Рішення

від 03.12.2012 по справі 5011-41/13329-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/13329-2012 03.12.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімформація» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про-Реал» Простягнення 45 058,09 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Грицаєнко К.М. -дов. № 410 від 20.08.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімформація»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про-Реал» про стягнення 45 058,09 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.11.2012 року.

05.11.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання 05.11.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Також, в судовому засіданні 05.11.2012 року представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/13329-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд до 03.12.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2012 року надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

03.12.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхімфармація»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про-Реал»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу товарів № 01122011, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язувався передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що ціна товару, загальна кількість та вартість товару визначається накладними, що є невід'ємною частиною цього договору.

Умовами пунктів 3.1 та 3.3 договору встановлено, що товар повинен бути поставлений покупцю протягом тижня після укладення договору; датою поставки товару є дата його передачі продавцем покупцю, вказана в видатковій накладній.

Відповідно до п. 5.1 договору, покупцем здійснюється 50 % передплата товару за визначеною ціною згідно рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця за реквізитами, вказаними в п. 13.

Умовами пункту 5.2 договору передбачено, що інші 50 % вартості товару будуть оплачені покупцем протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Датою отримання товару вважати дату видаткової накладної продавця.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору купівлі-продажу товарів № 01122011 від 01.12.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімформація»виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про-Реал»на оплату продукції рахунок-фактуру № СФ-0000778 від 15.12.2011 р. на суму 38 600,64 грн. та рахунок-фактуру № СФ-0000791 від 22.12.2011 р. на суму 25 224,00 грн., та згідно видаткових накладних № РН-0000757 від 21.12.2011 р., № РН-0000761 від 23.12.2011р. поставило товар на загальну суму 63 844,64 грн. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково на суму 26 406,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 276 від 27.01.2012 р. та № 340 від 10.07.2012 р.

02.08.2012 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про погашення існуючої заборгованості.

08.08.2012 р. відповідачем була направлена відповідь на дану претензію, в якій ним було визнано борг в розмірі 37 418,64 грн. та гарантовано сплату протягом двох днів.

Оскільки відповідачем у вказані строки борг не було погашено, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 37 418,64 грн. основною боргу, 832,57 грн. три відсотки річних та 5 197,38 грн. пені у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів № 01122011 від 01.12.2011 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктами 5.1 та 5.2 договору передбачена 50 % передплата товару та 50 % остаточна оплата поставленого товару протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними підписаними представниками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не у повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 37 418,64 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 37 418,64 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 8.7 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 5 197,38 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.7 договору купівлі-продажу товарів № 01122011 від 01.12.2011 р. встановлено, що у випадку недотримання терміну оплати партії товару, вказаного в п. 5.2 договору, покупець зобов'язується виплатити продавцеві пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день користування ним грошовими коштами, які належать до сплати продавцеві, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення з оплати товару, господарський суд перевірив розрахунок договірної неустойки, обмеживши її нарахування 6 місячним строком, та прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 3 731,35 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімфармація»просить суд також стягнути з відповідача 832,57 грн. три відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 832,57 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Про-Реал»(місцезнаходження : 03061, м. Київ, Солом'янський р-н, просп. Відрадний, 103, код ЄДРПОУ 33440524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімформація»(місцезнаходження: 02095, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Княжий Затон, 21, офіс 550, код ЄДРПОУ 34413617) 37 418 (тридцять сім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 64 коп. основного боргу, 3 731 (три тисячі сімсот тридцять одну) грн. 35 коп. пені, 832 (вісімсот тридцять дві) грн. 57 коп. три відсотки річних та 1 499 (одну тисячу чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 64 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

10.12.2012 р.

Суддя Спичак О.М.