Постанова

від 05.12.2012 по справі 16/5025/1011/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року Справа № 16/5025/1011/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Сурматюк С.С., Соколов Є.Д.

відповідача: представник Мархаюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Славутського житлово-комунального об'єднання на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.10.12р. у справі № 16/5025/1011/12 (суддя Магера В.В.)

за позовом Славутського районного відділу профілактичної дезінфекції

до відповідача Славутського житлово-комунального об'єднання

про стягнення 56200,48 грн. боргу

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №16/5025/1011/12 від 23.10.12р. позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто із Славутського житлово-комунального об'єднання на користь Славутського районного відділу профілактичної дезінфекції 56 200,48 грн. боргу, 1 609,50 грн. відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується, що вартість наданих позивачем послуг на суму 83 580,48 грн. сторони погодили між собою договором №51 від 17.04.2007р., актами приймання виконаних робіт, актами звірки розрахунків, а також проведеними відповідачем частковими оплатами на суму 27 381,00 грн. Будь-яких заперечень щодо вартості, об'єму та ціни наданих послуг відповідачем не було пред'явлено. Крім того, сторони в договорі визначили, що оплату рахунку „замовник" проводить за виконанні роботи згідно акта виконаних робіт (розд.4 п."а"). Проте, посилання відповідача на акт ревізії №20-22/86 від 02.08.2012р. судом до уваги не приймається, оскільки держфініспекція, як ревізуючий орган, не була стороною договору №51 від 17.04.2007р., а висновки останньої не узгоджується із предметом даного спору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Славутського житлово-комунального об'єднання звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 23.10.12р. у справі 16/5025/1011/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що співставленням вартості наданих послуг згідно актів приймання виконаних робіт встановлено, що вартість наданих послуг по дератизації збільшувалась на індекс інфляції, що непередбачено умовами договору. Відтак за період з 01.01.2010року по 01.07.2012 року завищено вартість наданих профдезпослуг на загальну суму 20154,09 грн., чим порушено вимоги ст.629 ЦК України.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 23.10.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 23.10.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 17.04.2007р. між Славутським райвідділом профілактичної дезінфекції (виконавець) та Славутським ЖКО (замовник) було укладено договір №51 від 17.04.2007р. на проведення дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних послуг (далі по тексту постанови також - послуга, послуги, послуг, послугами, профдезпослуги), згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується з 17.04.2007р. по 17.04.2010р. проводити профілактичні дезінфекційні послуг. Загальна сума договору (річна) 40 750,20 грн. Ціни на послуги можуть змінюватись у зв'язку із ринковими відносинами в Україні. (п.1 договору). (т.1 а.с.11)

Згідно п.2 договору передбачено, що виконавець зобов'язується: проводити профдезпослуги на об'єктах згідно наказів інструкції, методи затвердження Міністерством охорони здоров'я України 1 раз в місяць і більше в залежності об'єктів; забезпечити належну якість дезпослуг і техніку безпеки при роботі; давати замовнику консультації, пропозиції по питаннях санітарно-гігієнічного утри мання приміщень, зв'язаних з проведенням дезробіт.

Відповідно до п.3 даного договору замовник зобов'язується об'єкт тримати в належному санітарно-технічному, санітарно-гігієнічному стані, своєчасно проводити ремонтні роботи, створювати умови по гризуно-ненпроникливості, виділяти свого представник під час проведення дезінфектором на об'єкті профілактичних дезробіт; оплачу за виконанні дезпослуги проводити по пред'явленню виконавцем рахунку, складеному в відповідності до рахунку, довідок, інших документів на дезроботи, так як облік дезробіт ведеться щомісячно в обліково контрольній карті об'єкту, форма якої затверджена ЦСУ України дезробіт ведеться основою про виконання дезроботи, де є підписи відповідних осіб замовника і виконавця; оплачу рахунку замовник проводить за виконані роботи згідно акта виконаних робіт (п..3 договору).

