Рішення

від 03.12.2012 по справі 5011-41/13732-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/13732-2012 03.12.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Київстар»в особі Одеської філії ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа» Простягнення 7 680,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Піскун О.В. -дов. № 230 від 05.03.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Київстар»в особі Одеської філії звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»про стягнення 7 680,00 грн.

Ухвалою від 08.10.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.11.2012 року.

09.11.2012 року представники сторін в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 09.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 03.12.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 03.12.2012 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

03.12.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2010 р. між ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Київстар», оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»(дилер) було укладено дилерський договір № 172/2010, відповідно до умов якого дилер у порядку та на умовах, визначених цим договором від імені та в інтересах оператора здійснює діяльність, що направлена на укладання абонентських договорів між потенційними абонентами та оператором, всіляко сприяє в укладенні зазначених договорів, надає оператору допомогу в продажу телекомунікаційних послуг Київстара потенційним абонентам, просуває телекомунікаційні послуги Київстара серед потенційних абонентів на території України.

За умовами п.6.2.5. дилерського договору, дилер гарантує оператору, що абоненти, укладення абонентських договорів з якими та підключення яких до телекомунікаційної мережі сталося внаслідок прямих зусиль/дій дилера, не відключатимуться за власною заявою/ініціативою або не будуть відключені оператором від телекомунікаційної мережі з підстав, передбачених абонентським договором та/або чинним законодавством України, упродовж 6 (шести) наступних за місяцем підключення календарних місяців.

У пункту 2.2.14. дилерського договору, дилер гарантував забезпечення дотримання і виконання гарантії, визначеної у пункті 6.2.5. цього договору.

19.10.2011 року між ПрАТ «Київстар»та ТОВ «Українська телекомунікаційна мережа»був укладений Договір № 29743/172/2010 про зміну умов співпраці, яким було встановлено особливі умови взаємодії по дилерському договору №172/2010 від 26.02.2010 року, а саме: сторони погодили викласти п.7.2. дилерського договору у наступній редакції:

«У випадку порушення дилером свого обов'язку, визначеного у п. 2.2.14. цього договору, дилер зобов'язаний сплатити оператору неустойку у розмірі 240 грн. за кожного абонента, щодо якого дилером не буде дотримано гарантій, зазначених у п.6.2.5. договору. Зазначена неустойка сплачується дилером на підставі виставленого оператором рахунку-фактури на поточний рахунок оператора у строк не пізніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів з дати виставлення оператором відповідного рахунку-фактури на сплату неустойки».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що станом на 30.05.2012 року було виявлено 32 дострокових відключень абонентських номерів за травень 2012 року, у зв'язку з чим була нарахована неустойка по 240 грн. за 32 абонентів в загальній сумі 7 680,00 грн. та виставлено на оплату рахунок-фактуру № 10369 від 31.05.2012 р. на суму 7 680,00 грн.

Проте відповідач, в порушення умов договору, дану неустойку не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7 680,00 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 7 680,00 грн. неустойки у зв'язку з неналежним виконанням умов дилерського договору № 172/2010 від 26.02.2010 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, що згідно з п. 7.2. договору №172/2010 від 26.02.2010 року в редакції, погодженій сторонами в договорі № 29743/172/2010 про зміну умов співпраці від 19.10.2011 року передбачено, що за порушення дилером обов'язку, визначеного у п.2.2.14. цього договору, дилер зобов'язаний сплатити оператору неустойку у розмірі 240 грн. за кожного абонента, щодо якого дилером не буде дотримано гарантій, зазначених у п. 6.2.5. договору та враховуючи, що позивачем надано суду докази дострокового відключення 32 абонентів, то позовна вимога про стягнення неустойки підлягає задоволенню повністю у розмірі 7 680,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»(місцезнаходження: 03115, м. Київ, Святошинський р-н, проспект Перемоги, 128, кв. 25, код ЄДРПОУ 35784637) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар»(місцезнаходження: 03110, м. Київ, Червонозоряний проспект, 51, код ЄДРПОУ 21673832) в особі Одеської філії (місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 3, код 25044056) 7 680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. неустойки та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

10.12.2012 р.

Суддя Спичак О.М.