Ухвала

від 27.11.2012 по справі 2а-1970/2301/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 р. Справа № 129662/12/9104

27 листопада 2012 року № 129662/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Улицького В.З., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання- Баранкевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 липня 2012 року у справі за позовом приватного підприємства «Галичина» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень - рішень форми В-4 № 0000282306 від 26 серпня 2011 року форми В- 1№ 0000292306 від 26 серпня 2011 року та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Галичина» звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000282306 від 26 серпня 2011 року та №0000292306 від 26 серпня 2011 року та виконання зобов'язаннь про перерахунок коштів.

В обґрунтування позовних вимог покликалось на те, що відповідач виніс оспорювані рішення неправомірно, а твердження та висновки податкового органу, які містяться в акті перевірки є надуманими і такими, що суперечать дійсним обставинам справи.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 липня 2012 року адміністративний позов приватного підприємства «Галичина» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000282306 від 26 серпня 2011 року, № 0000292306 від 26 серпня 2011 року та зобов'язання вчинення дій - задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а наведені висновки суду є необгрунтованими та переконливо не доведені доказами, наявними в матеріалах справи.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.08.2011 р. працівниками Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Галичина» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування за травень 2011 р., з врахуванням результатів фінансово-господарської діяльності за період з 01.06.2010 р. по 31.05.2011 р., про що зазначено в акті № 5703/23-623/31597119 від 12.08.2011 р. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення № 0000282306 від 26 серпня 2011 року та № 0000292306 від 26 серпня 2011 року, якими відповідачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вказаний період в сумі 224 647 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, під час перевірки позивачем податковому органу було надано Договір № 06/11 від 06.01.2011 року між ОАО «Икма» (код ОКПО 11306676) Росія м.Москва, вул.Іжорская,3 в особі ген. директора Швеця І.Н., з однієї сторони, та ПП «Галичина» (код за ЄДРПОУ 31597119) м.Тернопіль, вул. Гетьмана Дорошенка, 2 в особі в директора Болещука В.І., з другої сторони, який діяв до 31.12.2011 року, на поставку «покупцю» мясної продукції виробництва України.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору № 06/11 від 06.01.2011 р., продавець зобов'язався поставити, а покупець оплатити і отримати товар. Найменування, кількість, ціна та строки поставки вказувались в рахунках-фактурах, які являлись невід'ємною частиною даного договору на кожну партію окремо. Вартість кожної окремо поставленої партії товару вказувалась у відповідних рахунках-фактурах та складала частину загальної суми договору.

Таким чином, податковий орган мав наочну можливість аналізувати Договір поставки від 06.01.2011 року , укладений ПП «Галичина» з фірмою ВАТ "Икма" Росія м.Москва, вул. Іжорська,3, де у відповідності до умов контракту, «Продавець» зобов'язувався поставити «Покупцеві» м'ясну продукцію на загальну суму 40 000 000,00 російських рублів. Асортимент, кількість і ціна кожної партії товару, дата відвантаження і оплата узгоджувалась сторонами і вказувалась у специфікаціях до договору, які були його невід'ємною частиною. На кожну партію товару оформлялась окрема специфікація та т/транспортні накладні.

На виконання договору від 06.01.2011 року ПП «Галичина» експортувало м'ясо ВРХ (заморожена говядина в напівтушах), згідно ВМД № 003931 від 07.04.2011р. на суму 681 117,51 російських рублів. Перевізником товару авлявся: СПД ОСОБА_3, СМR №102945, що стверджено актом виконаних робіт від 14.04.2011 р., а згідно ВМД № 004333 від 15.04.2011 р. на суму 676 640,16 російських рублів, перевізником товару в цьому випадку був : ПП «Пантон» (ЄДРПОУ 30248108, Луцьк), СМR №0049837 від 15.04.2011 р.

Також судом було встановлено, що на виконаня зобов'язань по оплаті за поставлене м'ясо ОАО «Икма» в квітні 2011 р. здійснило розрахунки з ПП «Галичина» на суму 4 807 000 руб.(1357758 грн), без жодної фінансової заборгованості станом на 30.04.2011 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що за таких, беззаперечно документально підтверджених та перевірених в судовому засіданні обставин, висновок податкового органу про те, що єдиною метою проведених взаємовідносин між контрагентами є отримання податкової вигоди є абсолютно абсурдним.

Крім цього, в ході детального та прискіпливого дослідження наявних та додатково поданих документальних доказів було незаперечно встановлено, що усі здійснені позивачем відвантаження мясопродукції були реальними, а платіжні документи про міждержавний перерахунок коштів між контрагентами, додатково підтверджує помилковість висновку податкового органу щодо завідомо збиткових дій позивача, які завдають шкоду державі.

Тому, колегія суддів категорично не погоджується з висновками Тернопільської ОДПІ стосовно допущеного порушення ПП «Галичина»: п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2011р. на суму 224 387 грн., п. 200.1, п 200.4 ст.200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р., в результаті чого завищено бюджетне відшкодування за травень 2011р. на суму 224 387 грн.; п.44.1 ст.44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено податковий кредит за травень 2011р. на суму 260 грн., оскільки відповідачем не доведено факту безтоварності операцій, а висновок про використання схеми приховування податків є хибним припущенням.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що при проведенні перевірки відповідач не врахував, що аналіз первинних документів щодо відвантаження продукції, наявність власних основних та оборотних фондів, нерухомих та рухомих засобів виробництва, значна кількість постійно працюючих працівників у позивача, є достатнім для досягнення результатів відповідних господарських операцій і виключає необхідність удаваного створення документообігу з метою імітації господарських операцій.

Отже, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 3 липня 2012 року у справі № 2а-2301/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Р.М. Гулид

Судді : В.З. Улицький

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 03.12.2012 року