Рішення

від 07.12.2012 по справі 17/097-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2012 р. Справа № 17/097-12

За позовом Публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго"

до Фермерського господарства „Юна-Квітка"

про стягнення 21 852,97грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Тимошенко О.В. (дов. № 320 від 15.05.2012р.);

від відповідача Рупчев О.А. (контракт від 01.06.2005р.).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство „АЕС Київобленерго" (далі - позивач) звернулося з позовом до Фермерського господарства „Юна-Квітка" (далі - відповідач) про стягнення 21 852,97грн. заборгованості, з яких: 19 028,56грн. боргу, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р. електричну енергію, який виник за період з липня 2009р. по травень 2012р. та 2 824,41грн. пені. Також позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову, згідно якого позивач, в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, просив з метою забезпечення позову накласти арешт на розрахунковий рахунок Фермерського господарства „Юна-Квітка" в межах заявленого позову, яке прийнято судом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р. Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2012р. порушено провадження у справі № 17/097-12, розгляд справи призначено на 15.10.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2012р. розгляд справи відкладено на 26.10.2012р.

В судовому засіданні 26.10.2012р. оголошено перерву до 05.11.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2012р. розгляд справи відкладено на 26.11.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2012р. задоволено клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду справи № 17/097-12 до 18.12.2012р.

В судовому засіданні 26.11.2012р. оголошено перерву до 07.12.2012р.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У судовому засіданні 07.12.2012р. суд, розглянувши клопотання позивача про накладення арешту на розрахунковий рахунок Фермерського господарства „Юна-Квітка" в межах заявленого позову, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки заявником не доведено суду наявності підстав для застосування таких заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 07.12.2012р. представник позивача позов підтримав повністю, представник відповідача заперечив проти позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2005р. між Закритим акціонерним товариством „А.Е.С. Київобленерго" (Постачальник електричної енергії), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариством „АЕС Київобленерго" та Фермерським господарством „Юна-Квітка" (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № СГ 32, згідно якого постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач -оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Споживач зобов'язується: - оплачувати постачальнику електричної енергії платежі згідно з умовами додатку 2 „Порядок розрахунків" та додатку 4 „Зняття показів засобів обліку електричної енергії"; - здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком 5 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (п.п. 2.2., 2.2.3., 2.2.4. договору).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем (Додаток 3.1. „Перелік об'єктів споживача, що живляться від мереж постачальника електричної енергії) та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача (Додаток 3.2. „Дані про відпуск електроенергії субспоживачу, що підключені до електромереж споживача"), здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії розрахунковим шляхом у встановленому порядку.

Згідно п. 9.5. договір уважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п.п. 2., 3., 3.2. додатку 2 до договору про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р. щомісячно 15 числа згідно з Додатком 4 до договору направляється представник споживача у відділ збуту по розрахунках з юридичними споживачами для подання звіту про використану електроенергію споживачем та субспоживачами за розрахунковий період (Додаток № 8 „Звіт про використану електроенергію"), документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді, заяви на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді (дані заявлені величини) та одержання рахунків на оплату. Споживач здійснює згідно платіжних доручень поточну плату за електроенергію, що споживатиметься в поточному періоді з урахуванням сплаченого авансового платежу у розрахунковому періоді: -100 % від заявленої величини до 15 числа поточного періоду; - 30 % від заявленої величини до 1 числа поточного періоду; 30 % від заявленої величини до 10 числа поточного періоду.

Суд встановив, що договір про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р. неодноразово продовжувався та є чинним на момент судового розгляду справи, оскільки жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов за місяць до закінчення терміну дії договору.

На виконання п. 1.1. договору про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р. позивач за період з листопада 2009р. по листопад 2011р. поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 17 328,56грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 05.11.2012р. (а.с. 48-49), за яку останній не розрахувався, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 05.11.2012р. (а.с. 48-49), підписаним та скріпленим печаткою позивача.

