Рішення

від 11.12.2012 по справі 5006/12/195/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.12 р. Справа № 5006/12/195/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Донецького державного університету управління, м. Донецьк

до відповідача: Приватної комерційної фірми «Галина», м. Донецьк

про стягнення 15640,09грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Браташевська Я.Ю. - за довіреністю;

від відповідача: Дубатовка Г.І. - директор;

По справі була оголошена перерва з 20.11.2012р. на 11.12.2012р. на 09год. 00хвил.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Донецьким державним університетом управління, м. Донецьк до Приватної комерційної фірми «Галина», м. Донецьк про стягнення 15640,09грн, з яких за оренду приміщення - 3746,32грн., за комунальні послуги - 11089,75грн. та пеня - 804,02грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди №2241/2005 від 22.11.2005р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість по орендним платежам у розмірі 3746,32грн. Також до укладеного договору оренди між сторонами був підписаний договір №15 від 22.11.2005р. про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за яким відповідач також не виконав належним чином своїх обов'язків, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість з витрат по утриманню будинку та комунальних послуг в сумі 11089,75грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 19.11.2012р. проти позову заперечує та зазначає, що його орендоване приміщення було автономним, мало свій вхід та свій режим роботи, а отже послуги по утриманню приміщення йому не були потрібні. Також відповідач стверджує, що він сам утримував та ремонтував орендоване майно, позивачем ці послуги не надавалися. Крім того відповідач стверджує, що університетом необґрунтовано здійснювалися нарахування, у зв'язку із чим відповідач не однократно звертався із вимогою здійснити перерахунок суми боргу.

За клопотанням представників сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України (від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Приватною комерційною фірмою «Галина» (Орендар) 22 листопада 2005р. було укладено договір оренди №2241/2005, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове вбудоване підвальне приміщення загальною площею 250,50кв.м. та прибудований тамбур площею 16,2кв.м., які розташовані в другому учбовому корпусі за адресою: м. Донецьк, пр-т Б.Хмельницького, 108, що знаходиться на балансі Донецького державного університету управління (Балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення студентського кафе.

Відповідно до п.2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно п.3.1. договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати затвердженої КМУ і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - 569,98грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у поряду, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2005р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2005р.

За приписами п.3.2. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету у співвідношенні 50% та 50% відповідно щомісяця не пізніше 25 числа(п.3.3. договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Відповідно до п.5.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Цей договір укладено терміном на 360 днів, що діє з 22.11.2005р. до 17.11.2006р. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору 22.11.2005р. між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв державне майно - нежитлове вбудоване підвальне приміщення загальною площею 250,5кв.м. та за адресою: м. Донецьк, пр-т Б.Хмельницького,108, що знаходиться на балансі Донецького державного університету управління.

Одночасно із договором оренди між тими ж сторонами також було укладено договір №15 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

За умовами цього договору Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр-т Б.Хмельницького, 108, загальною площею 266,7кв.м., а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору Балансоутримувач зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних із обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, а також зобов'язується забезпечити надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

Орендар в свою чергу зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Блансоутримувача будівлі або організації, що обслуговує будівлю за санітарне обслуговування при будинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення за комунальні послуги. (п. 2.2.2. договору).

Цей договір укладено строком на 360днів, що діє з 12.11.2005 по 17.11.2006р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором(п.5.1., 5.4. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору оренди нерухомого майна №2241/2005р. від 22.11.2005р. між сторонами були складені та підписані додаткові угоди. Так відповідно до додаткової угоди №1 від 12.10.2007р. сторони внесли зміни до річної орендної ставки, яка з 01.01.2007р. становить 8% та внесли зміни до розміру орендної плати, яка за базовий місяць розрахунку за січень 2007р. становить 1048,20грн. Додатковою угодою №2 від 09.07.2009р. також внесено зміни до п. 3.1. відповідно до якого орендна плата за базовий місяць розрахунку квітень 2009р. становить 719,039грн., орендна плата з травня 2009р. щомісяця корегується на індекс інфляції встановлений Мінстатом України. З першого січня 2010р. поновлюється розрахунок орендної плати відповідно до договору оренди. Додатковою угодою №3 від 30.03.2010р. зазначено, що з 01.01.2011р. поновлюється розрахунок орендної плати відповідно до договору оренди.

