Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а-13504/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20 листопада 2012 року 15 год. 17 хв. № 2а-13504/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Пустовіт Ю.В., представників відповідача Стрельбіцького А.В., Шуневич В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 20 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 03 жовтня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 березня 2012 року № 0000922307 та № 0000932307, які складено відповідачем на підставі акту перевірки від 01 березня 2012 року № 81/1-23-70-36555886 (також далі за текстом - оскаржувані рішення) , а також визнання заперечень позивача на вказаний акт перевірки та оскаржувані рішення повністю задоволеними на користь позивача.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуваними рішеннями відповідач протиправно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та зменшив суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у відповідних розмірах.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його повністю. До суду 08 та 13 листопада 2012 року від представника позивача надійшли письмові пояснення по суті позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при постановленні судового рішення.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 08 листопада 2012 року. Пояснили, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки прийняті відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним чинного податкового законодавства.

Відповідно до ст. 55 КАС України, у судовому засіданні 08 листопада 2012 року судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 10 по 23 лютого 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 01 березня 2012 року № 81/1-23-70-36555886 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати ПДВ по фінансово-господарських взаємовідносинах із приватним підприємством "Стилет-Юг" (також далі за текстом - ПП "Стилет-Юг") , приватним підприємством "Альтекс-Юг" (також далі за текстом - ПП "Альтекс-Юг") , приватним підприємством "Агропрайд" (також далі за текстом - ПП "Агропрайд") , приватним підприємством "Югтрансагро" (також далі за текстом - ПП "Югтрансагро") за період із 01 січня 2008 року по 31 липня 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки) , згідно з висновками якого, позивачем завищено податковий кредит у розмірі 252614,00 грн., що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2011 року у розмірі 78209,00 грн., та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за липень 2011 року у розмірі 174405,00 грн., чим порушено підпункти 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (також далі за текстом - Закон) та п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) .

Перевірку проведено відповідно до підпункту 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на підставі наказу від 08 лютого 2012 року № 408, копію якого під розписку вручено уповноваженому представнику позивача 10 лютого 2012 року, та направлення від 10 лютого 2012 року № 45441/23-70, з яким уповноваженого представника позивача ознайомлено 10 лютого 2012 року, а також на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПА у Херсонській області від 10 травня 2011 року про призначення перевірки (також далі за текстом - постанова про призначення перевірки) .

Акт перевірки позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до відповідача заперечень від 07 березня 2012 року № 07/03/12-01, розглянувши які відповідач листом від 16 березня 2012 року № 457/10/22-711 повідомив позивача про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки, 21 березня 2012 року відповідачем складено оскаржувані рішення № 0000922307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 174405,00 грн. за основним платежем та у розмірі 43601,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та № 0000932307, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 78209,00 грн.

За результатами розгляду скарг позивача в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржувані рішення залишено без змін.

Суд не погоджується з доводами позивача про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, перевірку позивача проведено на підставі постанови про призначення перевірки, у якій зазначено, що у провадженні СВ ПМ ДПА у Херсонській області знаходиться кримінальна справа № 330302-11, порушена за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (також далі за текстом - кримінальна справа) .

У ході розслідування кримінальної справи виявлено, що у період із 10 червня 2008 року по 31 березня 2010 року групою невстановлених слідством осіб, з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, створено ПП "Стилет-Юг", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд" та ПП "Югтрансагро".

Розслідуванням також виявлено факт наявності певних взаємовідносин між вказаними підприємствами та позивачем, у зв'язку з чим призначено перевірку позивача з питань правильності, повноти, своєчасності нарахування та сплати ПДВ за період 2008-2010 років.

У ході перевірки не виявлено взаємовідносин позивача із ПП "Стилет-Юг" та ПП "Агропрайд".

При цьому, виявлено, що 07 жовтня 2010 року між позивачем та ПП "Югтрансагро" укладено договір поставки № 07/10/10-С (також далі за текстом - договір № 07/10/10-С) , за умовами якого ПП "Югтрансагро" зобов'язалось передати у власність, а позивач - прийняти та оплатити товар на умовах договору. Ціна, кількість, асортимент, строк та умови поставки визначаються сторонами договору додатково у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Оплата за товар здійснюється позивачем на підставі рахунків-фактур шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП "Югтрансагро" у строк, зазначений у відповідній специфікації. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку позивача.

Згідно зі специфікацією від 07 жовтня 2010 року № 1 до договору № 07/10/10-С, ПП "Югтрансагро" зобов'язалось передати у власність, а позивач - прийняти та оплатити товар у загальному розмірі 327999,60 грн. +/- 10%, у тому числі ПДВ - 54666,60 грн., а відповідно до специфікації від 08 жовтня 2010 року № 2 - 97499,88 грн. +/- 10%, у тому числі ПДВ - 16249,98 грн.

Відповідно до умов договору № 07/10/10-С, ПП "Югтрансагро" поставлено позивачу товар, у зв'язку з чим підприємством виписано податкові накладні від 07 жовтня 2010 року № 879, від 08 жовтня 2010 року № 883, від 16 грудня 2010 року № 1466 та від 20 грудня 2010 року № 1517 у загальному розмірі 856398,73 грн., у тому числі ПДВ - 142733,12 грн.

Вказану суму ПДВ позивачем включено до складу податкового кредиту, а саме у жовтні 2010 року - 67308,99 грн. та у грудні 2010 року - 75424,13 грн.

Фактичне відвантаження товару за договором № 07/10/10-С підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 07 жовтня 2010 року № РН-0000846, від 08 жовтня 2010 року № РН-0000824, від 16 грудня 2010 року № РН-0001425 та від 20 грудня 2010 року № РН-0001473 у загальному розмірі 856398,73 грн., у тому числі ПДВ - 142733,13 грн.

Згідно з наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 18 жовтня 2010 року № 3, від 17 грудня 2010 року № 190, від 20 грудня 2010 року № 196, від 28 грудня 2010 року № 246 та від 04 січня 2011 року № 266, загальний розмір розрахунків за договором № 07/10/10-С склав 853332,30 грн.

Крім того, 15 листопада 2010 року між позивачем та ПП "Альтекс-Юг" укладено договір поставки № 15/11/10-С (також далі за текстом - договір № 15/11/10-С) , за умовами якого ПП "Альтекс-Юг" зобов'язалось передати у власність, а позивач - прийняти та оплатити товар на умовах договору. Ціна, кількість, асортимент, строк та умови поставки визначаються сторонами договору додатково у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Оплата за товар здійснюється позивачем на підставі рахунків-фактур шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП "Альтекс-Юг" у строк, зазначений у відповідній специфікації. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку позивача.

Згідно зі специфікацією від 15 листопада 2010 року № 1 до договору № 15/11/10-С, ПП "Альтекс-Юг" зобов'язалось передати у власність, а позивач - прийняти та оплатити товар у загальному розмірі 670000,80 грн. +/- 10%, у тому числі ПДВ - 111666,80 грн.

Відповідно до умов договору № 15/11/10-С, ПП "Альтекс-Юг" поставлено позивачу товар, у зв'язку з чим підприємством виписано податкові накладні від 15 листопада 2010 року № 506 та від 19 листопада 2010 року № 585 у загальному розмірі 659283,35 грн., у тому числі ПДВ - 109880,60 грн.

Вказану суму ПДВ позивачем включено до складу податкового кредиту у листопаді 2010 року у розмірі 109880,56 грн.

В акті перевірки зазначено, що фактичне відвантаження товару за договором № 15/11/10-С підтверджується видатковими накладними від 15 листопада 2010 року № РН-0000504 та від 19 листопада 2010 року № РН-0000576 у загальному розмірі 659283,35 грн., у тому числі ПДВ - 109880,55 грн.

Згідно з наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 17 листопада 2010 року № 62, від 23 листопада 2010 року № 81 та від 26 січня 2011 року № 394, загальний розмір розрахунків за договором № 15/11/10-С складає 659283,35 грн.

З викладених обставин вбачається, що зазначені у специфікаціях до договорів № 07/10/10-С та № 15/11/10-С суми не співпадають із сумами, зазначеними у видаткових та податкових накладних, виписаних ПП "Югтрансагро" та ПП "Альтекс-Юг".

Відповідно до п.п. 1.7, 1.8 ст. 1, підпунктами 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2012 року № 21-425во10 зазначено, що наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

З аналізу викладених положень вбачається, що платник податків має право сформувати податковий кредит тільки на підставі тих податкових накладних, які виписано у разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, зокрема у результаті аналізу наявних у матеріалах справи документів, фактичного здійснення господарських операцій не відбулось. Документів, які б підтверджували фактичне здійснення таких операцій між позивачем та ПП "Югтрансагро" та ПП "Альтекс-Юг", представником позивача не надано, хоча про доцільність їх надання судом зазначалось у кожному судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача не надала належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Груп" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання: протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 21 березня 2012 року № 0000922307, яким позивачу (ідентифікаційний код 36555886) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій штрафів) у загальному розмірі 218006,25 грн. (Двісті вісімнадцять тисяч шість гривень двадцять п'ять копійок), та № 0000932307, яким позивачу (ідентифікаційний код 36555886) зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 78209,00 грн. (Сімдесят вісім тисяч двісті дев'ять гривень 00 копійок); заперечень позивача (ідентифікаційний код 36555886) на акт перевірки від 01 березня 2012 року № 81/1-23-70-36555886 та на податкові повідомлення-рішення від 21 березня 2012 року № 0000922307 та № 0000932307 повністю задоволеними на користь позивача.

2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 26 листопада 2012 року