Рішення

від 05.12.2012 по справі 5011-14/15824-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/15824-2012 05.12.12

За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі ВП "Южно-Українська АЕС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареко"

про стягнення 19 948,07 грн.,

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Третяк Л.В. -представник за довіреністю;

від відповідача: Кривогуб О.П. -представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі ВП "Южно-Українська АЕС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕКО" про стягнення 19 948,07 грн. з яких 18 922,06 грн. пені, 1 026,01 грн. штрафу у розмірі 7%.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання продукції № ПУ-28891 від 18.10.11р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.12.12 р.

30.11.12 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи у справі.

05.12.12р.через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому просить зменшити суму позову.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

В судовому засіданні 05.12.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2011 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська АЕС"( надалі -позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ареко" (надалі -відповідач, постачальник) було укладено договір на постачання товару №ПУ-28891, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виконати постачання продукції в номенклатурі, обумовлений в специфікації №1, а покупець приймає на себе зобов'язання здійснювати оплату, приймання продукції і погоджувати необхідні технічні питання, що виникли в період дії договору. Рік виготовлення товару -не раніше 2011.

Відповідно до зазначеного договору та специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору № ПУ-28891 відповідач зобов'язався здійснити позивачу постачання продукції: кільця графітові, ЗІП до РДЕС. СНП. всього на суму 67 152, 37 грн..

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 від 12.01.2012 року, укладеної сторонами, вартість продукції, складає 65 419 грн. 86 коп.

Відповідно до п. 4.1 договору № ПУ-28891 постачання продукції здійснюється відповідачем на протязі 30 днів з дати отримання відповідачем окремого письмового повідомлення позивача про необхідність розпочати постачання продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, таке письмове повідомлення направлено відповідачу 06.02.2012 року та відповідно до повідомлення про вручення поштового повідомлення вручено відповідачу 08.02.2012 року.

На час прийняття рішення по справі, поставка продукції відповідачем здійснена частково на суму 50 762,48 грн. по видатковій накладній № 6 від 03.04.2012 року.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

20.07.2012 року відповідачу була направлена претензія вих. №32/11743 про здійснення постачання продукції по договору № ПУ-28891 від 18.10.2011 року та сплату штрафних санкцій за невиконання договірних зобов'язань. У відповіді на претензію від 23.08.2012 р вих. №86 відповідач на претензію не визнав, поважних причин порушення договірних зобов'язань не зазначив.

Відповідно до п. 7.4 договору № ПУ-28891 у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання, передбачених договором, «Постачальник»зобов'язаний сплатити «Покупцеві»пеню у розмірі 0,5% від вартості недопоставленої продукції у зазначений термін за кожний день прострочення, а у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів, «Постачальник»зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленої продукції.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань за договором правомірно нараховано 18 922,06 грн. пені, 1 026,01 грн. 7% штрафу за прострочення оплати продукції понад 30 календарних днів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕКО" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ.Б; код ЄДРПОУ 33790832) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" ( 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ 20915546) 18 922 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 06 коп. пені, 1 026 (одну тисячу двадцять шість) грн. 01 коп, штрафу у розмірі 7% , 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять ) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.12.12 р.

Суддя С.М. Мельник