Ухвала

від 05.12.2012 по справі 2-а-7958/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 р.Справа № 2-а-7958/10/1570

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»до Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

3 серпня 2010 року з Верховного суду України до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Закритого акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача: № 0000512301/0 від 31.05.2006 року щодо визначеного податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 4994058,00 грн., у тому числі за основним платежем 3329372,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1664686,00 грн.; № 0000552301/0/2 від 07.06.2006 року щодо визначеного податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 3804655,50 грн., у тому числі за основним платежем 2794411,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1010244,50 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року адміністративний позов був залишений без задоволення (а.с. 199а-204).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Закрите акціонерне товариство «Болградський виноробний завод»подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Суд першої інстанції при вирішенні справи виходив з наступного, з чим погоджується колегія суддів.

Як встановлено судом першої інстанції, з 08.02.2006 року по 17.02.2006 року на підставі наказу Ренійської МДПІ № 28 від 06.02.2006 року (а.с. 64 т. 2) та направлення від 07.02.2006 року № 23, виданого Ренійською МДПІ (а.с. 33 т.2), службовими особами ДПА в Одеській області та Ренійської МДПІ проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2004 року по 30.06.2005 року з врахуванням вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами, внесеними Законом України № 2322-VІ від 12.01.2005 року, та іншими змінами та доповненнями) з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по операціям щодо взаємовідносин з ПП «Проекція».

За результатами проведеної перевірки складено акт № 77/2301-00411938 від 17.02.2006 року «Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ЗАТ «Болградський виноробний завод», код 00411938 по операціям щодо взаємовідносин з ПП «Проекція»за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2005 р.»(а.с. 34-40 т. 2).

Відповідно до висновку зазначеного акта, документальною перевіркою встановлені порушення позивачем: п. 7.2.3, п. 7.2.6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 «Про податок додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2005 рік на 3329372 грн., у т.ч. за лютий 2005 року на 368298,00 грн., за березень 2005 року на 426523,00 грн., за квітень 2005 року на 866726,80 грн., за травень 2005 року на 619665,40 грн., за червень 2005 року на 1048158,80 грн.

Відповідно до змісту зазначеного акта, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи та на підставі наступного, зокрема: «Відповідно до акту Алчевської ОДШ від 14.02.2006 №131/231-32804194 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки приватного підприємства «Проекція»(код 32804194) з питань взаємовідносин з ЗАТ «Болградський виноробний завод»(код 00411938) за період з 01.01.2005 по 30.06.2005 р., який надійшов до Болградського відділення Ренійської МДПІ 15.02.2006 р., вказано, що підприємством податкові накладні, надані ЗАТ «Болградський виноробний завод»для підтвердження сум податкового кредиту, відображені у книзі обліку продаж товарів (робіт, послуг) ПП «Проекція», але не задекларовані. Дані податкових декларацій з ПДВ і уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійної виявлених помилок за відповідний період не співпадають з даними перевірки. Враховуючи результати зустрічної перевірки ПП «Проекція», код 32804194 встановлено, що ЗАТ «Болградський виноробний завод»- покупець включив до складу податкового кредиту суму ПДВ, яка не знайшла відображення у податкових зобов'язаннях ПП «Проекція»- постачальника. Тим самим, порушені вимоги пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) (далі Закон), тобто до складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ згідно податкових накладних, по яким не виникли податкові зобов'язання у продавця, та пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, внаслідок чого ЗАТ «Болградський виноробний завод»завищено суму податкового кредиту на суму 3329372,0 грн. Вказане порушення привело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за 2005 рік на 3329372 грн., у тому числі за лютий 2005 р. на 368298,0 грн., за березень -на 426523,0 грн., за квітень 2005 р. -на 866726,8 грн., за травень 2005 р. -на 619665,4 грн., за червень 2005 р. - на 1048158,8 грн.».

В судовому засіданні представники відповідача підтримали позицію відповідача щодо обставин, викладених в акті перевірки, на підставі яких відповідачем здійснено висновки про встановлені порушення, допущені позивачем.

Один примірник акта перевірки 17.02.2006 року отримав головний бухгалтер підприємства -позивача(а.с.40 т.2).

Згідно з актом «Відмови від підпису матеріалів позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Болградський виноробний завод»код 00411938 по факту встановлення взаємовідносин з ПП «Проекція»»від 17.02.2006 року № 79/23 (а.с.41 т.2), складеним службовими особами Ренійської МДПІ Одеської області, після ознайомлення із змістом акту відповідної перевірки від 17.02.2006 року та отримання одного екземпляра даного акту, керівник та головний бухгалтер підприємства - позивача, відмовились від підпису.

Податковим повідомленням-рішенням Болградського відділення Ренійської МДШ від 27.02.2006 року № 0000172301/0, згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 77 від 17.02.2006 року, відповідно до п.п. 7.2.3, 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року з доповненнями та змінами, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), усього у сумі 4994058 грн., у т.ч. за основним платежем - 3329372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1664686 грн. (а.с.49 т.2)

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 02.03.2006 року (а.с. 50 т. 2)

Рішенням Ренійської МДПІ Одеської області «Про результати розгляду первинної скарги» від 27.03.2006 року № 1787/23 (а.с. 56-57 т. 1) податкове повідомлення-рішення від 27.02.2006 року №0000172301/0 залишено без змін, скарга позивача від 09.03.2006 року за № 67 (а.с. 44-55 т. 1) -без задоволення.

Податковим повідомленням-рішенням Ренійської МДПІ від 27.03.2006 року № 0000172301/1, згідно з пп. «б»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 77/2301-00411938 від 17.02.2006 року, відповідно до п.п. 7.2.3, 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість, усього у сумі 4994058,0 грн., у т.ч. за основним платежем -3329372,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1664686,0 грн. (а.с.58 т.1)

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Болградському районі від 31.05.2006 року № 0000512301/0, згідно з пп. «б»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 77/2301-00411938 від 17.02.2006 року, встановлено порушення пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість, усього у сумі 4994058 грн., у т.ч. за основним платежем - 3329372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1664686 грн. (а.с.51 т.2)

31.05.2006 року за вих. № 926/23 на адресу позивача направлено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2006 року № 0000512301/0 взамін податкового повідомлення - рішення від 27.02.2006 року № 0000172301/0, яке вважається анульованим та відкликаним, (а.с.75 т.1)

Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області «Про результати розгляду повторної скарги» від 01.06.2006 року № 10044/25-0007 (а.с.73-74, 77-87 т.1) податкове повідомлення-рішення від 31.05.2006 року № 0000512301/0 (яке прийнято ДПІ у Болградському районі за законодавчо встановленою формою взамін раніше прийнятого Ренійською МДПІ податкового повідомлення-рішення від 27.02.2006 року № 0000172301/0, внаслідок чого яке вважається відкликаним) - залишено без змін, скарга позивача від 06.04.2006 року за № 427 (а.с.59-72 т.1) - без задоволення. Зазначеним рішенням також позивачу збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за період січень-червень 2005 року на 2 794 411 грн., а суму фінансових (штрафних) санкцій по цьому податку за вказаний період - на 1 010 244,5 грн., начальника ДПІ у Болградському районі Одеської області зобов'язано прийняти окреме податкове повідомлення-рішення на збільшену суму податкового зобов'язання.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Болградському районі від 07.06.2006 року №0000512301/2, згідно з пп. «б»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 77/2301-00411938 від 17.02.2006 року, встановлено порушення пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість, усього у сумі 4994058 грн., у т.ч. за основним платежем - 3329372 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1664686 грн. (а.с. 53 т.2)

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Болградському районі від 07.06.2006 року №0000512301/0/2, згідно з пп. «б»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі рішення про результати розгляду повторної скарги № 10044/25-0007 від 01.06.2006 року, встановлено порушення пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість, усього у сумі 3804655,5 грн., у т.ч. за основним платежем - 2794411 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1010244,5 грн. (а.с.52 т.2)

Позивач, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 31.05.2006 року № 0000512301/0 та від 07.06.2006 року № 0000552301/0/2, оскаржив їх у судовому порядку.

Суд першої інстанції правильно визначив, що 21 січня 2005 року ПП «Проекція», як Продавець, з однієї сторони, і ЗАТ «Болградський виноробний завод», як Покупець, з другої сторони, уклали договір купівлі-продажу № 21/01 (а.с.216-218 т.1) та підписані специфікації поставляємого товару, які є додатками до зазначеного договору (а.с.219, 221, 223, 225, 227, 229 т. 1).

