Рішення

від 20.11.2012 по справі 22ц-1590\9132\2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 рік м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А.

суддів: Бабія А.П., Варикаші О.Д.

при секретарі - Соколенко В.О.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса», Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро - Ком - Од - 3» про захист справ споживача, відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди,за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 25 червня 2012 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про захист справ споживача, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17 червня 2009 року він придбав в магазині «Ельдорадо», що розташований по вул. Дніпропетровська дорога № 82 в м. Одесі, холодильник Indesit ST -167. При цьому продавці магазину йому рекомендували придбати також сертифікат додаткового сервісу строком на три роки, який позволяв покупцю проводити безоплатно ремонт холодильнику на протязі трьох років. Позивач погодився і купив запропонований відповідачем сертифікат додаткового сервісу сплативши за нього 405 грн.

19.05.2010 року позивач звернувся в гарантійну майстерню «Юг-Сервіс-Центр» щодо несправності холодильника. На наступний день позивач звернувся до магазину «Ельдорадо» з вимогою про доставку товару до сервісного центру. Однак адміністрація магазину відмовились безоплатно доставляти холодильник до майстерні, посилаючись на необхідність оплати доставки. Після цього позивач неодноразово звертався усно та в письмовій формі до адміністрації магазину, проте з ним відмовлялись розмовляти. У зв'язку з чим, позивач звернувся до Одеського обласного управління з прав захисту прав споживачів, яке зобов'язало магазин виконати вимогу споживача. Через деякий час до позивача прибули працівники магазину, однак відмовились забирати холодильник за актом прийому-передачі. Позивач був вимушений віддати холодильник, оскільки він потребував найшвидшого ремонту. В гарантійну майстерню холодильник був доставлений без належної упаковки, з порушенням правил транспортування, у зв'язку з чим, виникла вм'ятина на боку холодильника.

26.06.2010 року холодильник був доставлений до позивача після проведеного ремонту, проте позивач відмовився його приймати, оскільки з боку холодильника була велика вм'ятина, а також належних документів на його доставку не було.

28.06.2010 року позивач звернувся до адміністрації магазину з листом в якому він висловив свої зауваження щодо проведення ремонту та доставки магазину. Однак між позивачем та працівниками магазину виникли сварка, в ході якої позивача в ультимативній формі вимагали підписати акт про відмову від претензій до магазину, у зв'язку з чим, позивач викликав працівників міліції.

05.07.2010 року позивач повторно звернувся до Одеського обласного управління з прав захисту прав споживачів зі скаргою на дій працівників магазину.

Після втручання управління, холодильник в належному вигляді та упаковці був доставлений позивачу тільки 11.07.2010 року, а 13.07.2010 року позивачу були повернути кошти у розмірі 405 гривень за сертифікат додаткового сервісу.

Таким чином, позивач вважає, що з вини ТОВ «Дієса» його сім'я не могла користуватись холодильником на протязі 54 діб, що є порушення його прав як споживача.

На підставі викладеного позивач просив визнаним винним відповідача у порушенні його прав та стягнути з відповідача на його користь десятикратну вартість холодильника, а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі десятикратної вартості холодильника.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, а також обставини заявленого позову. Він також пояснив, що він вважає, що саме ТОВ «Дієса» повинна відшкодувати йому матеріальну та моральну шкоду.

Позивачка ОСОБА_2 згідно поданої заяви просила задовольнити позовні вимоги, та справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Дієса» - позовні вимоги не визнав та пояснив, що ТОВ „Дієса" не є правонаступником підприємства у якого позивач придбав холодильник, а тому воно не може відповідати за порушення прав позивача.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-Ком-Од-3» в судове засідання не з'явились.

Рішенням Суворівського районного суду м. Одеси від 25 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог не оскаржує і рішення суду в частині незадоволення її позовних вимог не є предметом апеляційного розгляду, оскільки апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, а саме в частині незадоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» - суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог рішення не оскаржується.

Ст. 292 ЦПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або часткова.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, сторони, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в частині яка оскаржується, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції посилався на те, що 17.06.2009 року ОСОБА_2 придбала у підприємства ТОВ „Ельдорадо-ОД3", код ЄДРПОУ № 32275924, холодильник INDESIT ST 167, вартістю 2336 гривень, а також сертифікат додаткового сервісу на три роки, вартістю 405 гривень. (а.с. 34-35).

ОСОБА_1 звертався до адміністрації магазину „Ельдорадо" з приводу проведення гарантійного ремонту холодильника INDESIT ST 167.

Пунктом 5 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12 травня 1991 року N1023-XII встановлено, що гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

Згідно ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року N1023-XII у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року N1023-XII встановлено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса», код ЄДРПОУ № 36483471 є юридичною особою, а також правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ельдорадо». (а.с. 127-142)

За договором суборенди від 23.06.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо-ОД-3» код ЄДРПОУ № 32275924 передало в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія „Ельдорадо» код ЄДРПОУ № 36483471 нежиле приміщення площею 870 кв.м., за адресою м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 82.. Акт приймання передачі приміщення між підприємствами відбувся 01.08.2009 року. (а.с. 147-148)

Таким чином, здійснювати господарську діяльність в приміщенні магазину за адресою м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 82 Торгова компанія «Ельдорадо» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» почало тільки з 01.08.2009 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» не є виробником холодильників марки «INDESIT» .

Статтею 96 ЦК України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса», а також Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо-ОД-3», яке на теперішній час змінило назву на Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-Ком-Од-3» є різними юридичними особами, а тому самостійно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вважав, що незважаючи на те, що права позивача, як споживача, були порушені, то Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» є неналежним відповідачем за заявленими вимогами, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, однак не погоджується з висновками суду першої інстанції якими він керувався відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, в зв'язку з чим змінює мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Оскільки ОСОБА_2 не оскаржила рішення суду першої інстанції, колегія не дає оцінки правомірності рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Судом встановлено, що 17.06.2009 року ОСОБА_2 придбала у підприємства ТОВ „Ельдорадо-ОД3", код ЄДРПОУ № 32275924, холодильник INDESIT ST 167, вартістю 2336 гривень, а також сертифікат додаткового сервісу на три роки, вартістю 405 гривень.

П.22 ст.1 Закону «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Позивач ОСОБА_1, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що саме він придбав у підприємства ТОВ „Ельдорадо-ОД3", код ЄДРПОУ № 32275924, холодильник INDESIT ST 167, вартістю 2336 гривень, а також сертифікат додаткового сервісу на три роки, вартістю 405 гривень, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Зазначення позивачем ОСОБА_1 що його права як споживача порушені і тому він має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» є помилковими.

Звернення ОСОБА_1 до відповідача з приводу проведення гарантійного ремонту холодильника INDESIT ST 167 і несвоєчасне проведення гарантійного ремонту не свідчить, що його права як споживача порушені.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або у дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Оскільки позивач ОСОБА_1 обґрунтовував позовні вимоги про заподіяння йому моральної та матеріальної шкоди посиланням на порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів», однак на нього не розповсюджується дія зазначеного Закону, колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги є тотожними змісту позовних вимог ОСОБА_1 і пов'язані з порушенням його прав як споживача. В зв'язку з відсутністю підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні підстави і для задоволення його апеляційної скарги про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.3, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Змінити мотивувальну частину рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 25 червня 2012 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий О.А. Ступаков

Судді А.П. Бабій

О.Д. Варикаша