Ухвала

від 11.12.2012 по справі 18/2420/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2420/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua УХВАЛА про  повернення  заяви про порушення справи про банкрутство                              11.12.2012р. № 18/2420/12 Суддя  Паламарчук В.В., розглянувши документи за заявою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, вул. Калініна, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 22529735 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маррус", вул. Боженка, 28, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 33964612 про порушення справи про банкрутство встановив: УПФУ Октябрського району в м. Полтаві подана заява про порушення справи про банкрутство ТОВ  "Маррус" з підстав, передбачених ст.ст.7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон). Відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України. Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України. Законом встановлено різні підстави порушення провадження у справі про банкрутство залежно від того, хто саме (кредитор чи боржник) звертається до господарського суду з відповідною заявою. За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону. Згідно частини 3 статті 6 Закону справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою (даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 01.06.2010р. у справі №49/29-б). При цьому слід зазначити наступне. Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими. Тобто, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних. При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців. Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою. Відповідно, і встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження. Відповідно до роз'яснень, викладених у п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику у справах про банкрутство", за змістом приписів ч.8, ч.10 ст.7 Закону України про банкрутство кредитор має у тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви. До заяви не додано доказів відкриття виконавчого провадження згідно вимоги №Ю271 від 10.01.2012р. З огляду на вищевикладене, за відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, суд приходить до висновку про повернення заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Маррус". Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.1, 6, 9, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, -                                                                                                          УХВАЛИВ: Повернути заяву і додані до неї документи без розгляду. Додаток: заява з додатками на 17 аркушах.                            Суддя                                                                                Паламарчук В.В. Роз'яснити заявнику, що повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню  з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.