Рішення

від 03.12.2012 по справі 5011-41/13422-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-41/13422-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-41/13422-2012 03.12.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євромета» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Катран» Простягнення 18 330,92 грн.            Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                   Представники сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромета»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Катран»про стягнення 18 330,92 грн. Ухвалою від 04.10.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.11.2012 року. 05.11.2012 року представники сторін в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином. У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 03.12.2012 р. 03.12.2012 року представники сторін  повторно в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 03.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Розглянувши матеріали справи,  Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 18.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромета»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катран»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 978 ЄМ, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцеві товар в асортименті, кількості та по ціні, що визначені умовами цього договору, а покупець зобов'язувався прийняти такий товар та оплатити в порядку у відповідності до умов договору. Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки. У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Пунктом 3.2. договору встановлено, що асортимент, ціна та кількість товару, що поставляються за даним договором, визначаються сторонами у видаткових накладних на відповідну партію товару. Умовами пункту 4.6 договору встановлено, що датою отримання товару покупцем вважається дата фактичної передачі товару. Згідно з п. 5.2 договору, остаточний розрахунок за отриманий товар покупець здійснює протягом 14 календарних днів з дати отримання товару. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 978 ЄМ від 18.11.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромета»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Катран»згідно 16 видаткових накладних (належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи) товар на загальну суму 16 173,55 грн. прийняття якого відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання товару № 306675 від 03.06.2011 р. та № 306674 від 14.06.2011 р. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим заборгованість за договором складає 16 173,55 грн. Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 16 173,55 грн. основною боргу, 540,02 грн. три відсотки річних та 1 617,36 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 978 ЄМ від 18.11.2010 р. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов'язання -  є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Відповідно до п. 5.2 договору, покупець зобов'язується оплачувати товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару від постачальника. З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними підписаними представниками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 16 173,55 грн. Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 16 173,55 грн. Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 6.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 1617,36 грн. штрафу. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки. Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом  неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пунктом 6.3 договору купівлі-продажу № 978 ЄМ від 18.11.2010 р. встановлено, що у випадку прострочення платежу більше, ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від загальної вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченої) партії товару. Враховуючи прострочення відповідача щодо сплати вартості поставленого товару понад 30 днів, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 617,36 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромета»просить суд також стягнути з відповідача 540,02 грн. три відсотки річних. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 540,02  грн. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Катран»(місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 1/13, корп. В, код ЄДРПОУ 31030145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромета»(місцезнаходження: 02603, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 36464155) 16 173 (шістнадцять тисяч сто сімдесят три) грн. 55 коп. основного боргу, 1 617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 36 коп. штрафу, 540 (п'ятсот сорок) грн. 02 коп. три відсотки річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено          10.12.2012 р. Суддя                                                                                                             Спичак О.М.