Постанова

від 04.12.2012 по справі 2а-8905/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 2а-8905/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Любчич Л.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Орач О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-8905/12/2070

за позовом ОСОБА_3

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2012 року № 0083061702 в частині визначення податкового зобов'язання з земельного податку на суму 11 196 грн. 90 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби в частині визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб" у розмірі 11 196 (одинадцять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 90 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) судовий збір в сумі 112 (сто дванадцять) грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 287.6 ст. 287, п. 275.1 ст. 275 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обов'язку позивача сплачувати земельний податок лише за ту земельну ділянку, на якій розташована будівля, тобто площею 1 281,00 кв.м.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу суми грошового зобов'язання у розмірі 11 196,9 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивач - ОСОБА_3, відповідно до договору купівлі-продажу від 03.06.11 року набув право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (ділі по тексту - Будівля).

Згідно пп. 1 п. 1 Договору, адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 6813,40 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,4152 га, який позначений в плані літ. "А-6". Кадастровий номер земельної ділянки 6322010100:00:004:0419.

Рішенням XII сесії VI скликання Дергачівської міської ради від 17.06.2011 року позивачу надано дозвіл замовити в організації, яка має відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,4024 га та складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди для обслуговування нежитлової будівлі - адміністративно - побутового корпусу по АДРЕСА_3.

18.04.12 року Дергачівською МДПІ Харківської області ДПС, на підставі п.п.54.3.3 п.54.3. ст. 54 розд. ІІ та п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення рішення № 0083061702, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 16192,80 грн.

Фактичною підставою для прийняття спірного рішення, слугували висновки контролюючого органу про наявність у позивача обов'язку сплачувати земельний податок з фізичних осіб за ділянку площею 0,4024 га, тобто земельну ділянку, на яку позивачу було надано дозвіл замовити в організації, яка має відповідний дозвіл розробку проекту землеустрою щодо її відведення та складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди для обслуговування нежитлової будівлі - адміністративно - побутового корпусу по АДРЕСА_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно; землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. 14.1.34., п. 14.1.73. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Положенням п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із приписами частин 1, 3 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

В ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України зазначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень (ст. 116 ЗК України).

Відповідно до п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частина), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Правовий аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що власники землі та землекористувачі зобов'язані сплачувати земельний податок безвідносно до факту належного оформлення відповідних правовстановлюючих документів, відсутність яких не звільняє особу від виконання такого обов'язку.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 24 грудня 2010 року в якій зазначено, що Вищий адміністративний суд України неправильно застосував норми матеріального права надавши перевагу положенням Закону № 2535XII та ст.125, 126 Земельного кодексу України, які регулюють випадки набуття права власності чи права користування на земельну ділянку, як окремий об'єкт та які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці - ст.120 ЗК та ст.377 ЦКУ.

Згідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 271.1 п. 271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно зі п. 275.3 ст. 275 ПК України ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 статті 275, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області від 15.02.12 "Про затвердження ставок земельного податку по Дергачівській міській раді на 2012 рік" встановлено ставки земельного податку з 01.01.2012 року по земельним ділянкам, грошову оцінку яких не проведено, у м. Дергачі у розмірі 390,00 грн. за 0,01га (100 кв.м.).

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що ОСОБА_3, як платник земельного податку, зобов'язаний сплачувати земельний податок на підставі Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 18.04.2012 року № 0083061702, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з земельного податку на суму 16192,80 грн. ( 4152 кв.м. (площа земельної ділянки) х 3,9 грн. (ставка земельного податку)) є правомірним.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 18.04.2012 року № 0083061702, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про скасування такого рішення є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-8905/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст постанови виготовлений 10.12.2012 р.