Згідно із пп. 1.1 п. 1 зазначеного договору, предмет договору: Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, вугільну продукцію, марки АШ об, в кількості - відповідно до Додатків до цього Договору, які є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість на умовах даного Договору.

Підпунктом 2.1 пункту 2 зазначеного договору передбачено, що фактична кількість прийнятого Покупцем Товару фіксується двостороннім актом приймання-передачі об'ємів Товару, підписаним Сторонами.

Відповідно до пп. 3.1, 3.4, 3.5 п. З вказаного договору, Продавець поставляє Товар на умовах -склад Продавця. Продавець надає Покупцю слідуючи документи:

- рахунок-фактури на Товар;

- податкову накладну;

- накладну;

- сертифікат якості;

- акти прийняття-передачі.

Відвантаження товару здійснюється за письмовим розпорядженням Покупця.

Продавець зобов'язується повідомляти Покупця про здійснені відвантаження Товару на протязі доби, з дня відвантаження Товару. На виконанні послуги по відвантаженню Покупцю Товару, Продавець надає слідуючи документи:

- рахунок-фактури на суму послуг;

- залізничні накладні;

- податкову накладну на послуги;

- сертифікат якості;

- акти прийняття-передачі.

Датою поставки є дата, зазначена в залізничній накладній станції Покупця.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем суду надані: рахунок-фактури на товар (а.с.271-274 т.1); акти прийому-передачі товару (а.с. 220, 222, 224, 226, 228, 230 т.1); акт звірки взаємних розрахунків (а.с.231, 232 т.1); податкові накладні на товар (а.с. 233-238 т. 1); накладні на товар (а.с. 275-280 т. 1); банківські виписки з рахунків позивача (а.с. 251-268).

Так, зокрема, відповідно до актів прийняття-передачі до договору № 21/01 купівлі-продажу від 21 січня 2005 року, згідно вищевказаного договору Покупець прийняв, а Продавець передав у власність Покупця вугілля АШ об, відповідно до специфікацій поставляємого товару:

- від 21 січня 2005 року -15862 тонни, на загальну суму 2759988,00 грн., в тому числі ПДВ 459998,00 грн. (а.с.219-220 т.1);

- № 2 від 23 лютого 2005 року -17585 тонн, на загальну суму 3059790,00 грн., в тому числі ПДВ 509965,00 грн. (а.с.221-222 т.1);

- № 3 від 27 березня 2005 року - 28120 тонн, на загальну суму 4859136,00 грн., в тому числі ПДВ 809856,00 грн. (а.с.223-224 т.1);

- № 4 від 27 квітня 2005 року - 37417 тонн, на загальну суму 6600358,80 грн., в тому числі ПДВ 1100059,80 грн. (а.с.225-226 т.1);

- № 5 від 30 травня 2005 року - 40816 тонн, на загальну суму 7199942,40 грн., в тому числі ПДВ 1199990,40 грн. (а.с.227-228 т.1);

- № 6 від 28 червня 2005 року - 43197 тонн, на загальну суму 7619950,80 грн., в тому числі ПДВ 1269991,80 грн. (а.с.229-230 т.1).

На виконання умов договору ПП «Проекція»відвантажило ЗАТ «Болградський виноробний завод»вугілля марки АШ об за наступними накладними:

НакладнаПодаткова накладнаКількістьСума поставки №Дата тн.Усього, грн.У т.ч. сума ПДВ, грн. 1-П 31.01.05 1 31.01.05 15862,0 2759988,00 459998,00 84-П 23.02.05 84 23.02.05 17585,0 3059790,00 509965,00 128 31.03.05 128 31.03.05 28120,0 4859136,00 809856,00 196 30.04.05 196 30.04.05 37417,0 6600358,80 1100059,80 310 30.05.05 310 30.05.05 40816,0 7199942,40 1199990,40 311 28.06.05 311 28.06.05 43197,0 7619950,80 1269991,80 Разом: 182997,0 32099166,0 5349861,00

