Постанова

від 03.07.2012 по справі 2а-426/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 р. № 2а-426/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Голоднікова О.В.

представників позивача Бойко М.С., Карпа Н.В.

представника відповідача Кохан А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»(далі -ТзОВ «Кварталбуд») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001652320 від 17.06.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 9 772 916, 25 грн., в тому числі основний платіж 7 818 333, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 954 583, 25 грн.

Також на адресу суду представником позивача подано доповнення до позовної заяви за вих.№10/06/12 від 01.02.2012 року щодо збільшення позовних вимог шляхом визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001632320 від 17.06.2011 року, прийняте на підставі того ж акту перевірки (№701/23-2/34672744 від 27.05.2011 року), яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6 979 167, 50 грн., за основним платежем 5 583 334, 00 грн. та 1 395 833, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про завищення ТзОВ «Кварталбуд»валових витрат та завищення податкового кредиту за актами приймання будівельних робіт, в періоді, що перевірявся. Його висновки, які ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки було встановлено укладення нікчемних правочинів з підприємством-постачальником ТзОВ «Альянс+», є безпідставними та необґрунтованими за відсутності судового рішення про визнання правочину недійсним, беручи до уваги вимоги діючого законодавства України та встановлену ст. 204 Цивільного кодексу України презумпцію дійсності правочину. Також позивач зазначає, що викладений в акті перевірки висновок про порушення підприємством норм п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є помилковим, оскільки дані норми закону вимагають використання в господарській діяльності отриманих послуг чи придбаних основних засобів та підтвердження податкового кредиту по таких витратах наявними податковими накладними, що було виконано позивачем. Порушення норм цивільного права, чи податкового законодавства, які нібито були допущені постачальником ТзОВ «Альянс+», ні в якій мірі не можуть мати наслідком порушення податкового законодавства ТзОВ «Кварталбуд», адже у відповідності до чинного законодавства, підприємство (платник податків), не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини. Крім того у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Альянс+». Відтак, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

У зв'язку із проведенням реорганізації Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, відповідача протокольною ухвалою суду було замінено його правонаступником Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з урахуванням поданих уточнень, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві та наданих суду додаткових доказів в підтвердження правомірності своїх вимог, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, аргументуючи свої заперечення обґрунтованістю висновків акта перевірки №701/23-2/34672744 від 27.05.2011 року. Зокрема, 23.12.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова отримано до виконання постанову СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 16.12.2010 року по кримінальній справі № 99106210, щодо проведення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Кварталбуд»(ЄДРПОУ 34672744) при фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Альянс+»(ЄДРПОУ 32197066), за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. На виконання вищезазначеної постанови 31.12.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова розпочато перевірку ТОВ «Кварталбуд». Перевірка була проведена на підставі отриманих від Головного управління податкової міліції копій документів ТзОВ «Кварталбуд», які були отримані ДКЗЕД СБ України згідно постанови апеляційного суду м. Києва та скріплені печаткою №81, по взаємовідносинах з ТзОВ «Альянс +»за період січень-серпень 2010 року та з врахуванням матеріалів попередньої планової виїзної перевірки ТзОВ «Кварталбуд», проведеної ДПІ у Франківському районі м. Львова за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, акт перевірки №5249/23-2/34672744 від 15.10.2010 року.

Для проведення перевірки посадові особи ТзОВ «Кварталбуд»не надали первинних документів та документів бухгалтерського і податкового обліку, які пов'язані з нарахуванням і сплатою податків. Виходячи з вищевикладеного згідно перевірених документів, встановлено оформлення документів на підставі нікчемного правочину на здійснення операцій з придбання у ТзОВ «Альянс+»будівельних робіт на об'єкті, який являє собою комплекс нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку у м. Трускавці по вул. Сагайдачного 14а, без їх подальшого використання у власній господарській діяльності, при наявних даних щодо відсутності у вказаного постачальника необхідних умов для здійснення господарських операцій (відсутні основні фонди, трудові ресурси, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби) та встановлення в ході слідчих дій фактів щодо ступеня готовності цього об'єкта до дати наявного договору з ТзОВ «Альянс+». Відповідно ТзОВ «Альянс+»не могло фактично виконувати будівельно-монтажні роботи згідно представлених документів, що не підтверджує реальність фактів придбання робіт з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТзОВ «Кварталбуд». Оформлення в прихідних розрахункових документах операцій з придбання у ТзОВ «Альянс+»будівельних робіт без фактичного їх здійснення та без використання їх у межах господарської діяльності ТзОВ «Кварталбуд», при відсутності податкових накладних - не може бути підставою для включення сум податку на додану вартість по операціях взаємовідносин з вищезазначеним контрагентом до податкового кредиту.