Відповідно до п.3 п.п. "є" оплата за виконанні дезпослуги проводиться по пред'явленню „виконавцем" рахунку, складеному у відповідності до п.1 договору, без додатку до рахунку довідок та ін. документів на дезроботи, так як облік дезробіт ведеться щомісячно в обліково контрольній карті об'єкту, форма якої затверджена ЦСУ України дезробіт ведеться основою про виконання дезроботи, де є підписи відповідних осіб „замовника" і „виконавця". Оплату рахунку „замовник" проводить за виконанні роботи згідно акту виконаних робіт (п.4 п.п."а").

Умовами п.6 договору передбачено, що діючий договір укладається строком до 2010 року і вступає в силу з дня його підписання і рахується щорічно продовженим, якщо за місяць до кінця строку не отримано заяви однієї із сторін про відмову від даного договору, або його перегляду. Договір складений в 2-х примірниках: 1-ий примірник знаходиться у виконавця, 2-ий примірник знаходиться у замовника.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного договору, відповідач надав послуги позивачу на загальну суму 83 580,48 грн. згідно виставлених рахунків №29 від 10.01.2011р., №29 від 10.02.2011р., №29 від 10.03.2011р., №29 від 06.04.2011р., №29 від 06.05.2011р., №29 від 06.06.2011р., №29 від 06.07.2011р. №29 від 08.08.2011р., №29 від 14.08.2011р., №29 від 14.10.11р., №29 від 14.11.2011р., №29 від 02.12.2011р., №29 від 18.01.2012р., №29 від 18.01.2012р., №29 від 24.02.2012р., №29 від 13.03.2012р., №29 від 13.04.2012р., №29 від 17.05.2012р.

Відповідач прийняв надані позивачем послуги на загальну суму 83 580,48 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін (скріплені печатками) актами приймання-виконаних робіт: №1 від 10.01.2011р. на суму 4725,01 грн., №2 від 10.02.2011р. на суму 4772,26 грн., №3 від 10.03.2011р. на суму 4815,20 грн., №4 від 06.04.2011р. на суму 4882,62 грн., №5 від 06.05.2011р. на суму 4946,10 грн., №6 від 06.06.2011р. на суму 4985,66 грн., №7 від 06.07.2011р. на суму 5005,61 грн., №8 від 08.08.2011р. на суму 4940,53 грн., №9 від 14.08.2011р. на суму 4920,77 грн., №10 від 14.10.2011р. на суму 4928,69 грн., №11 від 14.11.2011р. на суму 4925,69 грн., №12 від 02.12.2011р. на суму 4930,61 грн., №1 від 18.01.2012р. на суму 4940,47 грн., №2 від 24.02.2012р. на суму 4950,35 грн., №3 від 13.03.2012р., №4 від 13.04.2012р. на суму 4975,13 грн., №5 від 17.05.2012р. на суму 4975,13 грн. (т.1 а.с.36-98)

Згідно банківських виписок від 18.05.2012р., від 22.02.2012р., 30.01.2012р., 13.01.2012р., 05.05.2011р., 31.05.2011р. відповідачем було частково сплачено борг в сумі 27 381,00 грн. (т.1 а.с.129-134)

Актами звірки взаєморозрахунків сторонами підтверджено заборгованість відповідача станом на 01.11.2011р. на суму 53 542,85 грн., станом на 22.11.2011р. на суму 44 766,59 грн., станом на 01.06.2012р. на суму 56 200,48 грн. Зазначені акти звірки підписані представниками сторін, скріплені печатками підприємств.

Позивач неодноразово звертався до відповідача (листи від 30.08.2007р. №35/33, від 04.04.2011р. №35/20а, від 01.12.2011р. №25/27) із вимогою погасити заборгованість за надані послуги. Однак вказані вимоги залишені без реагування та задоволення зі сторони відповідача.

Оскільки заборгованість в сумі 56200,48грн. відповідачем не сплачена, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача вказаної суми боргу згідно поданих розрахунків.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати борг.

Згідно ст.530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір №51 від 17.04.2007р., предметом якого є проведення дератизаційних, дезінсекційних, дезінфекційних послуг, і який за своєю правовою природою є договорами про надання послуг з елементами договору підряду, оскільки оплата за надані послуги передбачалася згідно актів виконаних робіт.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем у суді апеляційної інстанції, позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав в повному об'ємі, що підтверджено підписаним між сторонами актами приймання-виконаних робіт на загальну суму 83 580,48 грн.