Так, зокрема, 28 червня 2005 року ПП «Проекція»виписано позивачу накладну та податкову накладну за № 311 (а.с.233, 280 т.1) на постачання партії вугілля у кількості 43197 тонн на загальну суму 7619950,80 грн., в тому числі ПДВ 1269991,80 грн., при цьому дану партію вугілля позивач фактично отримав, відповідно до специфікації поставляємого товару № 6 від 28 червня 2005 року, лише 30 червня 2005 року, про що свідчить акт приймання-передачі № 6 від 30 червня 2005 року, (а.с.229-230 т.1)

Крім того, накладні: № 1-П від 31 січня 2005 року, № 128 від 31 березня 2005 року, № 196 від 30 квітня 2005 року, № 310 від 30 травня 2005 року, № 311 від 28 червня 2005 року виписані ПП «Проекція»не містять підписів та відтисків печатки ЗАТ «Болградський виноробний завод»(а.с.275-276, 278-280 т.1).

У відповіді Одеської залізниці від 29.07.2011 року за № 410-14/961 (а.с.165 т.2) на запит суду, повідомляється, зокрема: «Витребувані судом залізничні накладні щодо перевозки у 2005 році вугільної продукції марки АШ із зазначенням кількості вугільної продукції не виявляється можливим. Оригінальні залізничні накладні знаходяться у отримувача, який разом з вантажем згідно п. 7 розд. 8 Правил видачі вантажів, видаються йому на станції призначення після внесення в неї усіх належних дорозі платежів.»

Письмові розпорядження позивача, як Покупця за договором купівлі-продажу № 21/01 від 21 січня 2005 року, про відвантаження товару та жоден з документів, передбачених цим договором про виконані послуги по відвантаженню позивачу товару, а саме: рахунок-фактури на суму послуг; залізничні накладні; податкову накладну на послуги; сертифікат якості; акти прийняття-передачі, позивачем суду не надані, в тому числі на пропозицію суду щодо їх надання.

Крім того, ухвалами суду неодноразово витребувано у позивача, зокрема: залізничні накладні, у разі відсутності оригінали - дублікати або довідку з «Укрзалізниці»про неможливість надати накладні; документальні докази про оплату позивачем вугілля за договором № 21/01 та про використання отриманого вугілля у власній господарській діяльності; докази про списання даного вугілля; докази щодо отримання та відвантаження позивачем вугілля відповідно до накладної № 311 від 28.05.2005 року; письмові пояснення щодо підпису на накладній № 196 від 30.04.2005 року; документальні докази щодо сплати на рахунок «Укрзалізниці»коштів за транспортування вугілля; в разі ненадання витребуваних документів позивача зобов'язано надати суду письмові пояснення щодо причини їх ненадання. Але станом на момент розгляду і вирішення справи витребувані документи або письмові пояснення щодо причини їх ненадання, суду не надані.

Також судом першої інстанції встановлено, що з 08.02.2006 року по 14.02.2006 року на підставі направлення від 08.02.2006 року № 155/231, виданого Алчевською ОДПІ, службовою особою Алчевської ОДПІ у зв'язку з запитом Болградського відділення Ренійської міжрайонної державної податкової інспекції від 06.02.2006 року (вих. № 305) проведена виїзна позапланова зустрічна документальна перевірка з урахуванням вимог п. З, п. 5 ч. 6 ст. 11і Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХП «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами та доповненнями) ПП «Проекція»з питань взаємовідносин з ЗАТ «Болградський виноробний завод»за період з 01.01.2005 року по 30.06.2005 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 14 лютого 2006 року № 131/231-32804194 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки приватного підприємства «Проекція» (код за ЄДРПОУ 32804194) з питань взаємовідносин з ЗАТ «Болградський виноробний завод»(код за ЄДРПОУ 00411938) за період з 01.01.20005 р. по 30.06.2005 р.»(а.с. 210 зв. -214 т.1).

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено порушення пп. 3.4 п. З Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який було затверджено наказом ДПА України 30.05.1997 року № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213): платником податку (ПП «Проекція») припущені розбіжності даних, наведених в деклараціях з ПДВ і уточнюючих розрахунків до них, і фактичними даними бухгалтерського та податкового обліку платника.

