Постанова

від 27.09.2012 по справі 2а/0470/7414/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/7414/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроєвротранс»про звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 16 листопада 2010 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроєвротранс»про звернення стягнення на активи відповідача в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку в сумі 510,00 грн. та з податку на прибуток в сумі 399,99 грн., всього в сумі 849,99 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року в адміністративній справі №2а-14954/10/0470 (головуючий суддя -Ільков В.В.) адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроєвротранс»про звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу залишено без розгляду на підставі частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

16 червня 2011 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року задоволено, вказану ухвалу скасовано, та направлено справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Адміністративній справі присвоєно номер №2а/0470/7414/12.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 липня 2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №2а/0470/7414/12.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має несплачену заборгованість в сумі 849,99 грн. згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ (далі -Закон №2181).

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду у зв'язку із неврученням За закінченням терміну зберігання). Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроєвротранс»(код ЄДРПОУ 23651131) є платником податків та інших обов'язкових платежів та знаходиться на податковому обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроєвротранс»в порушення вимог Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ має податковий борг перед бюджетом в сумі 849,99 грн., який складається з:

- податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2007 року №0029171505/0, винесеного на підставі акту перевірки від 12 грудня 2007 року №6358/15-1/33163967, яким відповідачу визначено до сплату суму штрафної санкції по єдиному податку в сумі 340,00 грн. Рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся до податкової інспекції, у зв'язку із чим рішення розміщено на дошці податкових оголошень у приміщенні податкового органу, про що складено відповідний акт від 8 січня 2008 року №19/15-1/35163967;

- податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2008 року №0033431505/0, винесеного на підставі акту перевірки від 4 квітня 2008 року №2504/15-1/33163967, яким відповідачу визначено до сплату суму штрафної санкції по єдиному податку в сумі 170,00 грн. Рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся до податкової інспекції, у зв'язку із чим рішення розміщено на дошці податкових оголошень у приміщенні податкового органу, про що складено відповідний акт від 5 травня 2008 року №3121/15-1/35163967;

- податкового повідомлення-рішення від 14 серпня 2008 року №0038371505/0, винесеного на підставі акту перевірки від 14 серпня 2008 року №7161/15-1/33163967, яким відповідачу визначено до сплату суму штрафної санкції з податку на прибуток в сумі 340,00 грн. Рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся до податкової інспекції, у зв'язку із чим рішення розміщено на дошці податкових оголошень у приміщенні податкового органу, про що складено відповідний акт від 8 вересня 2008 року №7883/15-1/35163967. За рахунок наявної переплати в сумі 1,00 грн., залишок несплаченої заборгованості за даним податковим повідомленням-рішенням становить 339,00 грн.

Порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами станом на час виникнення спірних правовідносин був визначений Законом №2181. Статтею 1 цього Закону визначено податковий борг як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону №2181, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до статті 6 Закону №2181, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги: - першу податкову вимогу від 28 січня 2008 року №1/143; другу податкову вимогу від 27 березня 2008 року №2/431. У зв'язку із відсутністю посадових осіб підприємства за місцем їх розташування податкові вимоги розміщено на дошці оголошень у приміщенні податкової інспекції, про що складено відповідні акти від 26 лютого 2008 року та від 8 квітня 2008 року.

Податковим кодексом України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, аналогічно визначено процедуру сплати податкових зобов'язань. Зокрема, підпунктом 16.1.4 пункту 16.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості в сумі 849,99 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідачем до суду не надано.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроєвротранс» на користь держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська в рахунок погашення податкового боргу 849,99 грн. (вісімсот сорок дев'ять грн. 99 коп.), у тому числі з єдиного податку в сумі 510,00 грн. (п'ятсот десять грн. 00 коп.) та з податку на прибуток в сумі 399,99 грн. (триста дев'яносто дев'ять грн. 99 коп.) шляхом стягнення з рахунків підприємства та за рахунок готівки, що належить підприємству.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник