Рішення

від 10.12.2012 по справі 5017/2970/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2012 р.Справа № 5017/2970/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

за участю представників:

Від прокуратури: Вигнанюк Т.Л., посвід. № 005102

від позивача: Пшенична В.Б., довір. від 01.09.2012р.

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Малиновського району м.Одеси (м.Одеса) в інтересах держави в особі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (м. Одеса) в особі Одеського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (м.Одеси)

до відповідача : Приватного підприємства "С.В.Т."(м. Одеса)

про стягнення 1660,53грн.

15.10.2012р. заступник прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області в особі Одеського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області(надалі позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "С.В.Т." (надалі ПП "С.В.Т.") про стягнення 1660,53грн., в тому числі 1620,41 грн. основної заборгованості за договором №71 від 01.04.2011р., 3,33 грн. -індексу інфляції та 36,79 грн. -3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між Одеським слідчим ізолятором управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеської області та Приватним підприємством "С.В.Т." договору на надання послуг з торгівельного обслуговування №71 від 01.04.2011р., згідно якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання. Між тим, відповідач не відшкодував позивачу експлуатаційні витрати, пов'язані з провадженням торгівельної діяльності на території останнього, в зв'язку з чим станом на час звернення позивача з позовом до суду у відповідача утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі №5017/2970/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду

У судовому засіданні представники позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі і закінчувати розгляд справи.

Представник відповідача не з'явився в засідання суду, відзив на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином за адресою, зазначеною в реєстраційних документах, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2011 року між Одеським слідчим ізолятором управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Одеській області та Приватним підприємством "С.В.Т." укладено договір надання послуг з торгівельного обслуговування №71.

Згідно умов п.1.1 договору, предметом цього договору є взаємовигідні відносини Одеського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області по провадженню Приватним підприємством "С.В.Т." на території позивача за затвердженим сторонами договору графіком торгівельної діяльності у сфері роздрібної торгівлі з метою забезпечення засуджених, що перебувають там продуктами харчування та предметами першої необхідності в межах, дозволених чинним законодавством для засуджених осіб за умови наявності дозвільних документів та дотримання встановлених правил відповідних видів торгівлі.

Відповідно п.4.1. зазначеного вище договору, цей договір набуває чинності з 01.04.2011р. та діє до 31.12.2011р.

Згідно п. 4.4 договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Умовами п.3.3 договору передбачено, що усі суперечки, які виникли при укладанні і виконанні договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів, а при не досягненні згоди -відповідно чинного законодавства.

Пунктом 2.2.5 договору прописано , що ПП "С.В.Т." повинно забезпечити здійснення продажу товарів працівниками, що мають спеціальну підготовку та реалізацію ними прав споживачів, а також виконання вимог чинного законодавства, що регулює торгівельну діяльність.

Згідно до п.2.2.6. договору не пізніше 25 числа кожного поточного місяця відшкодовувати Одеському слідчому ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області експлуатаційні витрати, пов'язані з провадженням торгівельної діяльності на її території, на підставі актів виконаних робіт.

Приписами ст.901 та ст.903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач належним чином виконав умови договору, про що свідчать акти здачі прийняття робіт (надання послуг) №2 від 19.09.2011р., №3 від 01.11.2011р. та №4 від 08.12.2011р. підписаних та підписи яких посвідчено печатками Приватному підприємству "С.В.Т." та Одеського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, загальна вартість експлуатаційних витрат на енергоносії, пов'язаних з провадженням торгівельної діяльності, які підлягають відшкодуванню позивачу склала 1620,41грн.

Проте відповідачем належним чином не виконані умови договору, по оплаті послуг, бо ним не було оплачено виставлені рахунки до 25 числа поточного місяця, як зазначено договором.

04.07.2012р. за № 5/15-12449 позивачем направлено претензію ПП "С.В.Т." з проханням погасити борг за комунальні послуги, яку останній залишив без відповіді та без задоволення. Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Отже, враховуючи, вищевикладене суд задовольняє позов в частині стягнення з відповідача 1620,41грн. - основного боргу.

Пунктом 3.1 договору за невиконання договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що розрахунки позивача в частині нарахувань 3% річних та інфляційних відповідають вимогам чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 3% річних в сумі 36,79грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 3,33грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд задовольняє позов у повному обсязі, оскільки вимоги підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Керуючись ст. ст. 33,34,43,44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "С.В.Т." (65088, м.Одеса, вул. Люстродрфська, 114, код ЄДРПОУ 35357339, р/р 26006317923000 АТ „УкрСиббанк" м. Харьків, МФО 351005) на користь Одеського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (65059, м. Одеса, вул. Люсторфьска дорога, буд. 11, код ЄДРПОУ 08564162, р/р 3125827321107, Код 25010200, Символ 273)

- 1620,41 грн. - основана заборгованість,

- 36,79 грн. - 3% річних,

- 3,33 грн. -індексу інфляції,

- 1609,50 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 12.12.2012р.

Суддя Брагіна Я.В.

Копію рішення надіслати:

1.Приватному підприємству "С.В.Т." (65088, м.Одеса, вул. Люстдорфська, 114).