За таких обставин, представник відповідача вважає висновки акту перевірки документально обґрунтованими і такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення, такими, що прийняті правомірно. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

ТзОВ «Кварталбуд»зареєстроване як юридична особа 03.11.2006 року виконавчим комітетом Бориславської міської ради Львівської області про що зроблено відповідний запис за №14131020000000387, ідентифікаційний код юридичної особи 34672744, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №792724.

03.11.2006 року ТзОВ «Кварталбуд»взято на облік в органах державної податкової служби за № 1084 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС.

У періоді, за який проводилася перевірка, суб'єкт господарювання був платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.02.2010 року №100265113, індивідуальний порядковий номер 346727413088.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу; 45.21.1 будівництво будівель; 45.24.0 будівництво водних споруд; 45.11.0 розбирання та знесення будівель, земляні роботи; 45.23.0 будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд; 45.25.1 інші спеціалізовані будівельні роботи, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Львівській області серії АА №294053.

Відповідно до Ліцензії серії АВ №479727 від 07.08.2009 року, виданої ТзОВ «Кварталбуд»Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, позивач має право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії ліцензії з 07.08.2009 року по 07.08.2012 року.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Кварталбуд»(код ЄДРПОУ - 34672744) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТзОВ «Альянс+»(код ЄДРПОУ - 32197066) за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.05.2011 року №701/23-2/34672744 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- на порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток в сумі 5 583 334, 00 грн., в тому числі: за 1 квартал 2010 року в сумі 4 354 167, 00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 1 229 167, 00 грн. У зв'язку з ненаданням посадовими особами ТзОВ «Кварталбуд»документів до перевірки неможливо встановити чи віднесено до складу валових витрат вартість взаєморозрахунків з ТзОВ «Альянс+»за період з 01.07.2010 року;

- на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 7 818 333, 00 грн., в тому числі за звітні періоди: січень 2010 року -1 275 000, 00 грн., лютий 2010 року -591 667, 00 грн., березень 2010 року -1 616 667, 00 грн., квітень 2010 року -38 984, 00 грн., травень 2010 року -561 016, 00 грн., червень 2010 року -383 333, 00 грн., липень 2010 року -935 000, 00 грн., серпень 2010 року -1 983 333, 00 грн., жовтень 2010 року -433 333, 00 грн. У зв'язку з провадженням кримінальної справи, при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку ТзОВ «Кварталбуд», керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ.

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення №0001652320 від 17.06.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 9 772 916, 25 грн., в тому числі: основний платіж - 7 818 333, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції -1 954 583, 25 грн.; та податкове повідомлення-рішення №0001632320 від 17.06.2011 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6 979 167, 50 грн., в тому числі: основний платіж - 5 583 334, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції -1 395 833, 50 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової служби України. За наслідками адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а рішення відповідача - без змін, про що було прийнято відповідно рішення № 19780/10/25-005/1542 від 21.07.2011 року та № 2880/6/10-2115 від 03.10.2011 року.

Оскільки позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення неправомірними, ТзОВ «Кварталбуд»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Як вбачається із вступної частини Акту перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Кварталбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТзОВ «Альянс+»була проведена на виконання постанови СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 16 грудня 2010 року по кримінальній справі №99106210. На виконання вищезазначеної постанови 31.12.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова розпочато перевірку ТзОВ «Кварталбуд». В ході проведення перевірки підприємством надано лист, в якому зазначено про неможливість надання до перевірки документів у зв'язку з тим, що СВ УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області 02.12.2010 року відповідно до постанови про проведення обшуку від 29.11.2010 року було вилучено документи фінансово-господарської діяльності підприємства. Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів ухвалення та набрання законної сили вироком суду по вищевказаній кримінальній справі №99106210.

Як зазначено у пункті 3.1.2. Акту перевірки, для перевірки використано отримані від Головного управління податкової міліції копії документів ТзОВ «Кварталбуд», які були отримані ДКЗЕД СБ України згідно постанови апеляційного суду м. Києва та скріплені печаткою №81, повзаємовідносинах ТзОВ «Кварталбуд»з ТзОВ «Альянс +»за період січень-серпень 2010 року, а саме:

- договір підряду на будівництво б/н від 11.01.2010 року, згідно якого ТзОВ «Кварталбуд»-замовник, а ТзОВ «Альянс+»-підрядник. Підрядник зобов'язується власними та залученими силами і засобами виконати роботи із будівництва об'єкту, який являє собою комплекс нежитлових приміщень загальною площею 4300 м?, що знаходяться у багатоквартирному житловому будинку за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Сагайдачного, 14 а. Згідно п.2.2 даного договору роботи виконуються відповідно до затвердженої замовником проектної документації на будівництво об'єкту. Роботи виконуються із матеріалів та шляхом використання устаткування замовника і підрядника (п.2.3 договору). Згідно п.3.1 вартість дійсного договору складає 65 000 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 10 833 333, 33 грн. Згідно п. 4.1 договору оплата за виконані роботи проводиться частинами (шляхом чергових платежів), на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт, в межах вартості робіт, передбачених відповідним актом, з дотриманням цін, визначених зведеним кошторисним розрахунком будівництва. Строк оплати -протягом десяти робочих днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт. Згідно п. 4.3 замовник перераховує підряднику аванс для закупівлі будівельних матеріалів та виконання робіт в розмірі до 30% вартості робіт. Аванс підлягає зарахуванню в процесі чергових платежів рівними частинами. Остаточний розрахунок між замовником і підрядником проводиться на протязі 30 календарних днів з дати приймання замовником об'єкту (п.4.4). Згідно п.5.1, строк виконання підрядником робіт за договором встановлюється календарним графіком виконання робіт, який підписується повноважними представниками сторін. Підрядник приступає до виконання робіт не пізніше десяти днів з моменту отримання авансу згідно п.4.3 цього договору. Згідно п.п.6.1.1 підрядник зобов'язується виконати власними силами та використовуючи субпідрядні організації роботи, передбачені п.2 договору. Згідно п.п.6.1.2 -виконувати і здавати роботи замовнику відповідно до вимог проектної документації, державних будівельних норм та стандартів України;

- Акти приймання виконаних будівельних робіт на підставі договору підряду б/н від 11.01.2010 року на загальну суму 27 235 005, 42 грн. (в тому числі ПДВ 4 539 167, 57 грн.), а саме: акт № б/н за лютий 2010 року від 26 лютого 2010 року на суму 2 500 000, 80 грн., в тому числі ПДВ 416 666, 80 грн.; акт №0430159 за квітень 2010 року від 30 квітня 2010 року на суму 1 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ 250 000, 00 грн.; акт № 04301591 за квітень 2010 року від 30 квітня 2010 року на суму 999 999, 60 грн., в тому числі ПДВ 166 666, 60 грн.; акт №04301592 за квітень 2010 року від 30 квітня 2010 року на суму 3 399 999, 60 грн., в тому числі ПДВ 566 666, 60 грн.; акт № 2 за травень 2010 року від 31 травня 2010 року на суму 1 600 000, 01 грн., в тому числі ПДВ 266 666, 67 грн.; акт № б/н за липень 2010 року від 30 липня 2010 року на суму 6 325 003, 04 грн., в тому числі ПДВ 1 054 167, 17 грн.; акт №0730159 за липень 2010 року від 30 липня 2010 року на суму 2 050 000, 82 грн., в тому числі ПДВ 341 666, 80 грн.; акт № 07301591 за липень 2010 року від 30 липня 2010 року на суму 5 300 000, 40 грн., в тому числі ПДВ 883 333, 40 грн.; акт № 0831159 за серпень 2010 року від 31 серпня 2010 року на суму 560 000, 92 грн., в тому числі ПДВ 93 333, 49 грн.

Тобто зазначені документи були наявні у розпорядженні Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова під час проведення перевірки.

Наведений вище договір та акти приймання виконаних будівельних робіт, які досліджувались ДПІ під час перевірки, долучені судом до матеріалів справи. Їх зміст, як вбачається з Акту перевірки та позовної заяви, сторонами не заперечується.

Щодо фактичного виконання будівельних робіт, окрім вищезазначених актів приймання виконаних будівельних робіт, які були підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, до Договору підряду на будівництво від 11.01.2010 року сторонами складено Довідки форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за січень-листопад 2010 року та підсумкові відомості ресурсів (витрати -по факту) за вказані періоди.

Крім того позивач, в контексті наявності у контрагента відповідних повноважень, необхідних для виконання спірних операцій, надав витяг з офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр»з розділу «Єдиний ліцензійний реєстр», що ТзОВ «Альянс+»Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України видано ліцензію серії АВ №479283 на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строк дії ліцензії з 18.06.2009 року по 18.06.2014 року.

Щодо оплати вартості виконаних будівельних робіт, позивачем надано платіжні доручення №69483 від 08.12.2010 року на суму 900 000, 00 грн., №215 від 12.01.2010 року на суму 1 700 000, 00 грн., №222 від 13.01.2010 року на суму 3 000 000, 00 грн., №228 від 14.01.2010 року на суму 2 500 000, 00 грн., №236 від 19.01.2010 року на суму 450 000, 00 грн. №2 від 01.02.2010 року на суму 650 000, 00 грн., №58 від 18.02.2010 року на суму 2 900 000, 00 грн., №140 від 11.03.2010 року на суму 3 400 000, 00 грн., №144 від 15.03.2010 року на суму 6 300 000, 00 грн., №27 від 12.04.2010 року на суму 2 000 000, 00 грн., №41 від 20.04.2010 року на суму 1 600 000, 00грн., №68492 від 20.05.2010 року на суму 2 300 000, 00 грн., №68599 від 23.06.2010 року на суму 2 050 000, 00 грн., №68700 від 15.07.2010 року на суму 560 000, 00 грн., №68733 від 20.07.2010 року на суму 3 000 000, 00 грн., №96 від 27.07.2010 року на суму 8 400 000, 00 грн., №5579 від 13.08.2010 року на суму 3 500 000, 00 грн., №31 від 12.10.2010 року на суму 2 600 000, 00 грн., №69345 від 17.11.2010 року на суму 180 000, 00 грн. та надано також Журнал-ордер і Відомість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.01.10-31.12.11»(субконто ТОВ «Альянс+») на суму 47 990 000, 00 грн. (в тому числі ПДВ 7 998 332, 89 грн.).

Відносно твердження представника відповідача, що доказом, який підтверджує обґрунтованість висновків Акту перевірки, що фактично ТзОВ «Альянс+»не проводило виконання вищезазначених будівельних робіт у зв'язку з відсутністю у підприємства економічних засобів та трудових ресурсів є лист інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 11.01.2012 року №7/13-6-134, суд зазначає наступне.

Як вбачається з даного листа інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №7/13-6-134, яка проводила перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства при будівництві житлового будинку за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Сагайдачного, 14а, будівництво будинку ведеться замовником -ТзОВ «Інвестиції і консалтинг»та підрядником -ДП «Спектр»ТзОВ «Делакс плюс»на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 10.12.2007 року №11-НБ-6/7п, виданого замовнику інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю при управлінні архітектури і містобудування Трускавецької міської ради. Крім цього, у листі зазначено, що перевірками, які проводилися інспекцією, не встановлено, що ТзОВ «Альянс+» виконувало будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Сагайдачного 14а в м.Трускавці.

Однак, суд зазначає, що оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт видається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю перед початком проведення таких робіт, його наявність не може слугувати доказом подальшого проведення робіт лише цією підрядною організацією, що само по собі не може свідчити про нездійснення спірних операцій та про порушення позивачем податкового законодавства.

В даному випадку сукупність досліджених під час розгляду справи первинних документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дає підстав для висновку про нездійснення спірних операцій, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів які б спростовували виконання спірних операцій, тобто ДПІ не доведено нездійснення спірних операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту.