При цьому, вказані акти приймання-виконаних робіт підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, будь-які застереження про виявлені недоліки, їх вартість та ціну у вказаних актах відсутні.

Доводи відповідача, викладені ним у апеляційній скарзі, із посиланням на акт ревізії №20-22/86 від 02.08.2012р., щодо того, що в акти виконаних робіт включені суми інфляційних втрат, чим завищено вартість наданих профдезпослуг на суму 20 154,09 грн., судом до уваги не приймається, враховуючи таке.

Матеріалами справи підтверджується, що вартість наданих позивачем послуг на суму 83 580,48 грн. сторони погодили між собою договором №51 від 17.04.2007р., актами приймання виконаних робіт, актами звірки розрахунків, а також проведеними відповідачем частковими оплатами на суму 27 381,00 грн. Будь-яких заперечень щодо вартості, об'єму та ціни наданих послуг відповідачем не було пред'явлено. Крім того, сторони в договорі визначили, що оплату рахунку „замовник" проводить за виконанні роботи згідно акта виконаних робіт (розд.4 п."а").

Натомість, посилання відповідача на акт ревізії №20-22/86 від 02.08.2012р. судом до уваги не приймається, оскільки держфініспекція, як ревізуючий орган, не була стороною договору №51 від 17.04.2007р., а висновки останньої не узгоджується із предметом даного спору.

Будь-яких застережень, обмежень щодо використання індексованих сум при визначенні вартості робіт (наданих послуг) чинним законодавством не передбачено та узгоджується із договором №51 від 17.04.2007р.

Не знайшли свого підтвердження у суді першої інстанції доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття до провадження позовних матеріалів за відсутності доказів надіслання копії позовної заяви із додатками.

Як з'ясовано судом другої інстанції, позовна заява позивача, розгляд якої здійснено судом першої інстанції у даній справі - це не перша спроба звернення позивача до суду господарської юрисдикції за захистом свого порушеного права.

Однак у зв'язку із недотриманням вимог щодо оплати судового збору у розмірі та порядку, який визначений Законом України "Про судовий збір" позовна заява поверталася позивачу без розгляду (а.с.7, т.1). При цьому порядок надіслання копії позовної заяви із додатками у цьому випадку позивачем був дотриманий, що підтвердив і представник відповідача в судовому засіданні.

При повторному зверненні до господарського суду Хмельницької області після усунення допущеного порушення в частині сплати судового збору позивач до позовної заяви (примірника, адресованого відповідачу) додатків не надсилав. Однак обсяг та зміст додатків, які долучені до позовної заяви, що є предметом розгляду у даній справі відповідав тому обсягу та змісту, який на адресу відповідача надсилався із попередньою позовною заявою. Цю обставину підтвердив і представник відповідача.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що нормами процесуального закону не передбачено винятків щодо повторного звернення до суду господарської юрисдикції із позовної заяви у випадку залишення її без розгляду при недотриманні заявником вимог статей 56-57 ГПК України.

Такий обов'язок покладається на заявника при кожному зверненні до суду із позовною заявою.

Відтак позивачем у цій частині не дотримано вимог норм ГПК України, а судом першої інстанції не у повному обсязі надано оцінку таким діям позивача, що є порушенням норм процесуального права.

Поряд з тим колегія суддів вважає, з огляду на спірні правовідносини, що судом першої інстанції у повному обсязі перевірено обставини у справі, що підтверджуються письмовими доказами та винесене законне та правильне рішення, яке направлене на захист порушеного права позивача.

Порушення судом норм процесуального права при прийнятті до провадження позовної заяви у подальшому не призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.

В силу положень частини 2 статті 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

У даному випадку такої умови під час апеляційного перегляду судового рішення суду першої інстанції не встановлено, на неї не вказує апелянт.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 23.10.2011р. у справі №16/5025/1011/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Славутського житлово-комунального об'єднання - без задоволення.

Справу №16/5025/1011/12 повернути господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.