 407, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЕЛАН"

до Інспекції з питань захисту прав споживачів Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віелан» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними дії про надання інформації від 26.06.2012р. за № 862 щодо запитування інформації у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЕЛАН» з приводу рекламоносіїв "GRAPPA винокурінний завод «Маглів» дегустаційний завод" та "Коктебель".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем при проведені перевірки вимог, встановлених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877 від 05.04.2007 р., Указу Президента України від 23.07.1998 р. № 817 "Про деякі заходи щодо врегулювання підприємницької діяльності".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов у яких зазначено про те, що перевірка господарської діяльності позивача не проводилася, а відповідний протокол про порушення законодавства про рекламу посадова особа Інспекції зобов'язана скласти при виявленні ознак порушення Закону України «Про рекламу». Згідно Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 693, підставою для порушення провадження у справі є відповідних протокол, яким встановлено порушення законодавства про рекламу. Оскільки посадовою особою відповідача було виявлені ознаки порушення законодавства про рекламу, відповідач обґрунтовано надіслав позивачу запит про отримання інформації, яка необхідна для вирішення питання про наявність підстав для застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій до позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віелан» є юридичною особою, ЄДРПОУ 37370346, зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 16.11.2010р. за адресою місцезнаходження: 98032, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Петропавлівська, б.3, оф.3, про що свідчить виписка із ЄДР(а.с. ).

Листом від 26.06.2012р. вих. №862 Інспекція з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим на адресу ТОВ «Віелан» направлено вимогу щодо надання інформації(а.с. ).

Вказаною вимогою на підставі ст. 26,27 Закону України "Про рекламу" ТОВ «Віелан» зобов'язано надати на розгляд справи за ознаками порушення діючого законодавства про рекламу наступну інформацію у вигляді завірених належним чином копій:

1. документально підтверджену інформацію про вартість розповсюдженої (виготовленої) реклами відповідно до ст.27 Закону України «Про рекламу»(акт виконаних робіт, рахунок, платіжне доручення та ін.) або зазначити про причини неможливості надання такої інформації;

2. договір на виготовлення реклами та погоджений макет даного зображення;

3. свідоцтво про державну реєстрацію СПД розповсюджувача реклами та рекламодавця;

4. пояснення за фактом порушення та інформацію про усунення порушення у строк до 05.07.2012р.

Як вбачається із вказаного листа, підставою для його направлення була та обставина, що спеціалістами Інспекції зафіксовано, що на відкритій місцевості на опорах контактних мереж, які розташовані на трасі Сімферополь - Ялта встановлено поширення реклами зі змістом: «GRAPPA винокуренный завод «Маглив» дегустационный завод».

Отримавши вимогу відповідача, позивач вважає дії щодо направлення відповідачем позивачу вимоги про надання інформації протиправними, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Розглянувши наявність прав у відповідача направляти відповідні вимоги про надання інформації суд зазначає наступне.

Спеціальним нормативним актом, що безпосередньо регулює спірні правовідносини, які виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, контролю в сфері дотримання вимог законодавства у вказаній сфері, є Закон України "Про рекламу" №270 від 03.07.1996 р. (далі Закон № 270).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 270 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1023 від 12.05.1991 р. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Таким чином, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері виробництва, розповсюдження та споживання реклами щодо захисту прав споживачів реклами, встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N465/2011 (далі - Положення № 465), Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади; входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до пп. 1) п. 3 Положення № 465 основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики, в тому числі, щодо державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Згідно пп. 1,2 п.4 Положення № 465 Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань в тому числі здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.

Відповідно до п. 6, 11 Положення № 465 Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку проводити контрольні перевірки правильності здійснення розрахунків зі споживачами; давати суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи щодо припинення порушень прав споживачів; вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією України повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу.

Тобто Держспоживінспекція як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів має відповідні владні повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням положень законодавства про рекламу.

Відповідно до п. 7 Положення № 465 Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної інспекції з питань захисту прав споживачів» № 775 від 29.06.2011 р. утворено Держспоживінспекцію в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до Положення про Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України N 206 від 09.11.2011р., Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим є територіальним органом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Згідно з пп. 4.1 Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим Держспоживінспекція в АР Крим відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства щодо захисту прав споживачів реклами та державний ринковий нагляд.

Відповідно до пп. 6.1.1 Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів в АР Крим Держспоживінспекція в АР Крим має право у сфері захисту прав споживачів реклами вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією в АР Крим повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу.

Частиною 2 ст. 26 Закону України № 270 на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Із системного аналізу вищевказаних норм слідує, що відповідач як територіальний орган Держспоживінспекції має право у сфері захисту прав споживачів реклами вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення Держспоживінспекцією в АР Крим повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу. Окрім того, надання суб'єктами господарювання відповідної інформації є їх обов'язком.

Зі змісту ч.4 ст.27 Закону України N 270 вбачається, що за порушення законодавства про рекламу спеціально уповноважений центральний орган або відповідний територіальний орган центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів застосовує до суб'єктів господарювання відповідні штрафи, розмір яких визначається у кратному розмірі від вартості розповсюдженої реклами.

Відтак, у разі порушення законодавства про рекламу для визначення розміру адміністративно-господарської санкції спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів або його територіальний орган повинен отримати у рекламодавця або у розповсюджувача реклами відповідні відомості щодо вартості розповсюдженої реклами.

Як вбачається із листа відповідача №862 від 26.06.2012р. останній просив надати відомості та їх документальне підтвердження вартості розповсюдженої(виготовленої) реклами.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вказана інформація запитувалася відповідачем саме у зв'язку із виконанням контрольних функцій, а отже дії відповідача щодо витребування відповідної інформації є правомірними.

Щодо посилання позивачем на порушення відповідачем вимог Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007р. та Указу Президента України від 23.07.1998 р. № 817 "Про деякі заходи щодо врегулювання підприємницької діяльності" суд зазначає наступне.

Загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, в тому числі, спосіб (процедура) здійснення державного нагляду (контролю) для широкого кола державних органів нагляду (контролю), обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 р. (далі - Закон України № 877).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 877 дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з абз.1 ч. 1 ст. 1 Закону України № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 877 виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Тобто органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, спосіб здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Тобто положення Закону України № 877 встановлює загальні засади державного нагляду (контролю) по відношенню всіх сфер діяльності суб'єктів господарювання, конкретні ж засоби, порядок та процедура здійснення державного нагляду (контролю) можуть деталізовуватись спеціальними законами.

Відповідно до абз.5 ч. 1 ст. 1 Закону України № 877 спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 877 заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Тобто заходи державного контролю можуть бути проведені як шляхом перевірок (планових або позапланових), ревізій оглядів, обстежень, так і шляхом вчинення інших дій, спрямованих на реалізацію суб'єктом владних повноважень відповідних владних функцій під час здійснення процедури державного контролю, яка визначена законом.

Відповідно до ч. 10 Закону України № 877 посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Таким чином, з урахуванням понять способу, заходів державного нагляду (контролю), встановлених Законом України № 877, Законом України № 270 встановлений спосіб здійснення державного нагляду (контролю) у межах повноважень, передбачених законом, органами державної влади, на яких покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу.

Частиною 4 ст.27 Закону №270 встановлено, що порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.11, 13 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу:

- перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;

- отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;

- готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Отже здійснення державного нагляду (контролю) органами виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в сфері дотримання вимог законодавства про рекламу за наявності ознак порушення законодавства про рекламу шляхом перевірки відповідності реклами вимогам чинного законодавства, витребування необхідної інформації, що стосується суті ознак порушення (в тому числі, документів, доказів та пояснень) як заходу державного нагляду (контролю) з урахуванням положення абз.2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 877 під час реалізації уповноваженим органом владних повноважень не суперечить вимогам Закону України № 877.

З урахуванням того, що Закон України № 877 є загальним нормативним актом по відношенню до широкого кола державних органів нагляду (контролю), у зв'язку з чим встановлює загальні правила (засади) підстав та процедури проведення заходів державного нагляду (контролю), Закон України "Про рекламу" є спеціальним нормативним актом, який визначає владні повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів щодо здійснення контролю за дотриманням положень законодавства про рекламу, в тому числі, що стосується її виробництва, розповсюдження та споживання.

Таким чином, здійснення відповідачем контролю за дотриманням позивачем вимог законодавства про рекламу не суперечить вимогам Закону України № 877 та відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо порушення відповідачем вимог Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» N 817/98 від 23.07.1998р. (далі Указ №817) суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Указу №817 встановлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі - контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.

Із змісту наведеного пункту та інших вимог Указу №817 можна дійти висновку про те, що вказаним Указом передбачена можливість здійснення державного нагляду за дотриманням суб'єктами господарювання правил здійснення господарської діяльності. Такі заходи повинні бути здійснені у вигляді проведення планової або позапланової перевірки такого суб'єкта господарювання.

Проте, суд зазначає, що відповідач не проводив ані планову ані позапланову перевірку позивача щодо дотримання останнім правил здійснення господарської діяльності.

Відповідач лише зафіксував порушення законодавства про рекламу у відповідному протоколі, що відноситься до його компетенції.

За таких обставин, посилання позивача на порушення відповідачем вимог Указу №817 є необґрунтованими, оскільки перевірка позивача з боку відповідача не проводилася.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв в межах повноважень, а позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні 25.10.12 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 30.10.12 р.

Керуючись ст.ст.122, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.