У розділі 2 акту зазначено, зокрема: «Перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахункам з ЗАТ «Болградський виноробний завод»встановлено наступне. В ході перевірки підприємством не надані товарно-транспортні накладні на відвантаження вугілля на адресу ЗАТ «Болградський виноробний завод». Згідно пояснень, наданих заступником директора ПП «Проекція»Бенедиктовим С.В., купівля-продаж вугілля було здійснено транзитом і залізничні накладні на підприємстві не збереглись, транспортування вугілля здійснювалось за рахунок покупця. Розрахунки між підприємствами відбувались у безготівковій формі. В рахунок оплати за одержаний товар ЗАТ «Болградський виноробний завод»перерахувало на рахунок ПП «Проекція»грошові кошти на загальну суму 20764318,36 грн. ...На момент перевірки заборгованість ЗАТ «Болградський виноробний завод» по розрахунках з ПП «Проекція»становить 11 334 847,64 грн. Згідно наданих до перевірки документів, ніяких інших фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Проекція»з ЗАТ «Болградський виноробний завод»не здійснювало.»

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законами України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі - ЗУ № 509-ХІІ), «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - ЗУ № 168/97-ВР).

Пунктом 1 частини 1 статті 11 ЗУ № 509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати, в тому числі планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ч. 6 ст. 11-1 ЗУ № 509-ХІІ позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справ , у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Частиною 9 статті 11-1 ЗУ № 509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає ЗУ № 168/97-ВР.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до вимог пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Згідно п. 1.7 ст. 1 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактової) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в даній ситуації).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п. 10.2 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457 та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику.

Відповідно до п. 7 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення ним усіх належних залізниці платежів.

На підставі встановлених обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що накладні: № 1-П від 31 січня 2005 року, № 128 від 31 березня 2005 року, № 196 від 30 квітня 2005 року, № 310 від 30 травня 2005 року, № 311 від 28 червня 2005 року виписані ПП «Проекція» не містять підписів та відтисків печатки ЗАТ «Болградський виноробний завод», а також про відсутність письмових розпоряджень позивача, як Покупця за договором купівлі-продажу № 21/01 від 21 січня 2005 року, про відвантаження товару та жодного з документів, передбачених цим договором про виконані послуги по відвантаженню позивачу товару, а саме: рахунків-фактур на суму послуг; залізничних накладних; податкової накладної на послуги; сертифікату якості; актів прийняття-передачі, які позивачем суду не надані, в тому числі на пропозицію суду щодо їх надання та на виконання ухвал суду про витребування певних доказів по справі.

Крім того судом врахована відсутність у позивача та його контрагента -ПП «Проекція» залізничних накладних -основного перевізного документу та інших документів, які відповідно до Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457 та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, оформляються при перевезенні вантажів залізничним транспортом; відсутність документальних доказів про: придбання позивачем вугілля для подальшого його використання у власній господарській діяльності; списання даного вугілля; отримання та відвантаження позивачем вугілля відповідно до накладної № 311 від 28.05.2005 року; ненадання позивачем пояснень, в тому числі письмових на виконання ухвали суду, щодо причин ненадання вищезазначених доказів та щодо відсутності підписів та відтисків печатки позивача на вищезазначених накладних тощо докази, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, є обов'язковими, але не вичерпними у спірних правовідносинах, оскільки предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, в тому числі поставки товару за договором купівлі-продажу, а відтак, і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача;

Відсутність вищезазначених доказів спростовує реальність здійснення господарської (поставки товару), а відтак, і обґрунтованість визначеного позивачем податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який визнав, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 77/2301-00411938 від 17.02.2006 року, про порушення позивачем п. 7.2.3, п. 7.2.6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 «Про податок додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2005 рік на 3329372 грн., у т.ч. за лютий 2005 року на 368298,00 грн., за березень 2005 року на 426523,00 грн., за квітень 2005 року на 866726,80 грн., за травень 2005 року на 619665,40 грн., за червень 2005 року на 1048158,80 грн.,- є обґрунтованими та правомірними. Таким чином оскаржені податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області № 0000512301/0 від 31.05.2006 року та № 0000552301/0/2 від 07.06.2006 року прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та з дотриманням інших вимог, передбачених ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність прийнятих відповідачем рішень.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»-залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов