Рішення

від 13.01.2009 по справі 06/99-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06/99-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "13" січня 2009 р.                                                       по справі  № 06/99-38

Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В.М., розглянувшисправу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенеж"    

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волвест"

про стягнення 82 505 грн. 23 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: Гончарук В.В. (дов. від 12.01.2009р.)

В судовому засіданні 12.01.2009р. оголошувалась перерва до 13.01.2009р. до 10:00 год. для подачі сторонами додаткових доказів по справі, що не суперечить вимогам ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенеж" просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волвест" 82 505 грн. 23 коп.. з них: 79 682 грн. 98 коп. основного боргу, 1 619 грн. 78 коп. пені за період з 14.10..208р. по 14.11.2008р., 202 грн. 47 коп. - 3 % річних та 1 000 грн. штрафу.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що згідно умов договору № 2702-05 від 27.02.2007р.  поставив товар згідно видаткових накладних №4152 від 29.08.2008р, №4341 від 05.09.2008р, №4737 від 22.09.2008р., між тим, відповідач в порушення умов п.4.2. договору оплату за отриманий товар не здійснив в результаті чого виникла заборгованість в сумі 79 682 грн. 98 грн. В зв'язку з порушенням умов оплати  на підставі п.6.2. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України  позивачем нараховано 1 619 грн. 78 коп. пені, 202 грн. 47 коп. - 3 % річних та 1 000 грн. штрафу.

Представник позивача в призначене судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, разом з тим вказав, що на користь позивача перераховано кошти в сумі 27 548 грн. 64 коп. в рахунок погашення основної заборгованості що підтвердив платіжним дорученням № 654 від 02.12.2008р., а товар на суму 52 133 грн. 52 коп. повернуто позивачу згідно накладної від 07.11.2008р.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

встановив:

27 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сенеж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волвест" було укладено договір поставки товару № 2702-05.

Відповідно до умов вказаного договору, постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенеж" зобов'язалось передати у власність покупцю товар, а покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волвест" прийняти цей товар та здійснити оплату - протягом 21 календарного дня від дати отримання.

На виконання умов договору ТзОВ "Сенеж" здійснило поставку та передало у власність ТзОВ "Волвест" товар на загальну суму 79 682 грн. 98 коп. що підтверджується видатковими накладними № 4152 від 29.08.2008р., № 4341 від 05.09.2008р., № 4737 від 22.09.2008р.

На момент подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем, згідно вказаного договору, становила 79 682 грн. 98 грн.

Водночас, ТзОВ "Волвест" на користь позивача здійснило перерахунок коштів в сумі 27 548 грн. 64 коп. в рахунок погашення заборгованості що підтверджується платіжним дорученням № 654 від 02.12.2008р., а товар на суму 52 133 грн. 52 коп. повернуло позивачу згідно накладної від 07.11.2008р.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори  та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору поставки товару.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Разом з тим, господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу у випадку відсутності предмету спору.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 79 682 грн. 98 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6 договору № 2702-05 від 2702.2007р. передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день заборгованості, яка діяла в період прострочення та штраф в розмірі 1 000 грн.

Виходячи з наведеного, нараховані позивачем пеня в сумі 1 619 грн. 78 коп. за період з 14.10.2008р. по 14.11.2008р. та штраф в розмірі 1 000 грн. підставні та підлягають до задоволення.

Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено , що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 202 грн. 47 коп. – 3% річних, нарахованих за період з 14.10.2008р. по 14.11.2008р. підставна та підлягає до задоволення.

Беручи до уваги викладене, позов підлягає до задоволення частково, а саме: в частині стягнення з відповідача 1 619 грн. 78 коп. пені; 202 грн. 47 коп. – 3% річних; 1 000 грн. штрафу.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати , які складаються із державного мита в сумі 825 грн. 06 коп., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. слід покласти на нього.      

Керуючись викладеним та ст.ст. 11, 526, 712 Цивільного кодексу України, ст., ст.ст.  44, 49, 68, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                                        вирішив:

1. Позов задовольнити частково – в сумі 2 822 грн. 25 коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волвест» (Волинська обл., Луцький р-н, с. Зміїнець, вул. Березова, 22, р/р 26007034288500 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 30089575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенеж» (м. Дніпропетровськ, вул. Східна, 10, п/р 26008001030217 у Дніпропетровській філії ТзОВ КБ «Місто Банк», МФО 307004, код ЄДРПОУ 34365841) 1 619 грн. 78 коп. пені; 202 грн. 47 коп. – 3% річних; 1 000 грн. штрафу та 825 грн. 06 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі на суму 79 682 грн. 98 коп. припинити.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

          Суддя