Крім того у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4, який станом на час досліджуваних судом правовідносин працював заступником директора ТзОВ «Кварталбуд». Свідок в судовому засіданні підтвердив факт реальності укладання та виконання договору підряду від 11.01.2010 року між ТзОВ «Кварталбуд»та ТзОВ «Альянс+». Свідок зокрема підтвердив виконання робіт працівниками ТзОВ «Альянс+»оскільки він особисто контролював хід виконання таких.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, виходячи при цьому з підстав прийняття вищенаведених рішень, визначених ДПІ в Акті перевірки, суд зазначає, що в період оформлення та декларування результатів спірних операцій, правовідносини з приводу формування платником податку валових витрат та податкового кредиту регулювалися Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР.

Так, відповідно до п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинний до 01.04.2011 року, валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, відповідно до п. 1.31. цього Закону, під продажем результатів робіт (послуг) розуміються будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1. датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: (1) або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; (2) або дата оприбуткування платником податку товарів, а (3) для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Що стосується формуванням податкового кредиту з ПДВ позивачем за період вересень 2010 року, зазначені правовідносини регулювалися з урахуванням вищенаведеного наступними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

При цьому, як вбачається з наведених вище норм законодавства, валові витрати та податковий кредит у спірний період формувалися, зокрема, за фактом списання коштів з банківського рахунку платника податку, що не суперечить наведеним вище вимогам податкового законодавства.

По суті висновки податкового органу, які покладені в основу оскаржуваних рішень, зводяться до того та ґрунтуються на тому, що спірні операції фактично не виконувались, тобто були оформлені безтоварні операції, контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей для виконання спірних операцій, що, на думку ДПІ виключає можливість формування спірних сум податкового кредиту та валових витрат.

Зокрема відповідач в Акті перевірки ДПІ стверджує, що згідно Постанови СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області від 16 грудня 2010 року про проведення позапланової виїзної документальної перевірки невстановлені слідством особи, діючи з умислом, шляхом неправомірного використання паспортних даних підставних осіб, створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТОВ «Елфра Дисплей»(код 33743908), ТОВ «Е-Восток Україна»(код 34478763), ТзОВ «Альянс+», і в подальшому використали поточні рахунки і інші обов'язкові реквізити даних підприємств для протиправного, в порушення вимог діючого законодавства, формування податкового кредиту по податку на додану вартість інших суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), використовуючи при цьому завідомо неправдиві документи бухгалтерського обліку і податкової звітності, складені для завуалювання вказаної злочинної діяльності. 05.11.2010 року по даному факту СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області порушено кримінальну справу № 99106210 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Також в ході досудового слідства встановлено, що ряд підприємств, в тому числі ТзОВ «Альянс+», в серпні 2010 року в документах бухгалтерського обліку і податкової звітності відображали наявність фінансово-господарських відносин з ТОВ «Елфра Дисплей»і ТОВ «Е-Восток Україна»через 3 місяці після виключення останніх з реєстру платників ПДВ, внаслідок чого незаконно віднесли до складу податкового кредиту суми ПДВ. В подальшому вказані суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі ТзОВ «Альянс+», відобразили в документах податкової звітності факти реалізації товарів (робіт, послуг) підприємствам, які знаходяться далі в єдиній схемі штучного нарощування податкового кредиту, в тому числі ТзОВ «Кварталбуд».

Крім того в Акті перевірки зазначено, що згідно акта перевірки №71/232/32197066 від 24.01.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Альянс+»(код за ЄДРПОУ 32197066) з питання дотримання вимог податкового законодавства за відповідні періоди 2010 року»ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством документально не доведено дотримання вимог встановлених ч.1, ч.2 ст.3 Господарського Кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч.1 ст.55 Господарського Кодексу України в частині участі в господарських відносинах, реалізуючу господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), власного майна за рахунок відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, за рахунок відсутності управлінського, технічного, робітничого персоналу, за рахунок відсутності власних або орендованих складських приміщень, виробничих активів або інших основних засобів, відсутності власного або орендованого рухомого майна, спеціалізованої техніки, обладнання та устаткування, за рахунок відсутності можливостей фактичного здійснення операції з урахуванням реального часу, оперативності проведення операцій в залежності від місця знаходження майна контрагентів та місця виконання зобов'язань, недотримання вимог ч.1 ст.62 Господарського Кодексу України в частині здійснення систематичної торговельної, іншої господарської діяльності для задоволення суспільних та особистих потреб.

Згідно вказаного акта перевірки №71/232/32197066 по підприємству ТОВ «Альянс+»відсутня будь-яка інформація, про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. До ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська були направлені службові записки щодо розшуку посадових осіб та надання фінансово-господарських документів підприємства для оформлення матеріалів щодо визнання нікчемним правочину. Правочини, нібито укладені між ТОВ «Альянс+»та підприємствами постачальниками, не спричинили реального настання юридичних наслідків. Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Альянс+»підприємствам покупцям, що свідчить про те. що правочини і між ТОВ «Альянс+»та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст. 215, п.п.5 ст. 202 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У той же час, ДПІ, відтворюючи зміст зазначеного акта перевірки контрагента позивача, робить висновок, що в зв'язку з тим, що угоди є нікчемними, тобто крім висновків про фіктивність правочинів вказується і на їх нікчемність, відсутня база та об'єкт оподаткування у зв'язку з чим операції з продажу товарів (робіт, послуг), які придбані у ТОВ «Альянс+», не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Акт перевірки не містить відомостей - які саме угоди є фіктивними, а які є нікчемними, як і взагалі не зазначено реквізитів цих угод.

В контексті викладених в Акті перевірки доводів ДПІ, суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, на чому ґрунтуються в даному випадку доводи ДПІ.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано в обґрунтування своїх доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, на можливість зверненням ДПІ до суду з окремим позовом щодо чого звертає свою увагу ВАС України у роз'ясненні від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 Господарського кодексу України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм Цивільного кодексу України свідчили про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки №701/23-2/34672744, згідно повідомлення СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 12.05.2011 року №3489/08-9 в ході розслідування кримінальної справи №56-2659 встановлено, що «згідно укладеного ТзОВ «Кварталбуд»з ТзОВ «Альянс+»договору підряду б/н від 11.01.2010 року та згідно актів приймання виконаних будівельних робіт ТзОВ «Альянс+»протягом лютого-серпня 2010 року здійснило зведення несучих стін та колон, перекриття, улаштування та виготовлення армокаркасів, опалубки житлового комплексу «Лісова пісня». Однак слідством встановлено, що цокольне приміщення, фасад та усі 12 поверхів об'єкту житловий комплекс «Лісова пісня»за адресою м.Трускавець, вул. Сагайдачного, 14/а були повністю збудовані до кінця 2008 року, що підтверджується свідченнями ряду громадян. Відповідно ТзОВ «Альянс+»не могло фактично виконувати будівельно-монтажні роботи згідно представлених документів, у зв'язку з чим ТзОВ «Кварталбуд»неправомірно віднесло до податкового кредиту протягом 2010 року ПДВ в сумі 4539 167, 57 грн.

Під час розгляду справи не було надано будь-яких процесуальних документів по наведеній вище кримінальній справі, аналізу, висновків, довідок, хоча, як вбачається з Акту перевірки, ці документи були наявні у ДПІ під час перевірки (акт перевірки датований 27.05.2011 року) та витребовувались судом у складі матеріалів, що використовувались під час перевірки. Як зазначено вище, на час розгляду справи ДПІ не надано доказів наявності непереборних обставин, які перешкоджали наданню цих матеріалів у судове засідання на підтвердження обставин, викладених в Акті перевірки.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум валових витрат та податкового кредиту за вищезгаданими операціями.

При цьому, суд враховує, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за загальним правилом самі по собі не є самостійною і достатньою підставою для висновку про відсутність у покупця права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ та підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податковий кредит, сформованими за операціями з цим контрагентом.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 ВАС України.

Окрім того, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з тих обставин та підстав, які наведені в Акті перевірки з урахування доведеності з боку ДПІ обставин, на які вона посилається.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на порушення кримінальної справи стосовно ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ «Кварталбуд»як на доказ викладених у акті перевірки висновків, оскільки згідно постанови Сихівського районного суду м.Львова від 02.03.2012 року у справі № 1319/1665/2012, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 20.04.2012 року -постанову ст..слідчого СВПМСДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Львові від 25.06.2001 року про порушення кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ «Кварталбуд»скасовано.

В даному випадку, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, як приходить до висновку суд, ДПІ не довела наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 17.06.2011 року №0001632320, №0001652320.

3. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2012 року

Суддя Костецький Н.В.