cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2012 р. Справа № 5016/882/2012(10/23)
за позовом публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"
54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18
до відповідача приватного підприємства "Панорама - Инвест"
54017, м. Миколаїв, вул. Будьонного, 44, кв. 101
про стягнення боргу в сумі 25875 грн. 73 коп.
Суддя Алексєєв А.П.
За участю представників:
від позивача -Кузьміна Б.Н., довіреність № 09/42 від 28.08.2012р.
від відповідача -не з'явився.
Суть спору: публічне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі -позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Панорама - Инвест" (далі -відповідач) заборгованості в сумі 25875 грн. 73 коп. за договором постачання теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що у зв'язку із наданням неякісних послуг з постачання теплової енергії відповідач направляв позивачу за місяць до закінчення строку дії договору заяву про припинення його дії.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги в частині нарахування пені, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На відзив відповідача представник надав письмові заперечення, згідно яких дія договору не була припинена через те, що відповідач не направив за місяць до закінчення строку дії договору відповідної заяви та не вжив заходів щодо відключення об'єкту від мережі теплопостачання як того вимагає законодавство.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ВАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль»(далі - позивач) та ПП «Панорама-Инвест»(далі - відповідач) 01.10.2009 року було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за № 3094 (далі - Договір). За цим Договором позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач -сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами за 20 днів до початку розрахункового періоду (п. 6.3 Договору).
Відповідно до п. 9.4. Договору, він є пролонгованим та діє, оскільки жодна із сторін за місяць до закінчення строку його дії не заявляла про його припинення.
Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про направлення заяви про припинення договору, так як заява всупереч п. 9.4 Договору була направлена не за місяць до терміну закінчення його дії. Вказане підтверджується квитанцією відділення поштового зв'язку (а.с. 71), копію якої надав відповідач.
Додатком № 1 та додатком №1/1 до Договору передбачено, що позивачем здійснювалося теплопостачання об'єкту відповідача, а саме кв. 101 (офіс), яка розташована у будинку по вул. Будьонного, 44.
Свої договірні зобов'язання позивач виконав, що підтверджується нарядом на підключення опалення від 18.10.2011 року № 586 (а.с.48) та розпорядженням Миколаївського міського голови № 119р від 17.04.2012 року «про закінчення опалювального сезону 2011-2012 рр.
13.12.2011 року за №897-Ю у зв'язку з виникненням заборгованості станом на 12.12.2012 року в сумі 5415,93 грн. енергопостачальна організація направила відповідачу претензію з вимогою сплатити існуючу заборгованість. Відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не погасив.
Виконуючи умови Договору, енергопостачальна організація за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року поставила споживачу теплову енергію на загальну суму 23528,71 грн., що підтверджується виставленими рахунками за теплову енергію (а.с.24-30), актами прийому-передачі теплової енергії, які направлялися на адресу відповідача (підтверджується реєстрами вручення рахунків) (а.с.32-34).
Несплатою боргу відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу (далі -ГК) України та ст. 526 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Заборгованість за спожиту теплову енергію в гарячій воді за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року складає 23528,71 грн. і відповідач її не сплатив.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 23528,71 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Згідно з приписами ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
Порядок застосування штрафних санкцій встановлений ст. 232 ГК України, згідно з ч.6 якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. За розрахунком позивача сума інфляційних нарахувань за період з червня 2011 року по квітень 2012 року складає 410,72 грн., а 3% річних за період з липня 2011 року по квітень 2012 року -875,74 грн.
Збитки від інфляції та 3% річних позивач нарахував, виходячи із заборгованості, яка присуджена позивачу рішеннями суду по справі №1/53/10 від 05.05.2010 року (нарахування здійснювалися на залишок в розмірі 10748,95 грн.), по справі №5016/1659/2011 від 29.06.2011 року (нарахування здійснювалися на борг у розмірі 15749,85 грн.) та на зростаючу щомісячно заборгованість за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року.
Окрім індексу інфляції та 3% річних, позивач на підставі п. 7.2.2 Договору нарахував та просить суд стягнути з відповідача (з урахуванням уточнень) пеню за період з 12.10.2011 року по 25.04.2012 року в сумі 1060,05 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. На підставі наведеного, позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня в розмірі 1060,05 грн. Розмір пені розрахований з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме:
- на заборгованість жовтня 2011 року пеня нарахована за період з 12.10.2011 року по 11.04.2012 року,
- на заборгованість листопада 2011 року -за період з 11.11.2011 року по 25.04.2012 року,
- на заборгованість грудня 2011 року - за період з 12.12.2011 року по 25.04.2012 року,
- на заборгованість січня 2012 року - за період з 12.01.2012 року по 25.04.2012 року,
- на заборгованість лютого 2012 року - за період з 10.02.2011 року по 25.04.2012 року,
- на заборгованість березня 2012 року - за період з 12.03.2012 року по 25.04.2012 року,
- на заборгованість квітня 2012 року - за період з 11.04.2012 року по 25.04.2012 року.
Отже, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 25872,57 грн., з яких: 23528,71 грн. - основний борг; 410,72 грн. -втрати від інфляції; 857,74 грн. -3% річних; 1060,05 грн. -пеня.
Положеннями ст. 599 Цивільного кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно факту припинення правовідносин між сторонами за Договором з огляду на наступне.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Заявою від 01.09.2011 року за № 21 відповідач звернувся до позивача з проханням припинити постачання теплової енергії на приміщення ПП "Панорама - Инвест", на що позивач, листом від 13.09.2011 року за №631-ю повідомив, що договір може бути розірваним на підставі документів про зміни в опалювальній системі.
Відповідачем не надано документів про зміни в опалювальній системі даного приміщення. Послуги по постачанню теплової енергії в гарячій воді надавались споживачу згідно договору №3094 від 01.10.2009 року, який є діючим згідно з умовами розділу 9 Договору.
За таких обставин позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Панорама - Инвест" (54017, м. Миколаїв, вул. Будьонного, 44, кв. 101, ідентифікаційний код 30459988) на користь публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; ідентифікаційний код 30083966) основний борг за теплову енергію в сумі 23528 (двадцять три тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 71 коп. на р/р 26034001411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 326461;
Стягнути з приватного підприємства "Панорама - Инвест" (54017, м. Миколаїв, вул. Будьонного, 44, кв. 101, ідентифікаційний код 30459988) на користь публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; ідентифікаційний код 30083966) суму на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції -410 (чотириста десять) грн. 72 коп.; 3 % річних -857 (вісімсот п'ятдесят сім) грн. 74 коп ., пеню -1060 (одна тисяча шістдесят) грн. 05 коп. та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору -на р/р 260083011411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 326461.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Порядок та строк апеляційного оскарження визначений ст. 91,93 ГПК України.
Повне рішення складено і підписано 13 липня 2012 року.
Суддя А.П.Алексєєв
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2012 |
Оприлюднено | 14.12.2012 |
Номер документу | 27990139 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Алексєєв А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні