Рішення

від 12.12.2012 по справі 5004/1516/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5004/1516/12 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" грудня 2012 р.                                   Справа № 5004/1516/12 за позовом Національного університету біоресурсів і природокористування України до відповідача: Волинського обласного санаторію  "Лісова пісня" про стягнення 4382,67 грн. Суддя Дем'як В.М. за участю представників сторін: від позивача: не прибув від відповідача: не прибув           Суть спору: позивач - Національний університет біоресурсів і природокористування України звернувся з позовом до відповідача - Волинського обласного санаторію  "Лісова пісня" та просить стягнути 4382,67 грн. в т.ч. 4000грн. основного боргу, 318,90грн. пені, 63,77грн. - 3 % річних за надані послуги по розробці Науково - біологічного обґрунтування зариблення озера Пісочне Шацького національного природного парку.           В підтвердження позовних вимог посилається на договір від 21.02.2012 р. № 27-64, акт приймання-здачі виконаних робіт від 21.02.2012 р., рахунок - фактуру від 20.04.2012 р. № 165. Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив. Разом з тим, на адресу суду подав телеграму в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить розгляд справи проводити за його відсутності.           Відповідач письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, вимог ухвали суду від 28.11.2012р. не виконав, в судове засідання не прибув, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.26). Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Розглянувши наявні матеріали по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,- в с т а н о в и в:           21 лютого 2012 року між Національним університетом біоресурсів і природокористування України (Виконавець) та Волинським обласним санаторієм "Лісова пісня" (Замовник) було укладено договір № 27-64 про розробку Науково - біологічного обґрунтування зариблення озера Пісочне Шацького національного природного парку.           Згідно з умовами договору Національний університет біоресурсів і природокористування України зобов'язувався розробити Науково - біологічного обґрунтування зариблення озера Пісочне Шацького національного природного парку, а Волинський обласний санаторій  "Лісова пісня" зобов'язувався прийняти зазначену роботу та оплатити її або скласти мотивовану відмову від прийняття. Відповідно до п. 2.1. розділу 2 договору сторони погодили, що загальна ціна, згідно кошторису, становить 4000грн. Як вбачається матеріалів справи, взяті на себе зобов'язання Університет виконав повністю  на суму 4000грн., що підтверджується актом приймання - здачі виконаних робіт від 21.02.2012р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками. Між тим п. 2.2. розділу 2 Договору сторони погодили, що оплата послуг здійснюється на умовах 100% передоплати на підставі виставлених Виконавцем рахунків - фактур шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. На виконання умов договору позивачем, був виставлений відповідачу рахунок - фактура від 20.04.2012 р. № 165, проте в порушення взятих зобов'язань відповідач не перерахував на розрахунковий рахунок Університету визначені у рахунку кошти. 29 травня 2012 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості в сумі 4000 грн. В підтвердження цього факту подав суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та квитанцію за оплачені послуги відділення поштового зв'язку від 05.06.2012р. Претензія, залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору про надання послуг. Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.           Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Виходячи з викладеного, позовна вимога в частині стягнення 4000грн. основного боргу підставна та підлягає до задоволення судом в повному об'ємі. Разом з тим, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 63,77грн. 3% річних за період з 21.04.2012р. по 01.11.2012р. підставна та підлягає до задоволення судом в повному об'ємі. Разом з тим, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачем пені в сумі 318,90грн. за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті. При цьому судом взято до уваги вимоги ст.213, 232 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", відповідно до яких пеня за прострочення оплати нараховується згідно з умовами договору. Оскільки умовами договору № 27-64 від 21.02.2012 р. не передбачено нарахування пені, то у суду відсутні правові підстави для стягнення пені з відповідача. Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 4063,77 грн. в т.ч. 4000грн. основного боргу, 63,77грн. - 3 % річних. Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього. Керуючись викладеним та ст. ст. 11, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- в и р і ш и в: 1. Позов задоволити частково.           2. Стягнути з Волинського обласного санаторію "Лісова пісня" (44009, Волинська обл., Шацький район, с. Гаївка, вул. Пісочна 6, ідентифікаційний код 05383951) на користь Національного університету біоресурсів і природокористування України (03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, ідентифікаційний код 00493706) 4063,77 грн. в т.ч. 4000грн. основного боргу, 63,77грн. - 3 % річних та 1609,50грн. судового збору. 3. В позові на суму 318,90 грн. відмовити.            Суддя                                                    В. М. Дем`як                Повний текст рішення складено та підписано 12.12.12