Постанова

від 05.12.2012 по справі 18пд/5014/1453/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 18пд/5014/1453/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М., Іванової Л.Б., розглянувши матеріали касаційної скаргиЛуганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" на рішення та постановуГосподарського суду Луганської області від 08.08.2012 Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2012 у справі№ 18пд/5014/1453/2012 Господарського суду Луганської області за позовомЛуганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Приватного підприємства "Луганьбудсервіс" прозобов'язання укласти додаткову угоду до договору від 20.06.2008 № 21 за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: Душкін Р.В., дов. від 15.08.2012 № 3798

ВСТАНОВИВ:

Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Луганьбудсервіс" про зобов'язання укласти додаткову угоду № 1 до договору № 21 від 20.06.2008, в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.08.2012 у справі № 18пд/5014/1453/2012 (суддя Корнієнко В.В.) в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2012 у справі №18пд/5014/1453/2012 (колегія суддів у складі: Радіонової О.О. -головуючого судді, суддів Бойко А.І., Зубченко І.В.) рішення Господарського суду Луганської області від 08.08.2012 у справі № 18пд/5014/1453/2012 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 08.08.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2012 у справі №18пд/5014/1453/2012, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Приватного підприємства "Луганьбудсервіс" на касаційну скаргу, в якому відповідач просив рішення Господарського суду Луганської області від 08.08.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2012 у цій справі залишити без змін.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 20.06.2008 між сторонами по справі укладено договір № 21 (далі - Договір), за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання зі збереження приладів обліку теплової енергії, встановлених у житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Луганська (додаток № 1 до Договору).

Згідно пункту 1.2. Договору прилади обліку теплової енергії знаходяться на балансі позивача та є складовою частиною вузлів обліку теплової енергії житлових будинків, які знаходяться на балансі відповідача.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що даний Договір набирає чинності з 20.06.2008 та діє до 31.12.2009. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін письмово не заявить про його розірвання (пункт 6.3. Договору).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради від 09.11.2011 №340/17 Приватне підприємство "Луганьбудсервіс" визначено виконавцем житлово-комунальних послуг на об'єктах житлового фонду, що розташовані на території Жовтневого району у місті Луганську та перелічені у додатку 2 до даного рішення, з дати набрання чинності договору, зазначеного у пп. 2.2 п. 2 даного рішення.

Судами зазначено, що додатком № 2 до цього рішення встановлений перелік об'єктів житлового фонду, що розташовані на території Жовтневого району у місті Луганську, відносно яких приватне підприємство "Луганьбудсервіс" визначене виконавцем житлово-комунальних послуг, зазначених у п.1.1 п.1 даного рішення.

Листом від 08.12.2011 №15/42-11-3380 позивач запропонував відповідачу внести зміни до договору від 20.06.2008 № 21 шляхом підписання додаткової угоди № 1 від 01.12.2011.

Відповідач листом від 13.12.2011 №3637 відмовився від підписання додаткової угоди до договору від 20.06.2008 № 21, посилаючись на те, що договір №21 від 20.06.2008 припинив свою дію з 01.01.2012, та відсутність витрат на надання послуг по зберіганню в тарифах на утримання будинків та прибудинкових територій.

Листом від 20.12.2011 № 15/424-3508 позивач повідомив відповідача, що договір № 21 від 20.06.2008 є діючим, оскільки відповідачем не дотримані умови щодо строку направлення повідомлення про його розірвання.

Предметом позовних вимог у цій справі є вимога позивача про спонукання відповідача укласти додаткову угоду № 1 до договору № 21 від 20.06.2008, в редакції позивача.

Місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не обґрунтовано наявності встановленого законом обов'язку відповідача приймати це майно на зберігання, не доведено факту істотного порушення договору відповідачем; не обґрунтовано та не доведено факту істотної зміни обставин та наявності виняткового випадку.

Переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем направлено позивачу заяву про розірвання договору від 20.06.2008 № 21 (вих. № 2160 від 26.10.2011) з 01.01.2012, яка отримана позивачем; за умовами укладеного між сторонами договору від 20.06.2008 №21, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін письмово не заявить про його розірвання.

Відповідно до вимог частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, за приписами ч. 1 ст. 631 ЦК України.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом ( частина 1 статті 651 ЦК України).

Згідно частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3 статті 188 Господарського кодексу України).

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4 статті 188 Господарського кодексу України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідач листом від 26.10.2011 вих. № 2160 повідомив позивача про розірвання договору від 20.06.2008 № 21 з 01.01.2012; враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів пролонгації цього договору, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання укласти додаткову угоду № 1 до договору № 21 від 20.06.2008, який є розірваним.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судових актів, оскільки ґрунтуються на переоцінці судом доказів. Відповідно до частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення та постанови суду апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 08.08.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2012 у справі № 18пд/5014/1453/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова