Постанова

від 10.12.2012 по справі 1570/5142/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5142/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Тануркова Р.Г.

представника відповідача(за довіреністю) Копанського С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біоіл Універсал Україна» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.08.2012 року №0000672200, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.08.2012 року №0000672200.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що в акті перевірки №396-47/22-00/34490471 від 01.08.2012 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Біоіл Універсал Україна» щодо законності декларування відємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., за період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р.». Пунктом 3.2 Акту встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 495 965 грн., з тих підстав, що податковий орган отримав Акт ДПІ у Голопристанському районі від 01.06.2012 року № 81/15/34660985 «Про результати проведення зустрічної звірки ФГ «Дід-ух» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012 р. по 30.04.2012р.», в якому зазначено, що «під час звірки надавався запит ГВПМ ДПІ у м. Херсоні ДПС Херсонської області від 25.05.2012 р. №19/7/15-015 щодо відпрацювання та надання відповідних висновків з формування податкових зобов'язань та кредиту у розрізі контрагентів по ФГ «Дід-ух». На зазначений запит отримано висновок щодо наявності ознак фіктивності та нереального здійснення господарської діяльності ФГ «Дід-ух» від 01.06.2012 № 22555/7/07/-605 ГВПМ ДПІ у м. Херсоні зроблено висновок про нереальність здійснення фінансово - господарських операцій ФГ «Дід-ух» в лютому, березні та квітні 2012р. Згідно висновку акту ДПІ у Голопристанському районі від 01.06.2012 року №81/15/34660985 «звіркою ФГ «Дід-Ух» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період лютий, березень, квітень 2012 р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

На думку позивача, податковий орган без всебічного розгляду первинної бухгалтерської документації, яка була надана в ході проведеної перевірки, робить помилкові висновки щодо не підтвердження здійснення операцій по придбанню товару (соняшник) та формування податкових зобов'язань, не досліджуючи взаємовідносини позивача та ФГ «»Дід-Ух», а лише посилаючись на акт ДПІ у Голопристанському районі від 01.06.2012 року №81/15/34660985 «Про результати проведення зустрічної звірки ФГ «Дід-ух». Отже, фактично, вказана зустрічна звірка не досліджувала правові відносини між ТОВ «Біоіл Універсал Україна» та ФГ «Дід-ух».

Крім того, позивач зазначає, що реальність здійснення господарських операцій з ФГ «Дід-Ух», підтверджується первинними документами, а саме: договори купівлі-продажу № 376-132 від 28.02.2012 р., та № 392-532 від 16.03.2012 р., накладна № 6 від 13.03.2012 року, накладна № 8 від 18.03.2012 року, накладна № 9 від 20.03.2012 року, накладна № 10 від 21.03.2012 року, накладна № 12 від 23.03.2012 року, накладна № 14 від 29.03.2012 року, накладна № 25 від 12.04.2012 року, податкова накладна від 13.03.2012 р. № 6/2, податкова накладна від 18.03.2012 р. № 8/2, податкова накладна від 20.03.2012 р. № 9/2, податкова накладна від 21.03.2012 р. № 10/2, податкова накладна від 23.03.2012 р. № 12/2, податкова накладна від 29.03.2012 р № 14/2, податкова накладна від 12.04.2012 р № 11/2, платіжне доручення № 497 від 28.02.2012р., складська квитанція на зерно № 463 від 13.03.2012р., складська квитанція на зерно № 558 від 12.04.2012р та інші, що в свою чергу відповідає приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, позивач зазначає, що товар - соняшник, який став предметом купівлі-продажу за угодою, відносно якої податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо її нікчемності, не виключено із цивільного обігу, немає й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу, поставки та далі використовується у власній господарській діяльності позивача з метою одержання прибутку.

Також відсутні будь-які докази та обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи договір, ФГ «Дід-ух» діяло з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, які виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Отже, податковим органом не доведено факт здійснення господарських операцій з ФГ «Дід-ух», які і є підставою для виникнення права на податковий кредит.

Позивач також зазначає, що він повністю дотримувався вимог законодавства стосовно документального підтвердження сум податкового кредиту з ПДВ встановлених приписами ст. 198 ПК України.

Крім того, за законом платник податків, не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості, як невід'ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності - тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Факт вчинення з боку контрагента будь-яких протиправних дій не тягне за собою змін бази оподаткування та обов'язку підприємства коригувати раніше заявлені показники податкових зобов'язань, оскільки це не передбачено законодавством.

Чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Таким чином на думку позивача, висновок податкового органу, викладений у акті перевірки № 396-47/22-00/34490471 від 01.08.2012 р., щодо порушення податкового законодавства є безпідставний, а податкове повідомлення - рішення виставлене з грубим порушенням діючого законодавства та є необгрунтованим.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.08.2012 року №0000672200.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (а/с.106-111) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини TOB «Біоіл Універсал Україна» з ФГ «Дід-ух» (податковий номер 34660985), яке перебуває на обліку в ДПІ у Голопристанському районі Херсонської області ДПС.

У перевіряємому періоді TOB «Біоіл Універсал Україна» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ФГ «Дід-ух» всього у розмірі 495965 грн., в т.ч. по податковим періодам: за березень 2012 року - 299 265 грн., за квітень 2012 року - 196 700 грн.

До Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС надійшов акт ДПІ у Голопристанському районі від 01.06.2012р. №81/15/34660985 «Про результати проведення зустрічної звірки ФГ «Дід-ух» (код 34660985) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2012р. по 30.04.2012р.», в якому зазначено, що під час звірки надавався запит ГВПМДПІ у м. Херсоні ДПС Херсонської області від 25.05.2012 р. №19/7/15-015 щодо відпрацювання та надання відповідних висновків з формування податкових зобов'язань та кредиту у розрізі контрагентів по ФГ «Дід-ух» (34660985). На зазначений запит отримано висновок щодо наявності ознак фіктивності та нереального здійснення господарської діяльності ФГ «Дід-ух» від 01.06.2012 №2255/7/07-605. ГВПМДПІ у м. Херсоні зроблено висновок про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій ФГ «Дід-ух» в лютому, березні та квітні 2012р.

Співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Xepcoнi ДПС Херсонської області опитано голову ФГ «Дід - ух» ОСОБА_4, який повідомив, що підприємство знаходиться за юридичною адресою: Голопристанський район, с. Малі Копані, вул. Підстепна 26/а на підставі договору оренди (договір оренди не надано). В ході опитування встановлено, що гр. ОСОБА_4 не орієнтується в бухгалтерському та податковому законодавстві. З приводу взаєморозрахунків з контрагентами вказаний громадянин нічого пояснити не зміг, що свідчить про те що він формально виконує обов'язки директора. В ході опитування встановлено, що звітність до ДПІ подається в електронному вигляді, однак доступ до електронного підпису гр. ОСОБА_4 мають сторонні особи, які до діяльності підприємства не мають жодного відношення.

Згідно висновку акту ДПІ у Голопристанському районі від 01.06.2012 року №81/15/34660985, «звіркою ФГ «Дід-Ух» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період лютий, березень, квітень 2012 р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки».

Згідно бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ФГ «Дід-Ух» 19.06.2012 року анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Враховуючи викладене та висновок акту ДПІ у Голопристанському районі від 01.06.2012 №81/15/34660985, TOB «Біоіл Універсал Україна» в порушення ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст.215, п. 1 ст.216, ст. 228, ст. 656, ст. 655, ст. 662 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (із змінами і доповненнями), п.198.2, п. 198.3 ст.198, п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ФГ «Дід - Ух» всього у сумі 495 965 грн., в т.ч. по податковим періодам: за березень 2012 року - 299 265 грн., за квітень 2012 року - 196700 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства Роздільнянською МДПІ правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.08.2012р. за №0000672200 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми по ПДВ, а доводи та вимоги позивача, які викладені у позовній заяві є безпідставними і необґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень, виданих Роздільнянською МДПІ: від 05.07.2012р. №480 Пушкаренко Тетяні Миколаївні - головному державному податковому ревізору-інспектору відділу податкового контролю Роздільнянської МДПІ Одеської області державної податкової служби, інспектору податкової служби І рангу; від 05.07.2012р. №482 Селівановій Світлані Вікторівні - головному державному податковому ревізору-інспектору відділу податкового . контролю Роздільнянської МДПІ Одеської області, державної податкової служби, інспектору податкової служби І рангу; від 05.07.2012р. №483 В'юн Ірині Миколаївні - головному державному податковому ревізор-інспектору відділу податкового контролю, Роздільнянської МДПІ Одеської області державної податкової служби, інспектору податкової служби І рангу; згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78. Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, у зв'язку з надходженням доповідних записок відділу оподаткування юридичних осіб Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС від 04.05.2012 року № 214/15,від 25.05.2012 р. № 283/15 щодо декларування ТОВ «Біоіл Універсал Україна» від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за період з 01.03.2012 р. по 30.04.2012 р. та відповідно до наказів Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС від 05.07.2012 року № 433, від 18.07.2012 р. № 478 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Біоіл Універсал Україна» щодо законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., за період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р.

TOB «Біоіл Універсал Україна» повідомлено про проведення документальної позапланової виїзної перевірки направленням та копією наказу які вручені під розписку головному бухгалтеру TOB «Біоіл Універсал Україна» - Ющишиной І.А.

Перевірку проведено з відома директора TOB «Біоіл Універсал Україна» Іванова А.В., та в присутності головного бухгалтера Ющишиной І.А.

У журналі перевірок суб'єкта господарювання вчинено запис від 06.07.2012 р. під № 37.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 396-47/22-00/34490471 від 01.08.2012р. яким встановлено порушення:

- ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст.215, п. 1 ст.216, ст. 228, ст. 656, ст. 655, ст. 662 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (із змінами і доповненнями), п.198.1, п.198.3 ст.198, п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість всього у розмірі 495 965 грн., в т.ч. по податковим періодам: за березень 2012 року - 229 265 грн., за квітень 2012 року - 196 700 грн. (а/с.11-51).

В акті перевірки зазначено, що правочини, укладені ТОВ «Біоіл Універсал Україна» по придбанню товару з ФГ «Дід-Ух» відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними в силу припису закону, оскільки, такі правочини не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів.

Крім того, в Акті перевірки податковий орган посилається на акт ДПІ у Голопристанському районі від 01.06.2012 №81/15/34660985, в якому зазначено про те, що звіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ФГ «Дід - Ух», в тому числі по взаємовідносинам з TOB «Біоіл Універсал Україна» за березень, квітень 2012 р., їх вид, обсяг, якість та розрахунки (не підтверджено, що ФГ «Дід - Ух» є сільськогосподарським підприємством-виробником), про не можливість встановлення відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків ФГ «Дід - Ух» із контрагентами за березень-квітень 2012 р.

З метою перевірки реальності господарської операції між позивачем та його контрагентом, суд дослідив надані сторонами письмові докази, заслухав докази свідка і прийшов до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, TOB «Біоіл Універсал Україна» зареєстроване 13.09.2006 р. виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.09.2006 р. № 1 5541050001001513.

TOB «Біоіл Універсал Україна» взято на податковий облік в органах ДПС 21.01.2008 р. за № 2004.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.01.2008 р. №100092644.

TOB «Біоіл Універсал Україна» придбавало товар (соняшник) у ФГ «Дід - Ух» протягом 2012р., за наступними договорами.

За договором купівлі-продажу № 376-132 від 28.02.2012р. товар (соняшник) придбавався на умовах ЕХW (Інкотермс 2000) - ТОВ «Галаганівський елеватор» (а/с. 52-56).

За умовами договору товар від постачальника до покупця не транспортувався, оскільки був придбаний безпосередньо на TOB «Галаганівський елеватор».

Транспортування власного товару TOB «Біоіл Універсал Україна» з TOB «Галаганівський елеватор» до місця зберігання, тобто до ПрАТ «Роздільнянський елеватор», відбувалося TOB «Біоіл Універсал Україна» шляхом залучення транспортних організацій: TOB «Інтер Агро Транс», TOB «АКТІВ - ТРАНСКОМ».

За договором купівлі-продажу № 392-532 від 16.03.2012р. товар (соняшник) придбавався на умовах СРТ (Інкотермс 2000) - ПрАТ «Роздільнянський елеватор» (а/с. 57-61).

За умовами договору товар поставлявся власними силами та транспортними засобами (за рахунок) постачальника безпосереднього на територію ПрАТ «Роздільнянський елеватор», який за своїм статусом є зерновим складом. TOB «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» отримувало зазначений товар від контрагента безпосереднього на території ПрАТ «Роздільнянський елеватор», за накладними.

Придбаний у ФГ «Дід-Ух» за договором купівлі-продажу № 376-132 від 28.02.2012р. та за договором купівлі-продажу № 392-532 від 16.03.2012р. товар поставлявся на ВАТ «Роздільнянський елеватор», що документально підтверджено карткою ТОВ «Біоіл Універсал Україна» складеної ПрАТ «Роздільнянський елеватор» щодо прийнятого вантажу на квоту TOB «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» за період березень 2012р., квітень 2012р.

Товар, який був придбаний на TOB «Галаганівський елеватор», до моменту його переміщення на ПрАТ «Роздільнянський елеватор» зберігався на TOB «Галаганівський елеватор», згідно договору №10 від 05.07.2012р. Товар, як сировина до моменту його переробки, зберігався на елеваторі.

В судовому засіданні представник TOB «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» наголошував, що придбаний товар безпосередньо використовувався у власній господарській діяльності та зазначив наступне.

TOB «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» є виробником олії соняшникової, має власні виробничі потужності та штат працівників, які задіяні у процесі виробництва олії та в обслуговуванні потужностей. З метою виготовлення олії соняшникової підприємство здійснює закупку сировини - соняшнику у своїх контрагентів. Метою укладення угод з контрагентами є отримання соняшнику для виготовлення соняшникової олії і подальшої її реалізації.

В підтвердження використання TOB «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» у власній господарський діяльності соняшника є наданий до суду експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів №67400/06/4 від 20.11.2008р.; свідоцтво про право власності на будівлі та споруди № 75 від 10.07.2009р.; довідка з ЄДРПОУ з переліком видів діяльності за КВЕД.

Крім того, як зазначив представник позивача придбаний товар був оприбуткований TOB «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» у бухгалтерському обліку підприємства та у подальшому використовувався у власній господарській діяльності за призначенням, тобто був перероблений, як сировина, для виготовлення олії соняшникової.

В ході офіційного зясування по справі суд прийшов до висновку про правомірність прийнятого податковим органом рішення з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В судовому засіданні досліджені надані представниками позивача копії первинних документів по спірним взаємовідносинам (а/с.52-157).

Суд, дослідивши договір купівлі продажу № 376-132 від 28.02.2012 р. та договір купівлі продажу № 392-532 від 16.03.2012 р. встановив, що пунктами 1.2 вказаних договорів визначено, «продвавець гарантує, що Товар, продаваємий покупцю по зазначеним договорам є першою поставкой Продавця - сільськогосподарського підприємства - виробника»; пунктом 2.2. вказаних договорів визначено, «Товар, продаваємий Покупцю, вирощений Продавцем сільхозвиробником і не закуплений у третіх осіб» (а/с. 52, 57).

При цьому, первинні документи позивача не підтверджують виконання сторонами договору умов договорів № 376-132 від 28.02.2012 р. та № 392-532 від 16.03.2012 р.

Наявність договорів купівлі - продажу між ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» та ФГ «Дід-Ух» не свідчить про отримання позивачем соняшнику від ФГ «Дід-Ух» внаслідок виконання зазначеного договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені судом докази не підтверджують фактичного руху соняшнику в межах господарської діяльності між ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» та ФГ «Дід-Ух».

На підставі ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 987, результати документальних перевірок оформлюються у формі акту або довідки; у разі встановлення під час перевірки складається акт; акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, акти перевірки є належними доказами по справі та оцінується судом нарівні з іншими доказами в порядку, визначеному ст.86 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

В судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_10, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» та займав посаду менеджера з постачання в період з 01.10.2010 року (Наказ № 87-к від 01.12.2010 р.) по 15.08.2012 р. (Наказ № 59-к від 23.07.2012 р.), що підтверджується довідкою за вих. № 234 від 17.09.2012 р. наданою ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» (а/с. 194).

По суті поставлених судом питань свідок під присягою (а/с. 207) відповів:

- в період з 2010 року по серпень 2012 року працював менеджером з постачання ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна»;

- товар соняшнику за договорами № 376-132 від 28.02.2012 р. та № 392-532 від 16.03.2012р. знаходився на зберіганні ТОВ «Галаганівський елеватор»;

- з приводу договірних відносин ОСОБА_10 в межах своїх повноважень спілкувався з особою по імені ОСОБА_11, його повноваження та функціональні обов'язки свідку відомі не були;

- свідком безпосередньо не перевірявся факт виращування соняшнику безпосередньо ФГ «Дід-Ух», оскільки договір укладався у лютому - березні 2012 р. то в силу природно -погодних умов це не можливо було зробити;

- також свідком не перевірявся факт першої поставки Продавця - сільськогосподарського підприємства.

З урахуванням показів свідка, суд приходить до висновку про неможливість встановити повноваження особи по імені ОСОБА_11, діяльність якої, безумовно, повинна була здійснюватися в межах правової відповідальності, однак ідентифікувати, особу та її відповідальною за здійснення господарської операції під час її здійснення суд не спромігся оскільки не було надано доказів в розумінні приписів ст. 70 КАС України, що в свою чергу уноможливило надання належної правової оцінки зазначеним обставинам.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази не свідчать про реальність господарських операцій ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» з ФГ «Дід-Ух», на виконання яких вони складені, є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій. Результати, відображені у податковому обліку ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ Україна» по взаємовідносинам з ФГ «Дід-Ух» фактично не відображають наявності або відсутності відповідних факту вирощування соняшника безпосередньо ФГ «Дід-Ух».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 вище зазначеної статті Кодексу встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, не підтверджено фактичне придбання соняшнику, який є результатом господарської діяльністі ФГ «Дід-Ух».

Суд вважає, що відповідачем було доведено законність його дій з приводу прийняття за наслідками перевірки оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесене відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є законним і не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

10 грудня 2012 року

.