Рішення

від 10.12.2012 по справі 5011-37/15981-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/15981-2012 10.12.12

За позовом До ПроПублічного акціонерного товариства «Київенерго» Обслуговуючого кооперативу «Сигнал-1» стягнення 147 688,48 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. -дов. № 93/2012/02/13-9-2012 від 13.02.12 р.

від відповідача: Інякіна І.В. -дов. № 35 від 26.11.12 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Сигнал-1»про стягнення 135 020,13 грн. основного боргу, 2 800,10 грн. трьох річних відсотків та 9 868,24 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 15418993 від 01.07.1999 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього.

Ухвалою суду від 14.11.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/15981-2012 та призначено її розгляд на 26.11.12 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.11.12 р. заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи; надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 14.11.12 р., які були зареєстровані службою діловодства господарського суду та залучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.12 р. заперечив проти клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи; надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 14.11.12 р., які було залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, оскільки у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з моменту отримання ним ухвали про порушення провадження у справі № 5011-37/15981-2012 19.11.12 р. до судового засідання 26.11.12 р.

У судовому засіданні 26.11.12 р. було оголошено перерву до 10.12.12 р. о 09:40 год. для витребування у відповідача письмового відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні 10.12.12 р. надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію від відповідача, яку було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 10.12.12 р. не з'явився, відзив на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Обслуговуючим кооперативом «Сигнал-1» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 15418993 від 01.07.1999 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 15418993 від 01.07.1999 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 5.1. договору № 15418993 від 01.07.1999 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 15418993 від 01.07.1999 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку -по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 1 -не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 15418993 від 01.07.1999 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 15418993 від 01.07.1999 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63, тел. 221-05-89, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 3.1. додатку № 4 до договору № 15418993 від 01.07.1999 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору), то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Згідно з п. 3.2. додатку № 4 до договору № 15418993 від 01.07.1999 р., абонентам, що не мають приладів обліку щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи телповикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії відомості обліку споживання теплової енергії за спірний період, облікових карток відповідача за період з вересня 2011 р. до вересня 2012 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.09.11 р. до 01.10.2012 р. становила 234 099,13 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 15418993 від 01.07.1999 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 98 676,71 грн., у зв'язку з чим станом на 01.10.12 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 135 020,13 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Обслуговуючого кооперативу «Сигнал-1»про стягнення 135 020,13 грн. основного боргу, 2 800,10 грн. трьох річних відсотків та 9 868,24 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 15418993 від 01.07.1999 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач порушив зобов'язання щодо строків та порядку розрахунку за спожиту теплову енергію.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до наданої позивачем у судовому засіданні 10.12.12 р. довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплоенергію Обслуговуючим кооперативом «Сигнал-1»за період з жовтня 2012 р. до листопада 2012 р., станом на 10.12.12 р. заборгованість відповідача за договором № 15418993 від 01.07.1999 р. за період з 01.10.12 р. до 01.11.12 р. становить 119 537,05 грн.

При цьому, частина основного боргу в розмірі 15 483,03 грн. була погашена 01.10.12 р. та 26.10.12 р., тобто, до звернення позивача з даним позовом до суду.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 15 483,08 грн., у зв'язку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 119 537,05 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ПАТ «Київенерго»в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу «Сигнал-1»суми основного боргу за договором № 15418993 від 01.07.1999 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 119 537,05 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ПАТ «Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 2 800,10 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 15418993 від 01.07.1999 р. за період з жовтня 2011 р. до вересня 2012 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У зв'язку з вищенаведеним, оскільки за спірний період відповідач несвоєчасно сплачував нараховані платежі за спожиту теплову енергію за договором № 15418993 від 01.07.1999 р. та позивачем було не враховано кількість днів у високосному 2012 р., то судом було виконано власний розрахунок трьох відсотків річних, у відповідності до якого стягненню з Обслуговуючого кооперативу «Сигнал-1»за період з жовтня 2011 р. до вересня 2012 р. підлягають 2 793,79 грн. трьох відсотків річних.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 6,31 грн. трьох відсотків річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 9 868,24 грн. пені за період з травня 2012 р. до вересня 2012 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 15418993 від 01.07.1999 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до пункту 3.5 додатка № 4 до договору № 15418993 від 01.07.1999 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3. цього додатку) енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, то за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з Обслуговуючого кооперативу «Сигнал-1»9 868,24 грн. пені за період з травня 2012 р. до вересня 2012 р., у зв'язку з неналежним виконанням ним грошового зобов'язання за договором № 15418993 від 01.07.1999 р. та додатками до нього.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Обслуговуючого кооперативу «Сигнал-1» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Сигнал-1»(03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, 4, код ЄДРПОУ 21590265) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 119 537 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 05 коп. основного боргу, 2 793 (дві тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 79 коп. трьох відсотків річних, 9 868 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 24 коп. пені та 2 650 (дві тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 14 коп. витрат на сплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 11.12.2012 р.

Суддя Гавриловська І.О.