Ухвала

від 22.05.2012 по справі 9101/163944/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р.справа № 1170/2а-1094/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Прокурора Новомиргородського району в інтересах держави в особі Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Прокурора Новомиргородського району в інтересах держави в особі Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Астарта Груп» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено .

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено,що працівниками Новомиргородського відділення Маловисківської МДПІ, на підставі ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України», відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, направлення від 25.10.2010 р. №158-2310-1710-33333798 (а.с.108), проведена планова виїзна перевірка ПП «Астарта Груп»(код ЄДРПОУ 33333798) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, на підставі якої було складено Акт перевірки від 17.11.2010 року №19/2310/1710/33333798 (а.с.15-25) висновками якого є, зокрема порушення ПП «Астарта Груп», на думку працівників податкового органу, вимог п.п.5.2.9 п.5.2, п.п.7.4.2 та п.п.7.4.3 п.7.4 статті 7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ПП «Астарта Груп»занижено податок на прибуток на суму 100 843,00 грн. за 2009 р..

У зв'язку з вищевказаним, Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ було винесено рішення від 23.11.2010 року №1 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, згідно якого, на підставі п.4.3 ст.4, п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ПП «Астарта Груп»визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 141 180,20 грн., в тому числі 100 843,00 грн. - за основним платежем, 40 337,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.28, 55).

Відповідно до вимог п.п.5.2.9 П.5-.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року (наділі - Закон №334/94-ВР) із змінами та доповненнями, до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

Згідно до п.п.7.4.2, 7.4.3 п. 7.4 ст.7 Закону №334/94-ВР, витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання. Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Підпункт 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР зазначає, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції. Поширення законом на порядок донарахування податкових зобов'язань платника податку внаслідок визначення звичайних цін процедури, встановленої для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, означає, що податковий орган, здійснивши відповідне донарахування податкових зобов'язань, зобов'язаний звернутися до суду з позовом про стягнення з платника податків в доход відповідного бюджету донарахованої суми.

Як зазначено в акті перевірки на ст.6 (а.с.18) зазначено, що ПП «Астарта Груп»придбало сільськогосподарську продукцію (ячмінь ярий), а саме в листопаді 2009 року у ТОВ «Агроконтракт Н»20.11.2009 року в кількості 1500 тон по ціні 781,67 грн., 25.11.2009 року в кількості 1500 тон по ціні 781,67 грн., 27.11.2009 року в кількості 2500 тон по ціні 781,67 грн. та в ФГ «Сад»03.11.2009 року в кількості 92,106 тон по ціні 708,33 грн. за тону. В подальшому даний ячмінь реалізовано ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз України ЛТД»за ціною 940,00 грн. з ПДВ за тонну.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №20/11/2009 від 20.11.2009 р. (а.с.56-зв.), укладеного ПП «Астарта Груп»з ТОВ «Агроконтракт», договору купівлі-продажу №03/11/09 від 03.11.2009 р. (а.с.57-зв.), укладеного ПП «Астарта Груп»з ФГ «Сад», ПП «Астарта Груп»придбало ячмінь у кількості 5592,106 тон на загальну суму 5 237 311,73 грн.:

- видаткова накладна №РН-0000131 від 24.11.2009 р. (а.с. 143);

- видаткова накладна №РН-0000132 від 25.11.2009 р. (а.с.144);

- видаткова накладна №РН-0000130 від 20.11.2009 р. (а.с.145);

- накладна №6 від 03.11.2009 року (а.с. 147).

В подальшому даний ячмінь ярий, на підставі контракту № К0911-3303 від 20.11.2009 р. (а.с.153-зв.) укладеного між ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»та ПП «Астарта Груп», було реалізовано ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»в кількості 5626 тон на загальну суму 5 288 440,00 грн., що підтверджується:

- видаткова накладна №РН-0000042 від 20.11.2009 р. (а.с.148);

- видаткова накладна №РН-0000043 від 24.11.2009 р. (а.с.149)

- видаткова накладна №РН-0000044 від 25.11.2009 р. (а.с.151).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що сторонами при укладені вищевказаних договорів було самостійно визначено (тим самим узгоджено) ціну, порядок виконання зобов'язань, істотні умови укладеного правочину (договору купівлі-продажу, контракту). Щодо чинності даних правочинів суд зазначає, що вони підписані з обох сторін (як продавцем, так і покупцем), скріплено їх печатками та на підставі видаткових накладних виконані в повному обсязі. Ні з матеріалів справи, ні із пояснень сторін не вбачається, що вказані правочини визнанні нікчемними.

Відповідно до пункту 1.18 статті 1 Закону № 2181 звичайна ціна - це ціна, визначена звичайною за правилами, встановленими Законом України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон №334/94-ВР).

Законодавче поняття «звичайна ціна»та механізм визначення звичайної ціни для цілей податкового обліку наведено в пункті 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР, який є законом прямої дії і врегульовує порушене питання.

Відповідно до п.1.20.1 Закону №334/94-ВР, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Відповідно до п.1.20.2 Закону №334/94-ВР, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні ціни при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Згідно з підпунктом 1.20.5 цього пункту якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом

П.1.20.6 Закону №334/94-ВР зазначено, що у разі коли на відповідному ринку товарів ( послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

П. 1.20.8 Закону №334/94-ВР передбачає, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, з яким погоджується колегія суддів, що податковим органом при визначенні звичайної ціни не враховано вимоги п.1.20.2 Закону №334/94-ВР, а саме: кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Конкретно, відповідачем було придбано різний товар за якісними показниками, так у ТОВ «Агроконтракт-Н»(договір №20/11/2009 від 20.11.2009 р.- а.с.56) було придбано ячмінь із вмістом зернової домішки 5 %, а у ФГ «Сад»(договір №03/11/09 від 03.11.2009 р. - а.с.57) розмір зернової домішки становив 10 %, що є суттєвим відмінним фактором, тим більше відповідач з огляду на дану обставину та наявності зобов'язань перед ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз України ЛТД»(контракт №К0911-3303 від 20.11.2009 р. - а.с.58) здійснив поліпшення показників зернової домішки ячменя котрий було придбано у ФГ «Сад»до показника 5 % зернової домішки, як наслідок поніс відповідні витрати котрі властиві даній процедурі, що аналогічно також впливає на вартість ячменю (а.с.63-66).

Окрім того, відповідачем було придбано різний товар за якісними показниками по визначенню натури, так у ТОВ «Агроконтракт-Н»було придбано ячмінь за показами натури 620 г/л. а у ФГ «Сад»показники натури становили 590 тіл., що є суттєвим відмінним фактором, тим більше відповідач з огляду на дану обставину та наявності зобов'язань перед ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз України ЛТД»здійснив поліпшення показників натури ячменя котрий було придбано у ФГ «Сад»до показника 620 г/л..

Відповідачем було придбано товар у різних часових проміжках що безапеляційно впливає на вартість товару. Так відповідачем було придбано товар у ФГ «Сад»03.11.2009 року і з врахуванням виконання власних зобов'язань перед ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз України ЛТД», а партії товару ячменя від ТОВ «Агроконтракт-Н»відповідач придбав партіями 20, 24-25 листопада 2009 року. Відтак різними являлися і строки придбання товару, що автоматично впливає на собівартість товару придбано відповідачем у ФГ «Сад»та ТОВ «Агроконтракт-Н»на предмет вартості зерна як у часовому проміжку (подорожчання) так і на виконання власне зобов'язань відповідача перед ТОВ «Луї Дрейфує Комодітіз України ЛТД».

Різними являлися також і кількісні показники товару котрі також безапеляційно впливають на вартість товару. Так відповідачем було придбано у ФГ «Сад»ячменя в кількості дев'яносто дві тонни сто шість кілограм а у ТОВ «Агроконтракт-Н»п'ять тисяч п'ятсот тон ячменя.

З огляду на вказане, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що під час встановлення звичайної ціни податковим органом не в повній мірі досліджено формування даної ціни у відповідності до вимоги п.1.20.2 Закону №334/94-ВР.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову є вірним

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення, яким відмолено у позові, порушень чи неправильного застосування норм матеріального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній справі адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги позивача зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Прокурора Новомиргородського району в інтересах держави в особі Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко