Рішення

від 03.12.2012 по справі 5011-53/13905-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/13905-2012 03.12.12 Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ БУД»

про стягнення 42 548,10 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Гайворонська Т. Ю. - директор

від відповідача: Литвин В.П. - директор

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістік Сервіс»заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ БУД»заборгованості за Договором на транспортно-експедиційне обслуговування від 10.01.2011 року в сумі 42548,10 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-53/13905-2012, розгляд справи призначено на 12.11.2012 року.

Представник позивача в судове засідання 12.11.2012 року з'явився та надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в засідання 12.11.2012 року не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суду невідомо. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 03.12.2012 року.

В судовому засіданні 03.12.2012 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач надав пояснення по суті спору.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні 03.12.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором на транспортно-експедиційне обслуговування (надалі - Договір), укладеним 10.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістік Сервіс»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВДТ БУД»(відповідач), згідно умов якого, відповідач доручав позивачу за свій рахунок та від свого імені здійснювати перевантаження та перевезення вантажу через порти України.

Позивач пояснив суду та надав відповідні докази, що в період з 10.01.2011 року по 11.11.2011 року від відповідача надійшло декілька заяв щодо обробки вантажу, який прибув до України в контейнерах.

На виконання умов Договору позивачем були здійсненні всі необхідні дії по обробці вантажу та підготовці до перевезення, а саме складені наряди №8239 від 20.09.2011року, №8238 від 20.09.2011 року, №8247 від 23.09.2011 року, №8208 від 05.09.2011 року, №8195 від 26.08.2011 року, №8207 від 05.09.2011 року, 8269 від 06.10.2011 року, щодо оформлення вантажу через митний кордон України, також пройдені всі митні служби, про що свідчать штампи та печатки на нарядах, проведені відповідні оплати лінійних перевізників, щодо фрахту контейнерів, в яких прибув вантаж.

З наданих позивачем доказів вбачається, що ним були підготовлені для подальшого митного оформлення необхідні документи на контейнери: GESU5290587, GLDU7163016, GATU8752889, GVCU5268164, CCLU4675149, CCLU4701232, CMAU5058150, CMAU5390945, TRLU7514441, CMAU5275200, CMAU5781699, CMAU5781702, MSCU8011815, MSCU8567954.

Таким чином, позивачем були понесені витрати у зв'язку з проходженням офіційних служб для підготовки вантажу до митного оформлення, зберіганню контейнерів в порту, простою контейнерів всього в сумі 42548,1 грн.

В силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Відповідно до п.2.2.10 Договору відповідач зобов'язаний оплатити послуги позивача по узгодженим ставкам.

Згідно з п.2.2.11 Договору, Клієнт зобов'язаний відшкодовувати Експедитору в узгоджених об'ємах додаткові витрати, які виникли при виконанні даного договору, якщо вони здійснювались в інтересах Клієнта.

Також, згідно з п. п.4.3.3. Договору відповідач повинен відшкодувати позивачу (експедитору) всі витрати, фактично здійснені у зв'язку з виконанням будь-якого доручення в разі анулювання, не пред'явлення вантажу чи простою транспортних засобів з вини Клієнта.

Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону «Про транспортно-експедиційну діяльність», Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензіями від 19.06.2012 року (вих. № 190), від 02.07.2012 року (вих. № 204), про отримання яких свідчать відповідні повідомлення про поштове відправлення. Однак, претензії позивача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору транспортного експедирування, згідно якого, в силу статті 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач надсилав відповідачу претензії від 19.06.2012 року (вих. № 190), від 02.07.2012 року (вих. № 204), які залишені відповідачем без відповіді та задоволення. В ході розгляду спору відповідач доказів погашення боргу не надав, позовні вимоги не спростував.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, оцінюючі всі наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на норму ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33 , 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ БУД»(код ЄДРПОУ 34296134, м.Київ, вул. Симиренко, 2/19, кв.47) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Сервіс»(код ЄДРПОУ 32574706, м.Одеса, пров. Віце- адмірала Жукова, 3/7, оф.24) 42548,10 (сорок дві тисячі п'ятсот сорок вісім гривень десять копійок) боргу та 1609,50 (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.12.2012

Суддя Грєхова О.А.