Крім того, суд встановив, що відповідач за отриману за період з липня 2009р. по жовтень 2009р. електричну енергію розрахувався повністю, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 05.11.2012р. (а.с. 48-49), підписаним та скріпленим печаткою позивача, а також поясненнями представників сторін.

Водночас, як вбачається з акту контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 27.12.2011р. (а.с. 75) ТП № 489 відключено 27.12.2011р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем за період з грудня 2011р. по травень 2012р. електрична енергія не поставлялася, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 05.11.2012р. (а.с. 48-49), підписаним та скріпленим печаткою позивача, а також поясненнями представників сторін.

Відтак, борг відповідача перед позивачем за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р., який виник за період з липня 2009р. по травень 2012р. на момент судового розгляду справи склав 17 328,56грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 05.11.2012р. (а.с. 48-49), підписаним та скріпленим печаткою позивача, а також поясненнями представників сторін.

Предметом позову є вимоги про стягнення 19 028,56грн. боргу, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р. електричну енергію, який виник за період з липня 2009р. по травень 2012р. та 2 824,41грн. пені.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р. позивач за період з липня 2009р. по травень 2012р. поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 19 028,56грн., що підтверджується помісячним розрахунком заборгованості від 01.06.2012р. (а.с. 29-31), за яку останній розрахувався частково на суму 1 700грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 05.11.2012р. (а.с. 48-49), підписаним та скріпленим печаткою позивача, а також поясненнями представників сторін.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р., який виник за період з листопада 2009р. по листопад 2011р. на час прийняття судового рішення складає 17 328,56грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 19 028,56грн. боргу, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № СГ від 09.09.2005р. електричну енергію, який виник за період з липня 2009р. по травень 2012р. підлягає частковому задоволенню у розмірі 17 328,56грн. боргу, оскільки відповідач за отриману за період з липня 2009р. по жовтень 2009р. електричну енергію розрахувався повністю, а позивачем за період з грудня 2011р. по травень 2012р. електрична енергія не поставлялася, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 05.11.2012р. (а.с. 48-49), підписаним та скріпленим печаткою позивача, а також поясненнями представників сторін.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р., позивачем за період з 01.10.2011р. по 31.10.2012р. нарахована пеня в сумі 2 824,41грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3.-2.2.4. договору, з порушенням термінів, визначених Додатком 2 „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (п. 4.2.1. договору).

Враховуючи вищевикладене, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період, що вказаний позивачем в уточненому розрахунку пені (а.с. 50-74), з 01.10.2011р. по 31.10.2012р., становить загалом 3 094,87грн. Оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення 2 824,41грн. пені підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 17 328,56грн. боргу, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р. електричну енергію, який виник за період з липня 2009р. по травень 2012р. та 2 824,41рн. пені є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за заявлену майнову позовну вимогу про стягнення 21 852,97грн. сплачено 1 641грн. судового збору, хоча останній повинен був сплатити 1 609,50грн. (1,5 мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2012р. за вимогу майнового характеру про стягнення 17 247грн.), переплативши до Державного бюджету України 31,50грн. (1 641грн. -1609,50грн.). Враховуючи те, що позивач безпідставно сплатив до Державного бюджету України 31,50грн. судового збору (які він не повинен був сплачувати), а у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1 484,29грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Юна-Квітка" (07351, Київська обл., Вишгородський р-н., смт. Димер, територія Димерської селищної ради; код ЄДРПОУ 33083885) на користь Публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 23243188) 17 328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім гривень) 56 коп. боргу, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № СГ 32 від 09.09.2005р. електричну енергію, який виник за період з липня 2009р. по травень 2012р., 2 824 (дві тисячі вісімсот двадцять чотири гривні) 41 коп. пені та 1 484 (одну тисячу чотириста вісімдесят чотири гривні) 29 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 11.12.2012р.

Суддя П.В. Горбасенко