Постанова

від 11.12.2012 по справі 4815/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. Справа № 2-а-4815/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представників позивача - Коржова А.П., Довбенка О.В.,

представників відповідача - Імшеницького А.В., Насєки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтоекотехнології" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтоекотехнології" (далі - позивач, ТОВ "Укрнафтоекотехнології") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Херсоні, відповідач), у якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.2012 р. № 0008042200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 714584 грн., з яких за основним платежем на 5716673 грн., за штрафними санкціями на 142917 грн., № 0008032200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 657417 грн., з яких за основним платежем на 657417 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказавши на те, що збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та на прибуток за результатами перевірки та за спірними податковими повідомленнями-рішеннями проведено у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених з ТОВ "Євробілдінг ЛТД" на надання послуг у серпні 2011 року. Вважають, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальником ТОВ "Євробілдінг ЛТД". На думку представників позивача, відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому вважають, що позивач правомірно включив ПДВ по відносинам з ТОВ "Євробілдінг ЛТД" до податкового кредиту серпня 2011 року. Також зазначили, що відповідачем, у зв'язку із встановленням нереальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Євробілдінг ЛТД", окрім визнання відсутності у позивача права на формування податкового кредиту, також констатується факт відсутності і права на формування валових витрат по операціях із цим контрагентом. Між тим, відповідачем не враховано, що валові витрати за ІІІ квартал 2011 року не були і не могли бути об'єктом проведення перевірки за серпень 2011 року відповідно до вимог п.137.1 ст.137 ПК України.

Представники відповідача заперечували проти позову, мотивуючи тим, що ТОВ "Укрнафтоекотехнології" правомірно зменшено податковий кредит та валові витрати серпня 2011 року, сформовані за наслідками господарських відносин з ТОВ "Євробілдінг ЛТД". Дане підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не має необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могло фактично здійснити операцію з надання послуг позивачу. Саме тому представники відповідача вважають висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та просять відмовити у задоволені позовних вимог.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 (головний бухгалтер ТОВ "Укрнафтоекотехнології") пояснила, що перед укладенням договору на виконання будівельних робіт з ТОВ "Євробілдінг ЛТД" перевірили правосуб'єктність даного товариства, наявність матеріальних та трудових ресурсів для здійснення будівельних робіт, витребували документи, які підтверджують ці обставини. Тобто, упевнилися в тому, що ТОВ "Євробілдінг ЛТД" є діючим підприємством, має необхідний персонал для виконання робіт, техніку, є платником податку на додану вартість. Виконані ТОВ "Євробілдінг ЛТД" роботи підтверджуються актами виконаних робіт. За виконану роботу позивачем були перераховані кошти у безготівковому порядку. Від даного контрагента отримали податкові накладні, на підставі яких було сформовано податковий кредит серпня 2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Укрнафтоекотехнології" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Херсоні та є платником податку на додану вартість та на прибуток.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 17.10.2012 р. № 2199/22-4/31560137 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Укрнафтоекотехнології" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "Євробілдінг ЛТД" та з контрагентами покупцями за серпень 2011 року.

Відповідно до вказаного акту перевірки ДПІ у м.Херсоні встановлено, що позивач частину податкового кредиту з податку на додану вартість серпня 2011 року у сумі 571666,67 грн. сформував за наслідками господарських відносин по придбанню послуг у ТОВ "Євробілдінг ЛТД". За виконані роботи позивач розрахувався у безготівковому порядку у повному обсязі. ТОВ "Євробілдінг ЛТД" не декларує наявність трудових ресурсів та власних або орендованих засобів виробництва та зберігання товарів, не знаходиться за юридичною адресою.

Відповідач вважає, що під час перевірки встановлено невідповідність задекларованих позивачем у податковому обліку наслідків господарської операції від ТОВ "Євробілдінг ЛТД" фактичним обставинам. Позивач декларував взаємовідносини з цим постачальником з метою штучного формування податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином. За висновком відповідача в ході перевірки не підтверджено надання послуг від ТОВ "Євробілдінг ЛТД" позивачу, що свідчить про порушення вимог п.198.1 ст.198 ПК України у зв'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту по цим операціям.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ПК України).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що 26.07.2011 р. між ТОВ "Укрнафтоекотехнології" та ТОВ "Євробілдінг ЛТД" укладено договір № 30 на виконання робіт на умовах субпідряду, а саме - будівельно-монтажні роботи із будівництва АЗК, розташованого за адресою: с.Ревове на території Жовтневої сільської ради Одеської області Ширяєвського району км 373 а/д "Київ-Одеса".

Факт виконання ТОВ "Євробілдінг ЛТД" будівельно-монтажних робіт на вказаному об'єкті підтверджується актами виконаних робіт № 1 від 25.08.2011 р., № 2-2 від 30.09.2011 р., № 2-1 від 27.09.2011 р., № 3.1 від 17.10.2011 р., № 3.2 від 19.10.2011 р., № 3.3 від 21.10.2011 р., № 3.4 від 24.10.2011 р.

ТОВ "Євробілдінг ЛТД" були виписані податкові накладні на загальну суму 3430000 грн., в тому числі ПДВ 571666,67 грн., на підставі яких позивач сформував податковий кредит серпня 2011 року.

Також реальність здійснення операцій підтверджується договором від 22.07.2011 р. № 22/07/2011-1-СП на виконання робіт на умовах субпідряду, який укладений між ТОВ "Прайм Девелопмент" та ТОВ "Укрнафтоекотехнології", відповідно до якого замовник, який є генеральним підрядчиком з виконання будівельних та ремонтних робіт з будівництва автозаправного комплексу з магазином супутніх товарів, кафе-бару швидкого приготування на АЗГЗП, замовляє та оплачує, а підрядник зобов'язується виконати на умовах субпідряду, комплекс робіт та передати результат виконаних робіт замовнику у встановлений договором строк.

На виконання вказаного договору позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 5080000 грн., в тому числі ПДВ - 846666,67 грн., були складені акти приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про їх вартість за формою КБ-3 від 30.09.2011 р., 25.10.2011 р., 30.12.2011 р., 31.01.2012 р., 08.04.2012 р., виписані податкові накладні.

Розрахунки проведено у повному обсязі на всю суму виконаних робіт у безготівковій формі.

У акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

В свою чергу ТОВ "Євробілдінг ЛТД" задекларувало зобов'язання по ТОВ "Укрнафтоекотехнології".

Крім того, суд також звертає увагу, що чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність, а також не визначено ознак, які вказують на здійснення господарської діяльності підприємством за юридичною чи податковою адресою.

Недекларування постачальниками товарів та послуг трудового та матеріального потенціалу або орендних відносин може свідчити про заниження ними об'єктів оподаткування, що не спростоване та не з'ясоване відповідачем під час складання акту перевірки.

Контролюючим органом не надано до суду належних доказів щодо безтоварності господарських операцій за участю позивача, що інформація, яку містять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, що позивач діяв без належної обачності й обережності, що він отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для визначення додаткових зобов'язань позивачу порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

На думку суду, при здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості виконаних робіт, належним чином оформлені та здані до ДПІ у м.Херсоні податкові декларації, тобто, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Також суд погоджується з доводами позивача про безпідставність виключення з валових витрат ІІІ кварталу 2011 року витрат по операціях з ТОВ "Євробілдінг ЛТД", оскільки судом встановлено реальність здійснення вказаним контрагентом позивача будівельних робіт, які повністю підтвердженні первинними бухгалтерськими документами, а єдиною підставою для такого висновку ДПІ у м.Херсоні зазначає саме відсутність об'єктів оподаткування по цим операціям.

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ у м.Херсоні, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м.Херсоні про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того, слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ у м.Херсоні не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Укрнафтоекотехнології" щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2012 р. №№ 0008032200, 0008042200 обґрунтованими.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 12.11.2012 р. №№ 0008032200, 0008042200.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтоекотехнології" (код ЄДРПОУ 31560137) судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 грудня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1