Відповідно до додаткової угоди №4 від 11.05.2010р. сторонами було внесено зміни до п. 10.1. договору та зазначено що відповідно до ст. 764ЦК України договір було продовжено до 12.11.2007р., до 06.11.2008р., до 01.11.2009р. до 27.10.2010р. та цією угодою строк дії договору було продовжено до 27.10.2012р.

Всі додаткові угоди підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

За надані послуги, які передбачені договорами позивачем були виставлені відповідачеві до оплати рахунки, зокрема, рахунок №80 від 31.03.2011р. на суму 7700,40грн., №81 від 06.04.2011р. на суму 188,31грн., №101 від 30.04.2011р. на суму 1158,06грн., №102 від 30.04.2011р. на суму 3396,66грн., №104 від 30.04.2011р. на суму 193,01грн., №103 від 30.04.2011р. на суму 500,47грн., №124 від 31.05.2011р. на суму 945,85грн., №125 від 31.05.2011р. на суму 303,55грн., №127 від 31.05.2011р. на суму 157,64грн., №126 від 31.05.2011р. на суму 2643,09грн.

25 травня 2011р. згідно акту приймання-передачі ПКФ «Галина» повернула Донецькому державному університету управління державне майно - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр.Б.Хмельницького, 108, загальною площею 266,7кв.м., у зв'язку із припиненням дії договору.

08.11.2011р. позивачем на адресу відповідача було надіслано листа №11-12/1303 з вимогою сплатити заборгованість за договором оренди №2241/2005 від 22.11.2005р., яка складає 22039,89грн. 29.11.2011р. позивачем була надана відповідь №01-12/1611 на звернення відповідача щодо узгодження графіку погашення заборгованості по сплаті за оренду та комунальні послуги згідно спірного договору, яким позивач запропонував відповідачу виконати існуюче зобов'язання по сплаті боргу в строк до 15.12.2011р.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №2241/2005 від 22.11.2005р. та договором №15 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 22.11.2005р. щодо сплати заборгованості за оренду та комунальні послуги позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №01-12/7211 від 24.07.2012р. з вимогою сплатити загальну суму заборгованості у розмірі 15640,09грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору та несплатою виставлених рахунків за період з березня 2011р. по травень 2011р., за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає: за оренду приміщення - 3746,32грн., за комунальні послуги - 11089,75грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 804,02грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, на спірні правовідношення поширюються також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є спеціальними, тобто такими, що регулюють правові відносини оренди державного та комунального майна, у зв'язку з чим мають пріоритет у застосуванні норм інших законів (в тому числі норм Цивільного кодексу України), тому саме вони мають застосовуватись до спірних правовідносин.

Відповідно до вимог передбачених статтями 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування майном є договір оренди.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є - орендна плата.

Відповідно до приписів ст.12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язки орендаря, де зазначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно вимог передбачених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати та плати по відшкодуванню витрат за комунальні послуги, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором оренди №2241/2005р. від 22.11.2005р. належним чином не виконав, орендну плату у період з березня 2011р. по травень 2011р. не сплатив, у зв'язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 3746,32грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 3746,32грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено договір №15 від 22.11.2005р. про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна на надання комунальних послуг орендарю.

Стягнення заборгованості за надані комунальні послуги та утримання орендованого майна за договором №15 від 22.11.2005р. є також обґрунтованими позивачем та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У даній справі договір №15 від 22.11.2005р. за своєю природою відноситься до договорів по наданню послуг.

Частиною першою ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно умов п.2.1.1 договору №15 від 22.11.2005р. розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинокової території, утримання допоміжних приміщень визначаються розрахунком щомісячних платежів.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. У договорі №15 від 22.11.2005р. в п.2.2.3 встановлено, що орендар зобов'язаний вносити плату не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язань по своєчасному внесенню плати за оренду майна та оплаті за отримані комунальні послуги, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку задовольнити вимоги позивача.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №15 від 22.11.2005р. належним чином не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість у період з березня 2011р. по травень 2011р. в сумі 11089,75грн.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 11089,75грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за договором оренди №2241/2005 від 22.11.20015р. та договором №15 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 22.11.2012р. в сумі 804,02грн., суд зазначає наступне:

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він є арифметично невірним. Так за розрахунком суду, здійсненим за кожним договором окремо, оскільки цими договорами встановлені різні строки сплати платежів за прострочення яких нараховується пеня, за договором оренди за березень-травень 2011р. сума пені складає - 99,97грн., за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за березень-травень 2011р. сума пені складає 333,63грн. Отже, за розрахунком суду вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 433,60грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзив на позовну заяву що орендар є самостійним суб'єктом господарювання і що надані балансоутримувачем послуги по утриманню орендованого нежитлового приміщення йому не потрібні, а також те, що в договорі не було встановлено переліку наданих послуг та порядок їх оплати судом не приймається з огляду на наступне. Відповідно до п.5.8. договору оренди №2241/2005 від 22.11.2005р. орендар зобов'язався укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Відповідно до ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Отже оскільки орендар і є самостійним суб'єктом господарювання, який, на його думку, не потребує послуг по утриманню орендованого нежитлового приміщення обов'язок щодо укладання договору на відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг був передбачений договором оренди, який підписаний відповідачем без заперечень, а також встановлений законом. Перелік наданих послуг та порядок їх оплати встановлений в п. 2.1.1, 2.1.2. та в 2.2.3. договору.

Заперечення відповідача, що позивач з 01.02.2008р. в односторонньому порядку став робити нарахування за обслуговування учбового корпусу №2 судом не приймаються, оскільки в п.2.1.1 договору №15 від 22.11.2005р. встановлено, що Балансоутримаувач зобов'язався надавати послуги, зокрема з обслуговування та утримання будівлі та прибудинкової території розмір яких визначається розрахуноках щомісячних платежів (кошторисом витрат). Отже нарахування плати за обслуговування орендованого майна встановлені укладеним між сторонами договором та відповідно до розрахунку витрат на обслуговування навчальних корпусів для розрахунків з орендарями з 01.04.2010р. доданого до позовної заяви витрати складають 2,22грн./кв.м. в місяць.

Заперечення відповідача, що позивачем не надавалися передбачені договором послуги, а також те, що позивачем необґрунтовано здійснювалися нарахування сум до сплати судом не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до ст.18 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Крім того згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, у разі порушення позивачем своїх зобов'язань за договором №15 від 22.11.2005р. відповідач має право звернутися до суду з відповідними позовними вимогами.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.2, 3, 10, 12, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.18, 19, 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.11-16, 202, 509, 530, 546, 549, 550, 598, 599, 610-612, 625, 626, 629, 632, 759, 761, 762, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 173, 193, 216-217, 230, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Донецького державного університету управління, м. Донецьк до Приватної комерційної фірми «Галина», м. Донецьк про стягнення 15640,09грн, з яких за оренду приміщення - 3746,32грн., за комунальні послуги - 11089,75грн. та пеня - 804,02грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватної комерційної фірми «Галина» (83018, м. Донецьк, вул. Артемівська, 55/4, код ЄДРПОУ 23600004) на користь Донецького державного університету управління (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 163а, р/р 35221001000006 в ГУДКСУ Донецькій обл., МФО 834016, код ЄДРПОУ 00173427) борг за оренду приміщення в сумі 3746,32грн., борг за комунальні послуги в сумі 11089,75грн. та пеню в сумі 433,60грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватної комерційної фірми «Галина» (83018, м. Донецьк, вул. Артемівська, 55/4, код ЄДРПОУ 23600004) на користь Донецького державного університету управління (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 163а, р/р 35221001000006 в ГУДКСУ Донецькій обл., МФО 834016, код ЄДРПОУ 00173427) витрати по сплаті судового збору в сумі 1571,52грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.12.2012р.

Суддя Тоцький С.В.