Постанова

від 21.11.2012 по справі 2а-13133/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2012 року № 2а-13133/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнології» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень №0000252308/0 від 16 квітня 2009р., №0000262308/0 від 16 квітня 2009р., №0000252308/1 від 06 липня 2009р., №0000262308/1 від 06 липня 2009р., №0000252308/2 від 28 вересня 2009р., №0000262308/2 від 28 вересня 2009р., №0000252308/3 від 22 жовтня 2009р., №0000262308/3 від 22 жовтня 2009р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехнології»(надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка розцінюється судом як заява про зміну позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000252308/0 від 16 квітня 2009р., №0000262308/0 від 16 квітня 2009р., №0000252308/1 від 06 липня 2009р., №0000262308/1 від 06 липня 2009р., №0000252308/2 від 28 вересня 2009р., №0000262308/2 від 28 вересня 2009р., №0000252308/3 від 22 жовтня 2009р., №0000262308/3 від 22 жовтня 2009р.,

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2009 відкрито провадження та призначено справу №2а-13133/12/2670 до розгляду в попередньому судовому засіданні на 23.09.2009, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 24.03.2010 року зупинено провадження в адміністративній справі №2а-13133/09/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-5653/09/2670.

Ухвалою суду від 07.09.2012 поновлено провадження у справі № 2а-13133/09/2670 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11 жовтня 2012 року.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки №187/1-23-08-32589691 від 03.04.2009 щодо порушення позивачем пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.1. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем вказаних положень законодавства при визначенні суми податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ «Технопоставка», яке, на думку податкового органу, має ознаки фіктивності, а договірні взаємовідносини між вказаними особами носять нікчемний характер.

Зокрема, відповідач посилається на письмові пояснення засновника та генерального директора ТОВ «Технопоставка»ОСОБА_1, відібрані співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва, який стверджує, що не вчиняв жодних дій щодо створення названого товариства, не здійснював господарську діяльність цього товариства.

Відтак податковий орган підсумовує, що всі правочини даного товариства вчинені всупереч волевиявленню ОСОБА_1, а отже не відповідають законодавству, порушують конституційні права і свободи ОСОБА_1, порушують публічний порядок та заподіюють шкоду державі шляхом ненадходження податків у повному обсязі до Державного бюджету України.

Судом протокольно замінено неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням. Представники сторін проти заміни неналежного відповідача на належного не заперечували.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Екотехнології»з питань правових відносин з ТОВ «Технопоствка»за період з 01.12.05 по 30.09.06.

За результатами проведеного контрольного заходу складено Акт №187/1-23-08-32589691 від 03.04.2009 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Екотехнології»з питань взаємовідносин з ТОВ «Технопоставка»за період з 01.12.05 по 30.09.06, висновками якого встановлено порушення ТОВ «Екотехнології»пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також пп. 7.4.1. пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вказаного Акту перевірки №187/1-23-08-32589691 від 03.04.2009 податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000252308/0 від 16 квітня 2009р., яким позивачу був зроблений перерахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 107 059,50 грн., в тому числі 71 373,00 грн. -основний платіж, 35 686,50 грн -штафні (фінансові) санкції.

- №0000262308/0 від 16 квітня 2009р., яким позивачу був зроблений перерахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 77 319,00 грн., в тому числі 51 546,00 грн. -основний платіж, 25 773,00 грн -штафні (фінансові) санкції.

За наслідками адміністративого оскарження висновків Акту перевірки та прийнятих податкових повідомлень-рішень, ДПІ у Голосіївському районі винесено податкові повідомлення-рішення №0000252308/1 від 06 липня 2009р., №0000262308/1 від 06 липня 2009р., №0000252308/2 від 28 вересня 2009р., №0000262308/2 від 28 вересня 2009р., №0000252308/3 від 22 жовтня 2009р., №0000262308/3 від 22 жовтня 2009р.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва є такими, що підлягають скасуванню , приймаючи до уваги наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Обґрунтовуючи правомірність винесення спірних податкових повідомленнь-рішеннь, суб'єкт владних повноважень -податковий орган звертає увагу суду виключно на те, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва до ДПІ Голосіївському районі м. Києва надано копію пояснення засновника контрагента позивача ТОВ «Технопоставка»- ОСОБА_1 від 01.11.2007 року.

Відповідно до даних пояснень, приблизно в березні 2005 року у Київській області, а саме у с. Мирне, по вул. Радянська, 27, у громадянина ОСОБА_1 було викрадено документи, в тому числі паспорт та ідентифікаційний номер. Також з цих пояснень вбачається, що про реєстрацію та діяльність ТОВ «Технопоставка»ОСОБА_1 нічого не відомо, дане підприємство він не реєстрував, розрахункових рахунків в установах банку не відкривав податкову звітність ТОВ «Технопоставка»не підписував. Управління підприємством здійснювалось невідомими особами всупереч волевиявленню ОСОБА_1, а саме: вони вчиняли підписи на фінансових документах, угодах, договорах, банківських виписках та здійснювали інші дії, всупереч діючого законодавства та порушуючи конституційні права і свободи ОСОБА_1, тим самим порушуючи публічний порядок вчинення правочинів та завдаючи при цьому шкоду державі шляхом ненадходження податків у повному обсязі до Державного бюджету України.

На думку посадових осіб контролюючого органу, вказані обставини є достатнім доказом нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «Технопоставка», а тому позивач позбавлений законного права на віднесення сум по даним господарським правовідносинам до податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Проте, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити , що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину.

За змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, у редакції, чинній на момент здійснення розглядуваних господарських операцій, правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена Актом перевірки ТОВ «Екотехнології»або випливати із пояснень ОСОБА_1 від 01.11.2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб , тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, представником відповідача жодним чином не спростовано доводів позивача з приводу того, що протягом 01 грудня 2005 року -30 вересня 2006 року між позивачем та ТОВ «Технопоставка»укладено низку правочинів щодо поставки товару (комплектуючих), на що виписані податкові накладні, які містяться в матеріалах справи, а саме:

Податкова накладнаНоменклатураОдин. виміруКількістьСума, грн.у т.ч. ПДВ, грн..Період включення до податкового кредиту номердата 21 01.12.2005комплектуючішт. 585 51854,02 8642,34грудень 2005 р. 24 10.01.2006комплектуючішт. 44 12626,34 2104,39січень 2006 р. 114 01.02.2006комплектуючішт. 190 20684,98 3447,50лютий 2006 р. 239 01.03.2006комплектуючішт. 282 22219,08 3703,18березень 2006 р. 304 20.03.2006комплектуючішт. 96 22052,06 3675,34березень 2006 р. 369 03.04.2006комплектуючішт. 369 7153,22 1192,20квітень 2006 р. 424 17.04.2006комплектуючішт. 354 15916,10 2652,68квітень 2006 р. 481 04.05.2006комплектуючішт. 127 16542,48 2757,08травень 2006 р. 525 18.05.2006комплектуючішт. 78 20622,50 3437,08травень 2006 р. 587 01.06.2006комплектуючішт. 97 33022,74 5503,79червень 2006 р. 642 15.06.2006комплектуючішт. 348 38850,97 6475,16червень 2006 р. 732 05.07.2006комплектуючішт. 365 30005,78 5000,96липень 2006 р. 783 17.07.2006комплектуючішт. 429 20858,36 3476,39липень 2006 р. 847 01.08.2006комплектуючішт. 767 50470,79 8411,80серпень 2006 р. 953 01.09.2006комплектуючішт. 205 31562,53 5260,42вересень 2006 р. Разом: 394 441,96 65 740,33

Фактичне отримання товару ТОВ «Екотехнологія»підтверджується видатковими накладними:

Видаткова накладнаНоменклатураОдин. виміруКількістьСума без ПДВ, грн.у т.ч. ПДВ, грн..Сума з ПДВ, грн.. номердата 21 01.12.2005комплектуючішт. 585 43211,68 8642,34 51854,02 24 10.01.2006комплектуючішт. 44 10521,96 2104,39 12626,35 114 01.02.2006комплектуючішт. 190 17237,48 3447,50 20684,98 239 01.03.2006комплектуючішт. 282 18515,90 3703,18 22219,08 304 20.03.2006комплектуючішт. 96 18376,72 3675,34 22052,06 369 03.04.2006комплектуючішт. 369 5961,02 1192,20 7153,22 424 17.04.2006комплектуючішт. 354 13263,42 2652,68 15916,10 481 04.05.2006комплектуючішт. 127 13785,40 2757,08 16542,48 525 18.05.2006комплектуючішт. 78 17185,42 3437,08 20622,50 587 01.06.2006комплектуючішт. 97 27518,95 5503,79 33022,74 642 15.06.206комплектуючішт. 348 32375,81 6475,16 38850,97 732 05.07.2006комплектуючішт. 365 25004,82 5000,96 30005,78 783 17.07.2006комплектуючішт. 429 17381,97 3476,39 20858,36 847 01.08.2006комплектуючішт. 767 42058,99 8411,80 50470,79 953 01.09.2006комплектуючішт. 205 26302,11 5260,42 31562,53 Разом: 328701,63 65740,33 394441,96

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок між позивачем та ТОВ «Технопоставка»за вказаними вище зобов'язаннями проведений у повному обсязі, а саме ТОВ «Екотехнології»сплатило на розрахунковий рахунок ТОВ «Технопоставка»в АКБ "Легбанк" № 260033933, МФО 300056 кошти в сумі 394 441,96 грн., в т.ч. ПДВ 65 740,33 грн.

Крім того, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопала 2009 року по справі №2а-5653/09/2670, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року, за позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ТОВ «Екотехнології», ТОВ «Технопоставка»про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочином, у задоволені позову відмовлено повністю.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та на віднесення сум по таким правочинам до валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податково кредиту, однак таких фактів в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Окружний адміністративний суд м. Києва, вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Як вже зазначалось, за змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Відповідно до частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім наслідків, пов'язаних з його недійсністю

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України виключно вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний поступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце та чи вчинене воно цією особою.

Отже, виходячи з наведеного, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду даної справи, компетентним органом не було встановлено наявності умислу посадових осіб ТОВ «Екотехнології»та ТОВ «Технопоставка»на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків або угоди, укладеної в порушення публічного порядку.

Вказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»№ 3991/03, Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Судом не встановлено жодної обставини щодо нікчемності господарської угоди, укладеної між ТОВ «Екотехнології»та ТОВ «Технопоставка», що позбавляє суд можливості погодитись з доводами податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ та заниження податку на прибуток підприємств за наслідками операцій з ТОВ «Технопоставка», оскільки викладені доводи відповідача ґрунтуються саме на припущеннях, які не можуть бути самостійною підставою для перехахування податкових зобов'язань позивача та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окружний адміністративний суд м. Києва також вважає за необхідне звернути увагу на те, що товар, отриманий Позивачем, не є обмеженим в цивільному обороті, не отриманий внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з придбання даних товарів також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень Позивача, та не заперечувалось Відповідачем, на момент вчинення господарських правовідносин між Позивачем та Контрагентом, і на момент фактичного виконання даної господарської операції, Контрагент позивача, як юридична особи був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрований платником податків, в тому числі і податку на додану вартість.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнології», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнології»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №0000252308/0 від 16 квітня 2009р., №0000262308/0 від 16 квітня 2009р., №0000252308/1 від 06 липня 2009р., №0000262308/1 від 06 липня 2009р., №0000252308/2 від 28 вересня 2009р., №0000262308/2 від 28 вересня 2009р., №0000252308/3 від 22 жовтня 2009р., №0000262308/3 від 22 жовтня 2009р.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехнології»(код ЄДРПОУ 32589691, адреса: 03143, м.Київ, Голосіївський район, вулиця Заболотного, будинок 142, кв. 71) судові витрати в сумі 1847 (тисячу вісімсот сорок сім) грн. 20 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 01033, м. Київ, вулиця Жилянська, 23).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.