Постанова

від 12.11.2012 по справі 3019/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р. 15 год.11 хв.Справа № 2-а-3019/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Обуховської Н.С., Рубець А.Б., представників відповідача Зеленіної С.М., Саніної М.О., Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростандарт КНК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агростандарт КНК" (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.03.12 № 0000640700, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) на суму 1 199 704грн. та застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 599 852грн. за порушення пунктів 200.4, 200.5 ст.200 Податкового кодексу України (далі -ПК України). В позові зазначено, що податкове повідомлення-рішення було прийнято за наслідками невиїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року, яка оформлена актом від 20.02.12 №594/07-0/36839934. Про проведення перевірки позивач не був повідомлений, не вручено копії наказу про проведення перевірки. В акті перевірки податкова інспекція виклала висновок про завищення податкового кредиту з ПДВ за період з червня 2010 року по жовтень 2010 року, з січня 2011року по березень 2011 року, але не викладено змісту порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, не зазначено фактичні господарські операції, в результаті якої здійснено це порушення. Перевіркою не встановлено, що суми включені до податкового кредиту спірного періоду були не підтверджені податковими накладними, або ці накладні були оформлені з порушенням чинного законодавства. При перевірці податкова інспекція не прийняла до уваги висновків попередньої перевірки (акт від 15.07.11), при проведення якої було виявлено заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ у січні-березні 2011 року. Позивач звертає увагу суду на безпідставне застосування податковою інспекцією до правовідносин 2010 року положень ПКУ.

Представники позивача прибули в судове засідання, підтримали позовні вимоги.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач) заперечує проти позову, просить суд відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю. Зокрема, ДПІ зазначає, що у червні 2010 року - березні 2011 року позивач придбав основні фонди для вирощування зернових та технічних культур. 01.05.11 позивач зареєструвався суб'єктом спеціального режиму у сфері сільського господарства, за травень 2011 року подана скорочена декларація з ПДВ. Позивачем поданий уточнюючий розрахунок по податку на додану вартість за квітень 2011 року, в якому заявлено до відшкодування суму 1199705 грн., але податковою інспекцією встановлено порушення ст.198 ПКУ, а саме завищено податковий кредиту в червні 2010 року - березні 2011 року.

Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив наступне.

ТОВ "Агростандарт КНК" є юридичною особою, платником податків.

Державною податковою інспекцією у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000640700 від 12.03.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) на суму 1199704 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 599 852грн. за порушення пунктів 200.4, 200.5 ст.200 Податкового кодексу України. При адміністративному оскарженні податкового повідомлення-рішення штрафні санкції були зменшені до 1 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000640700 від 12.03.2012 стали висновки невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Агростандарт КНК" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року, які оформлені актом № 594/07-0/36839934 від 20.02.2012.

Податкова інспекція встановила порушення ст. 198, ст.200.4, п. 200.5 ст. 200 ПКУ, а саме завищення податкового кредиту в червні 2010 року у сумі 479640 грн., в липні 2010 року в сумі 391473 грн., в серпні в сумі 76927 грн., в вересні в сумі 52362 грн., в жовтні в сумі 61916 грн., в січні 2011 року в сумі 861 грн., в лютому 2011 року в сумі 21765 грн., в лютому 2011 року, у березні 2011 року на 114761 грн. завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ, у січні 2011р. на 1 062 318грн., у лютому 2011р. на 861грн., у березні 2011р. на 21765грн., у квітні 2011р. на 114 760грн., всього - на 1 199 704грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Агростандарт КНК" зареєстровано платником податку на додану вартість з 05.03.10. До 01.05.11 позивач був платником ПДВ на загальних підставах. 07.04.11 позивач подав заяву про реєстрацію сільськогосподарським підприємством як суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. За травень 2011 року позивачем була подана скорочена декларація з ПДВ (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства).

Вперше позивач заявив бюджетне відшкодування в квітні 2011 року. Згідно з поданим позивачем уточнюючим розрахунком з ПДВ за квітень 2011 року (від 15.06.12 № 136843) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень склала 1199705 грн., причиною виникнення від'ємного значення в деклараціях з ПДВ є придбання ТОВ "Агростандарт КНК" основних фондів. Залишки від'ємного значення ПДВ, заявлені до відшкодування в квітні 2011 року фактично сплачені протягом 12 календарних місяців за червень 2010 року - березень 2011 р.

Податкова інспекція посилається в акті перевірки тільки на положення п. 209.15.1. ст.209 ПКУ, який (в редакції на момент здійснення порушень) містив правила, що товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

При оцінці правильності формування платником податку на додану вартість податкового і кредиту посадова особа відповідача повинна була керуватись відповідними положеннями розділу VІ Податкового кодексу України та статтями Закону України "Про податок на додану вартість", якими регламентується порядок визначення податкового кредиту у відповідні спірні періоди.

Як зазначено вище, в акті перевірки зафіксовано, що позивачем порушено ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ним завищено податковий кредит за період з червня 2010р. по березень 2011р. на загальну суму 1 199 705грн. Стаття 198 ПКУ встановлює перелік операцій, які дають право на віднесення сум податку до податкового кредиту, визначає дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, з якої ціни визначається податковий кредит, випадки, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг. Пункти 200.4, 200.5 ст. 200 ПКУ, які також порушив позивач відповідно до висновків перевірки, визначають порядок врахування від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом для включення до суми бюджетного відшкодування, та осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

В порушення абз. 2 п.5.2 Розділу II "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010, в акті не викладено чітко зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, не зазначено господарської операції, в результаті якої здійснено це порушення. Посадова особа ДПІ у м. Херсоні - головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість Малофєєва І.Л. обмежилась лише зазначенням статті Податкового кодексу, яка, на її думку, порушена позивачем при формуванні податкового кредиту.

Підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (згідно з діючим на час формування позивачем податкового кредиту п.200.1 ПК Українки та з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість") є належним чином оформлена податкова накладна. Перевіркою не встановлено, що суми, віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за спірний період або не підтверджені податковими накладними, або підтверджені податковими накладними, які оформлені з порушенням вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства. Судом встановлено, що в підтвердження факту поставки товару у позивача є рахунки, видаткові накладні та податкові накладні, на підставі яких позивач відносив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, претензій у податкової інспекції з питання складання цих документів немає. Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцями вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем є дійсними. Розрахунки між сторонами проведені у безготівковому порядку, товар, отриманий позивачем, був використаний у виробництві. Податкова інспекція не заперечує тієї обставини, що контрагенти-продавці були включені до ЄДРПОУ, були зареєстровані платниками ПДВ, в податковій звітності у складі податкових зобов'язань відобразили ПДВ по операціях із позивачем.

Відповідачем при проведенні перевірки не встановлено обставин, передбачених п.198.6 ст.198 ПК України або п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", наявність яких є підставою для виключення сум з податкового кредиту позивача за спірний період в розмірі 1 199 704грн. Податковою інспекцією в акті перевірки не встановлено також інших законодавчо передбачених підстав для виключення з податкового кредиту товариства за спірний період сум ПДВ, не встановлено порушення при формуванні податкового кредиту з ПДВ будь-яких норм Закону України "Про податок на додану вартість" або ПКУ. ДПІ також не встановлено, що позивачем заявлена до бюджетного відшкодування частина від'ємного значення з ПДВ у квітні 2011р., яка не дорівнює та/або перевищує суму податку, яка фактично сплачена позивачем постачальникам товарів/послуг або до бюджету в попередніх податкових періодах. З моменту реєстрації позивача платником ПДВ (тобто з 04.03.2010р.) до квітня 2011р., місяця, за наслідками якого ним було подано заяву про бюджетне відшкодування, пройшло більше 12 місяців, як це передбачено абзацом 1 п.200.5 ст.200 ПК України.

Крім того, суд приймає до уваги, що правомірність заявлення до відшкодування суми ПДВ за декларацією квітня 2011 року вже перевірялось податковою інспекцією при проведені в акті камеральної перевірки від 25.07.11 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень 2011 року, з якого вбачається, що товариством за період січень 2011 року занижено бюджетне відшкодування ПДВ на 1062318 грн., за лютий 2011 року занижено бюджетне відшкодування на 861 грн., за березень 2011 року занижено бюджетне відшкодування на 21765 грн., виявлено завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року на 1084944 грн. Податкова інспекція прийшла до висновку про те, що позивач мав право на бюджетне відшкодування за січень, лютий, березень 2011 року, але не заявив до відшкодування дану суму. ПКУ передбачено два шляхи отримання бюджетного відшкодування: зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних звітних періодах, або повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника. При цьому платником в кожному звітному періоді може застосовуватися тільки один з цих шляхів. Оскільки товариством не заявлено дану суму до відшкодування на рахунок платника або в рахунок погашення зобов'язань наступних періодів, ці дії свідчать про добровільну відмову від отримання відшкодування з бюджету. Така сума не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації) та перераховуватися на розрахунковий рахунок платника. Товариство не мало право на бюджетне відшкодування у квітні 2011 року в сумі 1084944 грн. згідно уточнюючого розрахунку від 15.06.11 № 136843. За висновками камеральної перевірки ДПІ у м. Херсоні було прийнято два податкові повідомлення-рішення від 18.07.11:

- № 0001970700 про збільшення суми бюджетного відшкодування на 1084944 грн., в т.ч. січень 2011 року - 1062318, лютий 2011 р. - 861 грн., березень 2011 р. - 21765 грн., що означає добровільну відмову від відшкодування даної суми на рахунок платника, ця сума залишається на та використовується для погашення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів,

- № 0001980700 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 1084944 грн. за квітень 2011 та на 605 грн. за травень 2011 року.

Ці податкові повідомлення-рішення не були оскаржені позивачем, тобто, він погодився з висновками перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями. З наданого суду зворотного боку облікової картки платника по ПДВ вбачається, що податкові повідомлення-рішення №№ 0001980700, 0001970700 проведені в картці, тому в обліку відсутня сума ПДВ, яку позивач має право заявити до бюджетного відшкодування, а обліковується тільки переплата, яка використовується для зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. Отже, на час проведення перевірки (акт № 594/07-0/36839934 від 20.02.2012) та прийняття податкового повідомлення-рішення №0000640700 від 12.03.2012 у позивача не існувало сум ПДВ, заявлених до відшкодування за квітень 2011 року. Фактично відповідач перевірив той самий період, який був вже перевірений раніше, в липні 2011 року.

Посилання у описовій частині акту перевірки від 20.02.12 на п.п.209.15 ст.209 ПК України є необґрунтованим, оскільки податкова інспекція не вказує з яких підстав зроблене таке посилання. Стаття 209 ПК України має назву "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства", її норми діють лише стосовно суб'єктів господарювання під час їх перебування на спеціальному режимі оподаткування ПДВ та передбачають особливий - спеціальний порядок використання сум ПДВ, нарахованих суб'єктом спеціального режиму на вартість поставлених ним товарів/послуг, які не підлягають сплаті до бюджету, повністю залишаються в розпорядженні такого суб'єкта та акумулюються ним на спеціальному рахунку в порядку, затвердженому Постановою КМУ №11 від 12.01.2011. У квітні 2011 року позивач не мав статусу суб'єкта, який обрав спеціальний режим оподаткування ПДВ, отже, норма статті 209 ПК України може бути розповсюджена на позивача після реєстрації та переходу ним на спеціальний режим оподаткування ПДВ. Які приписи ПКУ позивач порушив після такого переходу, податкова інспекція в акті перевірки не зазначає. Якщо позивач повинен був здійснити певне корегування податкового кредиту за наступні періоди, то ДПІ зобов'язана була в акті перевірки на це вказати, до того ж таке корегування відбувається за певною процедурою, виходячи з балансової вартості необоротних активів та вартості залишку товарів, які використовуються в сільгоспвиробництві, відповідно питомої ваги використання таких товарів, активів в операціях сільгоспвиробництва та в інших операціях, як розраховується відповідно вимогам ПКУ. Невиконання обов'язку корегування не є тотожним такому порушенню, як завищення податкового кредиту, на яке в акті перевірки посилається відповідач.

Враховуючи дуже стислий зміст акту перевірки, суд не має можливості визначити, в якому порушенні податкового законодавства звинувачує позивача податкова служба. Ці недоліки акту перевірки не були усунені відповідачем і при розгляді справи в суді.

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення № 0000640700 від 12.03.2012 прийнято неправомірно, з порушенням чинного законодавства, та підлягає скасуванню. Позов задовольняється. Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агростандарт КНК" задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 12.03.12 № 0000640700.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ТОВ "Агростандарт КНК" (вул. Піонерська, 2, с. Олександрівка, Каланчацький район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 36838934) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 листопада 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1