Рішення

від 16.11.2006 по справі 8/188пн   

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/188пн   

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.11.06 р.                                                                                                Справа № 8/188пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурси",                    ЄДРПОУ 32698797, м.Макіївка

до відповідача  Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації

                           м.Макіївки”, м.Макіївка

про визнання рішення неправомірним та спонукання виконати дії

                                                                                          Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Долгіх В.В.-по дов.

від відповідача: Доренська Є.М.-юрист

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроресурси", м.Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка, про визнання рішення відповідача №1/35-9 від 24.07.2006р. неправомірним, спонукання відповідача провести реєстрацію нерухомості, придбаної згідно біржового договору №4-Б від 17.04.2006р.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №276 від 01.11.2006р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про:

- визнання за позивачем наявності права добросовісного набувача на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Макіївка, пер.Автобусний, 8а, за біржовим договором №4-Б від 17.04.2006р.;

- визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, пер.Автобусний, 8а;

- спонукання відповідача зареєструвати право власності позивача на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Макіївка, пер.Автобусний, 8а.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права власності на спірне майно, внаслідок укладання біржового контракту №4-Б від 17.04.2006р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №1/35-467 від 09.11.2006р. проти змінених позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність у позивача відповідних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на нерухоме майно. Крім цього, як вказує відповідач, він є неналежним відповідачем по справі, враховуючи, що до компетенції органів бюро технічної інвентаризації не відноситься визнання права власності за суб'єктами господарювання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

28.03.2006р. між позивачем та ТОВ "Даліса" був укладений договір доручення №3, згідно з умовами якого позивач доручив, а ТОВ "Даліса" прийняло на себе зобов'язання від імені та за рахунок позивача придбати на біржових торгах товар згідно з поданою заявкою.

17.04.2006р. між ТОВ "Даліса", яке діяло від імені позивача, та ТОВ "Магістр", яке діяло від імені ВАТ ДХК "Вуглепромтранс", був підписаний біржовий контракт №4-Б.

Згідно з умовами вказаного контракту ВАТ ДХК "Вуглепромтранс" прийняло на себе зобов'язання передати, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити наступний товар:

-          будівлю контори (літ.А-1);

-          гараж (літ.Б-1);

-          майстерні (літ.В-2);

-          гараж (літ.Г-1);

-          залізничний тупік, які розташовані за адресою: Донецька область, м.Макіївка, пер.Автобусний, 8а.

Відповідно до ст.185 Господарського кодексу України до укладання господарських договорів на біржах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж.

Згідно із ст.15 Закону України "Про товарну біржу" біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених у вказаній статті умов.

Як встановлено судом, за своїм змістом контракт №4-Б від 17.04.2006р. являє собою договір купівлі-продажу майна, допущеного до обігу на товарній біржі, а учасниками вказаного контракту є члени біржі.

Вказаний контракт поданий до реєстрації та зареєстрований на біржі згідно із ч.1 ст.15 Закону України "Про товарну біржу", що підтверджується підписом та печаткою повноважного представника товарної біржі за змістом спірного контракту.

Частиною 2 ст.15 Закону України "Про товарну біржу" передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Таким чином, виходячи з того, що контракт №4-Б від 17.04.2006р. був зареєстрований на товарній біржі, останній не підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

В п.2 контракту №4-Б від 17.04.2006р. сторонами було узгоджено, що вартість об'єктів нерухомості за вказаним договором становить 211720,06 грн.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов, зокрема, договору.

За змістом п.3 біржового контракту №4-Б від 17.04.2006р. встановлений обов'язок позивача сплатити вартість майна протягом 3 місяців з моменту укладання даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товарної біржи "Даліса". Товарна біржа "Даліса" самостійно проводить розрахунки з ВАТ ДХК "Вуглепромтранс" по мірі надходження грошових коштів від позивача.

Згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №205 від 04.05.2006р., №232 від 17.05.2006р., №278 від 06.06.2006р., №338 від 27.06.2006р., №47 від 03.07.2006р. та №381 від 24.07.2006р. позивачем було сплачено грошові кошти в сумі 211720,06 грн.

18.04.2006р. між ВАТ ДХК "Вуглепромтранс" та позивачем був підписаний акт приймання-передачі, згідно з яким ВАТ ДХК "Вуглепромтранс" було передано, а позивачем прийняте вказане вище майно.

За приписом ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.  Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Як встановлено судом, сторонами в біржовому контракті №4-Б від 17.04.2006р. не визначено моменту набуття позивачем права власності на спірне майно.

Одночасно, як вказувалось вище, згідно ч.2 ст.15 Закону України "Про товарну біржу" угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що право власності позивача на спірне майно виникає з моменту передачі цього майна від ВАТ ДХК "Вугепромтранс" позивачу.

На підставі викладеного, виходячи з того, що спірне майно було передано позивачу згідно з актом приймання-передачі 18.04.2006р., враховуючи факт виконання позивачем своїх зобов'язань по сплаті вартості майна, яке було предметом біржового контракту №4-Б від 17.04.2006р., судом встановлено, що позивач є власником  будівлі контори (літ.А-1); гаражу (літ.Б-1); майстерні (літ.В-2); гаражу (літ.Г-1); залізничного тупіку, які розташовані за адресою: Донецька область, м.Макіївка, пер.Автобусний, 8а.

Статтею 48 Закону України “Про власність” передбачено, що власник може вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За змістом ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або невизнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи вимоги про визнання права власності на спірне майно позивач посилається на фактичне невизнання його прав відповідачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує про ті обставини, що право власності позивача на спірні об'єкти нерухомості з його боку не оскаржується, внаслідок чого він є неналежним відповідачем по справі.

Вказані твердження відповідача спростовуються фактичними матеріалами справи враховуючи наявне у справі рішення відповідача №1/35-9 від 24.07.2006р., згідно з яким відповідачем було відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності позивача на спірне майно.

За таких обставин, виходячи з того, що позов в частині вимог про визнання права власності повністю доведений позивачем, обґрунтований законодавством та фактичними матеріалами справи, враховуючи, що право власності позивача фактично не визнається відповідачем, вимоги про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, пер.Автобусний, 8а, підлягають задоволенню.

За змістом ст.388 Цивільного кодексу України добросовісним набувачем є особа, яка не знала та не могла знати, що майно за відплатним договором придбане нею в особи, яка не мала права його відчужувати.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, необхідною умовою для визнання особи добросовісним набувачем майна є відсутність у продавця за відплатним договором права на відчуження цього майна.

Як вказувалось вище, спірне майно було придбане позивачем на підставі біржового контракту №4-Б від 17.04.2006р. Продавцем за умовами вказаного контракту є ВАТ ДХК "Вуглепромтранс".

Біржовий контракт №4-Б від 17.04.2006р. є дійсним, укладений з боку уповноважених представників сторін в межах наданих їм повноважень, зареєстрований на товарній біржі, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позивач є законним власником спірного майна за належною угодою.

За таких обставин, виходячи з того, що позивач є належним власником спірного майна, вимоги про визнання за позивачем наявності права добросовісного набувача на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Макіївка, пер.Автобусний, 8а, за біржовим договором №4-Б від 17.04.2006р. підлягають залишенню без задоволення.

Вимоги позивача про спонукання відповідача зареєструвати право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Макіївка, пер.Автобусний, 8а, також підлягають задоволенню, з огляду на таке:

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Крім цього, порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 (далі по тексту "Положення").

Відповідно до п.1, п.п.1.3 Положення до прийняття Верховною радою України та набрання чинності Законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

За змістом ст.4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності на нерухоме майно, що знаходиться на території України,  фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних  юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, підлягає обов'язковій державній реєстрації.

За приписом ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” заявлені речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Статтею 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, договір купівлі-продажу  нерухомого майна,  зареєстрований на біржі в установленому порядку.

Договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності,  зокрема купівлі-продажу, згідно з п.1 Переліку до Положення є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

За таких обставин, враховуючи, що право власності на спірне майно було набуте позивачем внаслідок укладання біржового контракту №4-Б від 17.04.2006р., який зареєстровано на біржі, приймаючи до уваги повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, позов в частині вимог про спонукання відповідача зареєструвати право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Макіївка, пер.Автобусний, 8а, підлягає задоволенню.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурси", м.Макіївка, викладене в резолютивній частині позовної заяви, про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ВАТ ДХК "Вуглепромтранс" та ТОВ "Даліса" судом залишено без задоволення як безпідставне, враховуючи відсутність підстав для залучення вказаних осіб для участі у справі, невизначеність  позивачем особи, на боці якої вказані суб'єкти повинні приймати участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                             ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурси", м.Макіївка до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка задовольнити частково.

Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурси", м.Макіївка на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, пер.Автобусний, 8а.

Зобов'язати Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурси", м.Макіївка на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Макіївка, пер.Автобусний, 8а.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурси", м.Макіївка до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроресурси", м.Макіївка наявності права добросовісного набувача на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Макіївка, пер.Автобусний, 8а, за біржовим договором №4-Б від 17.04.2006р.

В судовому засіданні 09.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 14.11.2006р.

                 Суддя                                                                                                Ємельянов А.С.