Рішення

від 04.12.2012 по справі 5011-68/15557-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/15557-2012 04.12.12 За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкар»

про стягнення заборгованості,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Решетниченко О.С., за довіреністю,

від відповідача : не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкар»про стягнення суми основного боргу в розмірі 28.758,72 грн. за Договором № 1291 від 01.07.2003, а також відшкодувати понесені витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов Договору № 1291 про надання послуг від 01.07.2003 було надано відповідачу комунальні послуги з централізованого опалення протягом періоду з 01.01.2010 по 01.05.2012, натомість відповідач свого грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 28.758,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 порушено провадження у справі №5011-68/15557-5011, розгляд справи призначено на 19.11.2012.

Ухвалою суду від 19.11.2012 було відкладено розгляд справи на 04.12.2012.

У судове засідання 04.12.2012 з'явився лише представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Також, представник позивача надав суду пояснення про уточнення періодів, по оплаті за комунальні послуги яких у відповідача виникла заборгованість, а саме: період з 01.01.2010 по 31.05.2010, з 01.11.2010 по 31.05.2011, з 01.11.2011 по 31.05.2012.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.11.2012 № 12-2741, який надано позивачем, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкар»є 02125, м. Київ, бул. Перова, 8 , проте станом на дату винесення рішення у даній справі, поштове відправлення повернулось на адресу суд без вручення з відміткою поштової установи, що адресат за зазначеною адресою не значиться.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (02125, м. Київ, бул. Перова, 8), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.12.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 01.07.2003 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (далі - підприємство, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Анкар»(далі - споживач, відповідач) було укладено Договір про надання послуг № 1291 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач, на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК «Водоканал», АТ «Київенерго», СП «Укр-Кан-Пауер») зобов'язався транспортувати по внутрішньо будинкових мережах нежилого приміщення площею 759,2 кв.м. за адресою бул. Перова, 8 комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх виробникам і постачальникам комунальним послуг, а споживач зобов'язався прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Крім того, сторонами було підписано Додатки № 1 та № 2 до Договору, якими сторони визначили перелік послуг та порядок розрахунку, порядок розрахунку відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж.

Положеннями п.2.2. Договору встановлено обов'язок відповідача до 10 числа поточного місяця сплачувати платежі за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія) поточного місяця в сумі, що визначається на рівні сум минулого місяця (останнього опалювального місяця). Перерахунок за фактично спожиті комунальні послуги здійснюється на підставі табулярів та груп рахунків, що надходять від постачальників комунальних послуг місяцем пізніше, шляхом добору або зарахування надмірно сплачених коштів в рахунок майбутніх платежів; суму відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж. Суми по кожному виду комунальних послуг, добір (зарахування), відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж, ПДВ, податок на воду пред'являються до сплати платіжною вимогою-дорученням під розпис відповідальної особи.

Умовами п.3.1.6 Договору передбачено, що споживач зобов'язується за два місяці письмово попередити позивача про дострокове припинення користування окремою комунальною послугою. При цьому відповідач додає письмовий висновок Постачальної організації про технічну можливість відключення даної комунальної послуги, про що складається акт.

В матеріалах справи відсутні докази складання між позивачем, відповідачем та постачальником комунальної послуги акта про відключення комунальної послуги.

Згідно з п.5.5. Договору строк його дії з 01.07.2003 по 23.05.2007.

Відтак, станом на день розгляду справи у суді Договір № 1291 від 01.07.2003 припинив свою дію 23.05.2007.

Положеннями пункту 3.1.7. Договору унормовано, що позивач припиняє нарахування платежів за Договором в цілому з дати складання акту приймання-передачі нежилого приміщення.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, не зважаючи на те, що строк дії Договору № 1291 закінчився, відповідач у період з 01.01.2010 по 01.05.2012 займав приміщення за адресою м. Київ, бул. Перова, 8, загальною площею 759,2 кв.м. на підставі Договору оренди № 649 від 01.08.2008, акт приймання-передачі нежилого приміщення не складався. Відповідач користувався комунальними послугами з централізованого опалення в приміщенні в зазначений період, проте не оплатив отримані в опалювальні періоди комунальні послуги з 01.01.2010 по 31.05.2010, з 01.11.2010 по 31.05.2011, з 01.11.2011 по 31.05.2012 (з урахуванням пояснення позивача від 28.11.2012 № 04-7422), у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість у сумі 28.758,72 грн.

Позивачем були виставлені відповідачу у періоди з 01.01.2010 по 31.05.2010, з 01.11.2010 по 31.05.2011, з 01.11.2011 по 31.05.2012 наявні в матеріалах справи платіжні вимоги-доручення (з урахуванням листа комунального підприємства від 26.10.2012 вих. № 64-6959) на оплату комунальних послуг за Договором № 1291 від 01.07.2003 загалом на суму 28.758,72 грн., проте відповідач не здійснив оплати за отримані комунальні послуги в сумі 28.758,72 грн.

Відповідач заперечень та відповідних доказів, які доводять зворотнє, суду не надав.

На підтвердження наданих послуг, позивачем надано суду облікові картки, копії яких містяться в матеріалах справи.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 28.758,72 грн. основного боргу.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами виникли позадоговірні відносини, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно зі ст. 901 ЦК України за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем у періоди з 01.01.2010 по 31.05.2010, з 01.11.2010 по 31.05.2011, з 01.11.2011 по 31.05.2012 були надані відповідачу комунальні послуги з централізованого опалення загалом на суму 28.758,72 грн.

Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, судом встановлено, що відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив своєчасної та повної оплати за надані комунальні послуги, тобто не виконав свої зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 28.758,72 грн., а тому позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 28.758,72 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 28.758,72 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкар»(02125, м. Київ, бул. Перова, 8, код ЄДРПОУ 19354769) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код ЄДРПОУ 03366612) 28.758 (двадцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 72 коп. основного боргу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 (одну тисячу шістсот п'ять) грн. 50 коп.

3. Повернути Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код ЄДРПОУ 03366612) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 67 (шістдесят сім) грн. 50 коп., перерахований згідно платіжного доручення № 3204 від 29.10.2012 (оригінал якого залишається у справі).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2012.

Суддя Ониськів О.М.