Рішення

від 11.12.2012 по справі 5027/884/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. Справа № 5027/884/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселицький лікеро-горілчаний завод»

до державного підприємства «Лужанський експериментальний завод»

про стягнення заборгованості в сумі 106 962,00 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача -Бурма С. В., довіреність від 10.12.2012 № 5-01/12;

від відповідача -Зінчук П. Ф., довіреність від 31.12.2010 № 492.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новоселицький лікеро-горілчаний завод», м. Новоселиця Чернівецької області, звернулося з позовом до державного підприємства Лужанський експериментальний завод», смт Лужани Кіцманського району Чернівецької області, про стягнення 106962,00 грн. за невиконання умов укладеної в процесі банкрутства відповідача мирової угоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем частково не виконано умови мирової угоди затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 по справі № 4/538/б, залишок не виконаного зобов'язання по мировій угоді складає суму позову.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності до заборгованості за 2007 та 2008 роки.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 у справі № 4/538/б затверджено мирову угоду укладену між відповідачем та комітетом кредиторів від 31.03.2006. Дана ухвала не оскаржена та набрала законної сили.

Підпунктом 14 пункту 1 вказаної мирової угоди передбачено: «Згідно з ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.02.03 - 14.03.03 р. борг Боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Новоселицький лікеро-горілчаний завод»(60300 м. Новоселиця, вул. Горького, 8, код ЄДРПОУ 22855038) складає 133536,16 грн. (сто тридцять три тисячі п'ятсот тридцять шість гривень 16 коп.). На основі ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ТзОВ «Новоселицький лікеро-горілчаний завод»погоджується на виплату суми в розмірі 133536,16 грн. (сто тридцять три тисячі п'ятсот тридцять шість гривень 16 коп.) на протязі 5 (п'яти) років рівними частками щороку до 31 грудня кожного року після укладання даної Мирової угоди».

Згідно пункту 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 по справі № 4/538/б затверджено додаткову винагороду арбітражному керуючому Стрельнікову В. В. в розмірі 0,5 відсотка від боргових зобов'язань заводу перед конкурсними кредиторами за рахунок кредиторів, яку боржник оплачує арбітражному керуючому по мірі погашення боргу кредиторам шляхом утримання 0,5 відсотка з сум. що виплачуються кредиторам.

Згідно частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно із врахуванням додаткової винагороди арбітражному керуючому відповідач повинен був виплатити позивачу 133536,16 грн. на протязі 5 років рівними частками щороку до 31 грудня кожного року після укладання мирової угоди, тобто по 26707,23 грн., або по 26573,70 грн. без врахування додаткової винагороди, до 31.12.2006, 31.12.2007, 31.12.2008, 31.12.2009 та до 31.12.2010.

Згідно з пунктом 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Ухвала господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 по справі № 4/538/б, не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»та відповідно не є виконавчим документом.

Також, відповідно до частини восьмої статті 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

З моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак взяті на себе зобов'язання згідно мирової угоди затвердженої судом відповідач виконав частково та оплатив заборгованість по мировій угоді за 2006 рік в сумі 26574,16 грн., що не заперечується сторонами.

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості, часткового її погашення відповідач до суду не подав.

З вищевикладеного випливає, що станом на день винесення рішення відповідачем не оплачено решту заборгованості по мировій угоді в сумі 106962,00 грн.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 Цивільного кодексу України).

Водночас, частиною першою статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків. В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість, тощо.

Як вбачається з наданого представником позивача листа відповідача від 28.12.2009 № 339 останнім визнається заборгованість за мировою угодою за 2007 та 2008 роки, а виникнення вказаної заборгованості відповідач пояснює важким фінансовим становищем підприємства.

Згідно частини третьої статті 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, строк позовної давності щодо заборгованості за 2007 та 2008 роки згідно мирової угоди закінчується 28.12.2012. В свою чергу, позивач звернувся до суду з позовною заявою 28.11.2012, тобто в межах строків позовної давності.

З урахуванням викладеного, позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача 106962,00 грн. заборгованості згідно умов мирової угоди від 31.03.2006 затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.04.2006 по справі № 4/538/б.

Судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Лужанський експериментальний завод»(Чернівецька область, Кіцманський район, смт Лужани, вул. Центральна, 53, ідентифікаційний код 00333380) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новоселицький лікеро-горілчаний завод»(Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Горького, 8, ідентифікаційний код 22855038) заборгованість за мировою угодою в сумі 106962,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 139,24 грн.

Повне рішення складено 12.12.2012.

Суддя В. Байталюк