Рішення

від 11.12.2012 по справі 5010/1469/2012-28/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 р. Справа № 5010/1469/2012-28/101

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Селянського (фермерського) господарства "Галичанин"

с. Насташине, Галицький район, Івано-Франківська область, 77110

до відповідача:Галицької виправної колонії №128

с. Маріямпіль, Галицький район, Івано-Франківська область, 77181

про стягнення 6580 грн. 00 коп. заборгованості за поставлену продукцію

За участю представників сторін:

від позивача:Чорний Й.І. - голова фермерського господарства "Галичанин",

виписка з ЄДРЮОФОП серія ААВ №309014,

паспорт серія СС №074290 від 03.01.95;

від відповідача представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Галичанин" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Галицької виправної колонії №128 про стягнення 6580 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 43 про закупівлю товарів (робіт та послуг) від 03.11.11 в частині здійснення розрахунку за поставлений товар, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 6580 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.12.12.

Відповідач в судове засідання не з»явився, відзиву на позов не надіслав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 23.11.12. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні не надходило.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 23.11.12 надіслана відповідачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві: с. Маріямпіль, Галицький район, Івано-Франківська область, 77181.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судове засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що повна назва позивача -Селянське (фермерське) господарство "Галичанин" в обгрунтування чого посилається на виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 309014 (а.с. 13).

Дослідивши матеріали справи, суд з»ясував, що дійсно повна назва позивача - Селянське (фермерське) господарство "Галичанин", отже, слід змінити назву позивача - Фермерське господарство "Галичанин" на Селянське (фермерське) господарство "Галичанин".

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03 листопада 2011 року між позивачем (далі - учасник) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір поставки № 43 про закупівлю товарів (робіт та послуг)(а.с. 6).

Пунктом 1.1. договору, учасник зобов'язується поставити замовникові товари, зазначені в накладній № 43, 45, а замовник - прийняти і оплатити такі товари (продукти харчування).

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, найменування товару згідно накладної.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна договору становить 6580 грн.

На виконання умов договору № 43 про закупівлю товарів (робіт та послуг) від 03.11.11, позивач передав у власність, а відповідач прийняв товар (моркву, столовий буряк, цибулю, капусту) на загальну суму 6580 грн. 00 коп.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

накладною № 45 від 4 листопада 2011 року на суму 3280 грн. (а.с. 7);

накладною № 43 від 3 листопада 2011 року на суму 3300 грн. (а.с. 8).

Судом встановлений факт отримання відповідачем товару на суму 6580 грн. згідно договору № 43 про закупівлю товарів (робіт та послуг) від 03.11.11.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар (моркву, столовий буряк, цибулю, капусту) не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг відповідача перед позивачем становить 6580 грн. 00 коп.

Заступником голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації направлено начальнику управління Державної пенітенціарної служби у Івано-Франківській області лист-звернення (а.с. 10) про сприяння та вжиття заходів до погашення зазначеної вище заборгованості.

На зазначене вище звернення направлена відповідь (№ 4/1-ч-64-5816 від 23.10.12; а.с.11,12) в якій визнається заборгованість згідно накладних: № 45 від 04.11.11 та № 43 від 03.11.11 на загальну суму 6580 грн. При цьому в листі зазначено, що дана кредиторська заборгованість не є зареєстрованою в органах Держказначейства, що унеможливлює проведення оплати СФГ "Галичанин" заборгованості за отримані продукти харчування; рекомендовано провести звірку взаєморозрахунків та звернутися до суду за захистом порушеного права.

Станом на 21.06.12 сторонами підписано акт звірки розрахунків, згідно якого борг відповідача перед позивачем становить 6580 грн. 00 коп. (а.с. 9).

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статей 525, 526 ЦК України визначено, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем.

Згідно приписів частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

На підставі частини другої вищенаведеної статті, частини другої ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов"язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 травня 2012 року у справі № 11/446.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 6580 грн. за отриманий на підставі накладних товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, будь-яких інших доказів, які б свідчили про оплату одержаного товару відповідачем суду не подано. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, підписання акту звірки розрахунків від 21.06.12 (а.с. 9) та відповідь на звернення (№ 4/1-ч-64-5816; а.с.11,12), у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 6580 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 96, 509, 525, 526, 610, 617, 629, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Селянського (фермерського) господарства "Галичанин" до Галицької виправної колонії №128 про стягнення 6580 грн. заборгованості за поставлену продукцію задовольнити.

Стягнути з Галицької виправної колонії №128 (с. Маріямпіль, Галицький район, Івано-Франківська область, 77181; код 08563636) на користь Селянського (фермерського) господарства "Галичанин" (с.Насташине, Галицький район, Івано-Франківська область, 77110; код 31476501) - 6580(шість тисяч п»ятсот вісімдесят) грн. заборгованості за поставлену продукцію та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.12

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"