Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а/0470/9542/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/9542/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання -Кошлі А.О.

за участю:

представника позивача -Чікіньова Д.М., Талана О.Л.

представника відповідача -Никоненко В.А., Козачонкової Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»до державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати пункти 2, 6, та 7 вимоги про усунення порушень №04-06-05-15/8907 від 25.07.2012 року.

Ухвалою суду від 16.08.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/0470/9542/12, призначено останню до судового розгляду, а також запропоновано відповідачу надати заперечення на позов.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та обґрунтували їх обставинами, викладеними в позовній заяві та додаткових поясненнях на позов від 04.09.2012, 06.09.2012 та 11.09.2012 року.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та зазначили, що він є безпідставним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Надали до суду заперечення проти позову та пояснення до них.

Дослідивши всі документи і матеріали, чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі»створене на підставі рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 07.08.2002 року № 16/3 та зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області 19.08.2002 року з присвоєнням йому ідентифікаційного коду юридичної особи 32082770.

З 03.05.2012 року по 15.06.2012 року державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»за період з 01.07.2008 року по 31.03.2012 року, за наслідком якої складено акт ревізії від 15.06.2011 року № 06-21/84.

В подальшому, відповідачем складено та направлено на адресу позивача вимогу про усунення порушень №04-06-05-15/8907 від 25.07.2012 року.

В ході ревізії встановлено, що МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі»маючи фактичні збитки здійснило витрати на благодійну допомогу в сумі 67 000,00 грн. (ІІ півріччя 2008 року -20 000,00 грн., 2010 рік -47 000,00 грн.) при відсутності відповідних призначень у фінансових планах. Вказані порушення призвели до завищення інших витрат звичайної діяльності у рядку 160 форми № 2 «Звіт про фінансові результати»за 2008 рік -на 20 000,00 грн., за 2010 рік -на 47 000,00 грн., що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996, п. 31 П (С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87 та вимог п. 9 ст. 78 Господарського кодексу України в частині виконання комунальними підприємствами п. п. 8, 9 ст. 75 Господарського кодексу України

Суд, здійснивши аналіз наведених норм зазначає, що відповідно до п. 9 ст. 78 Господарського кодексу України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Пунктами 8, 9 статті 75 вказаного кодексу, яка визначає особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств, встановлено, що державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю: амортизаційний фонд; фонд розвитку виробництва; фонд споживання (оплати праці); резервний фонд; інші фонди, передбачені статутом підприємства. Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану. Розподіл прибутку (доходу) державних комерційних підприємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог цього Кодексу та інших законів.

Згідно власного статуту міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі»є комунальним підприємством та відповідно до п. 3.4. Статуту здійснюючи право повного господарського відання, останнє володіє, користується і розпоряджається майном відповідно до чинного законодавства, цього статуту та рішень міської ради.

Згідно п. 5.10 Статуту підприємство вільне у виборі предмета договорів, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських відносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином, вказаними нормами не встановлено заборону на самостійне визначення відповідачем цільового спрямування своїх видатків, так як ними визначаються умови використання фондів підприємства, створених за рахунок його прибутку. При цьому позивачем не доведено суду за рахунок яких коштів було здійснено витрати на благодійну допомогу в сумі 67 000,00 грн., а отже суд вважає висновки державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області в цій частині хибними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Суд погоджується з позицією відповідача та вважає безпідставним посилання відповідача на порушення положень п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів»№ 1673 від 29.11.2006, так як вказана постанова розповсюджується лише на суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

При цьому, п. 19 зазначеної постанови вказано про рекомендацію органам місцевого самоврядування забезпечити виконання установлених цією постановою вимог, установами, що фінансуються з місцевих бюджетів та підприємствами комунального сектору економіки.

За таких обставин, норми вказаної постанови до міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»мають рекомендаційний характер, а відтак не містять заборон здійснювати спрямування коштів на інші цілі, ніж встановлені фінансовим планом.

До аналогічних висновків суд прийшов і щодо застосування п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996 та п. 31 П (С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, оскільки вказаними актами визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, визначено методику відображення в бухгалтерському обліку активів та операцій, законодавчим регулюванням діяльності суб'єктів державного, комунального секторів економіки й управління об'єктами державної власності та не міститься жодних положень, які встановлюють права та обов'язки при наданні благодійної допомоги.

Системний аналіз викладених вище положень нормативних актів надає змогу зробити висновок про те, що законодавством взагалі не встановлено відповідальність за порушення фінансового плану, затвердженого підприємством, відтак на міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі»не може бути покладено зобов'язання з відшкодування витрат на благодійну допомогу в сумі 67 000,00 грн.

Крім того, статтями 1 та 2 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.1997 року № 531 (Закон № 531/97-ВР ) визначено, що благодійництво це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Діяльність благодійників має суспільний характер, що не суперечить їх взаємодії з органами державної влади. Статтею 16 цього Закону в якості форми здійснення благодійної діяльності передбачена одноразова фінансова, матеріальна або інша допомога. Статтею 23 вказаного Закону передбачено, що держава в особі своїх органів влади прийняла на себе обов'язок щодо гарантування та забезпечення захисту прав та інтересів учасників благодійної діяльності та благодійництва. Втручання органів державної влади у діяльність благодійників заборонено.

Згідно пункту 5 статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків передбачених законом. Саме такий випадок, коли закон дозволяє безоплатну передачу майна у вигляді добровільної пожертви (благодійництва), і встановлено Законом України «Про благодійництво та благодійні організації».

За таких обставин, суд вважає безпідставним посилання відповідача на неузгодженість з власником - органом місцевого самоврядування, здійснених підприємством витрат на благодійну допомогу.

Також, ревізією встановлено, що позивачем зайво отримано коштів державного бюджету на покриття заборгованості із різниці в тарифах на загальну суму 1 308 990,31 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на вказану суму. Як зазначив відповідач, п. 3-2 «Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 року за №955 (далі - Порядок № 995) передбачено, що нормування витрат і втрат ресурсів здійснюється відповідно до норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби.

Однак, позивачем включено до фактичних витрат з надання послуг для населення у розрахунку із різниці в тарифах витрати електричної енергії понад затверджені питомі норми витрат у кількості 1 817,5 тис. кВТгодин, що з урахуванням середньої вартості 1 кВтгодини електроенергії 0,6823 грн. становить 1 240 080,25 гривень.

Вищеописане порушення, на думку Відповідача, призвело до зайвого отримання Позивачем коштів субвенції на покриття різниці в тарифах за 2010 рік та матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 1 240 080,25 гривень.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача щодо порушення нормування витрат палива та завдання шкоди державному бюджету, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на такому.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідно до загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2010 рік, затверджених заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації та погоджених заступником Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі»на 2010 рік затверджено на відпуск 1 Гкал теплової енергії виробленої котельнями (код 40.30.10.130) норми витрат палива 165,95 кг ум палива, норми витрат електроенергії - 34,75 кВтгодин та втрати теплової енергії в мережах 11,5%.

Відповідно до примітки у вищевказаному документі, зазначені норми розроблені відповідно до Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, та галузевих комунальних методик, а саме: «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94, видавництво 2001 року», а також відповідно до «Розрахунку норм витрат електроенергії на технологічні потреби підприємств теплоенергетики», затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 30.09.2005 №151.

Фактичні витрати електроенергії на відпуск 1 Гкал теплової енергії становили 36,14 кВтгодин та перевищують затверджені загальновиробничі норми питомих витрат на 1,39 кВтгодин на 1 Гкал відпущеної теплової енергії, виробленої котельними.

Так, відповідно до статистичної звітності «Звіт про постачання теплової енергії за 2010 рік»(1-теп) відпуск теплової енергії, виробленої котельними у 2010 році становив 1594,15 тис. Гкалорій. При цьому, підприємством на виробництво зазначеної кількості теплової енергії, відпущеної котельними, використано 57 605,8 тис. кВтгодин електроенергії. Таким чином, фактичні витрати електроенергії на відпуск 1 Гкал теплової енергії становлять 36,14 кВтгодин (57605,8 тис.кВтгодин/1594,15 тис.Гкал).

МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі», включено до фактичних витрат з надання послуг для населення у Розрахунку із різниці в тарифах витрати електричної енергії понад затверджені питомі норми витрат (з урахуванням питомої ваги населення 82,272%) у кількості 1 817,5 тис. кВТгодин (фактично включено 57605,8 тис. кВТгодин, повинно бути включено 55396,7 кВтгодин, різниця становить 2209,1 кВтгодин, для населення - 2209,1 кВтгодин Х 82,272%), що з урахуванням середньої вартості 1 кВтгодини електроенергії 0,6823 грн. становить 1 240 080,25 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України №503 від 11.05.2011 року затверджено Порядок перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі по тексту - «Порядок №503»).

Згідно з пунктом 5 Порядку №503, обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії) і фактичними нара хуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунку за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої учасником розрахунків для відшкодування різниці в тарифах.

Абзацом 3 пункту 7 Порядку № 503 встановлено, що фактичні витрати на послуги з постачання теплової енергії, що надаються населенню, визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. № 955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води»(далі - Порядок №955).

Відповідно до пункту 1 Порядку №955 цей Порядок визначає механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що формування тарифів підприємствами, які здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (далі - підприємства) здійснюється відповідно до річних планів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у плановому періоді, визначених на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції.

В силу положень п. 3-2 «Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води»від 10.07.2006 за №955, нормування витрат і втрат ресурсів здійснюється відповідно до норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби.

Таким чином, Порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955, визначає механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, проте законодавчо не визначає, що фактична величина понесених фактичних витрат підприємства повинна співпадати з нормуваннями витрат палива на та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, встановленого на початок року.

Тобто, суд приходить до висновку про відсутність прямих обмежень щодо відшкодування витрат на погашення заборгованості з різниці в тарифах при перевищенні нормування витрат та не встановлює додаткової відповідальності для підприємства, яке порушило такі вказівки.

Вирішуючи дане питання суд також враховує той факт, що представник позивача у судовому засіданні підтвердив правильність нарахування фактичних витрат підприємства у Розрахунку із різниці в тарифах, та зазначив про відсутність порушень у складанні останнього.

Крім того, відповідач в акті ревізії зазначив, що підприємством до фактичних витрат з надання послуг населенню у Розрахунку із різниці в тарифах за 2010 рік включено витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів у загальній сумі 167 517,66 гривень.

При цьому, відповідно до 5.4.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР у валові витрати за 2010 рік позивачем включено витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів у загальній сумі 83 758,83 гривень.

Таким чином, на думку Відповідача, МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» у порушення вимог п.7 Порядку №503, п. 3 1 Порядку № 955, незаконно включено до фактичних витрат населенню витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів для легкових автомобілів у сумі 83 758,83 грн., що, з урахуванням питомої ваги групи споживачів «населення»82,272%, призвело до незаконного використання коштів субвенції з державного бюджету на покриття різниці в тарифах в сумі 68 910,06 грн. та матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на вказану суму.

Однак, суд не погоджується з доводами відповідача в цій частині, оскільки такий висновок не ґрунтується на відповідних бухгалтерських документах й не відповідає діючому законодавству, враховуючи наступне.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 5 Порядку №503 обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії) і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунку за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої учасником розрахунків для відшкодування різниці в тарифах.

Як слідує з вказаного положення, під фактичними витратами маються на увазі здійснені підприємством витрати на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, які, зокрема, включені підприємством до валових витрат.

При цьому вказаним положенням встановлено, що у разі виготовлення теплової енергії, централізованого теплопостачання та централізованого постачання гарячої води до складу фактичних витрат можуть бути включені й адміністративні витрати з утримання основних засобів.

Так, п. 16 Порядку № 955 передбачає, що до складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, пов'язані з обслуговуванням та управлінням підприємством, зокрема з утриманням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів адміністративного призначення.

Вказана норма також знаходить своє відображення в п. 46, 69 Порядку № 955, в яких закріпляється право виробника на включення до складу адміністративних витрат з загальногосподарських витрат, пов'язаних з обслуговуванням та управлінням підприємством , витрати з утримання основних засобів. Проте законодавчо визначено, що адміністративні витрати включаться до тарифів у розмірі який не перевищує 5% планової виробничої собівартості.

Службовий легковий автотранспорт, на які витрачалися паливно-мастильні матеріали, є основними засобами позивача, при цьому відповідач не надав доказів того, що обсяг адміністративних витрат перевищив 5% фактичних витрат.

Окремо суд звертає увагу також і на той факт, що за умовами п. 3 1 Порядку № 955, витрати, які не включаються до валових витрат або перевищують визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»розміри, не включаються до розрахунку тарифів.

Згідно п. 5.4.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації), зокрема витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів.

Однак, твердження відповідача про включення до витрат які перевищують визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»розміри, спростовуються актом перевірки від 30.12.2010 за № 4216/08-03/3-32082770 «Про результати планової виїзної перевірки МКП «Дніпропетровські теплові мережі»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2010»та актом перевірки від 25.08.2011 № 1365/08-03/3-32082770 за період з 01.10.10 та 31.03.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірок міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»порушення щодо формування валових витрат підприємством відсутні, відхилення щодо включення витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів відсутні.

Також позивачем, до судового засідання надано довідку, та додаткові пояснення відповідно до яких МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі»у 2010 році згідно даних первинних документів, бухгалтерського та складського обліку підприємства, було списано на собівартість продукції бензину, використаного легковим автотранспортом в кількості 37 098,02 літрів на суму 244 704,09 грн.

Вирішуючи дане питання суд зауважує, що відповідачем в акті перевірки визначено абсолютні цифри, зокрема фактичні витрати у сумі 167 517,66 грн. на підставі яких здійснювався розрахунок завданої шкоди у сумі 68 910,06 грн. Однак представник відповідача у судовому засіданні підтвердив ту обставину, що до фактичних витрат підприємство могло включити й іншу суму, а ні ж зазначена в акті перевірки.

За таких обставин, твердження позивача про наявність шкоди в сумі 68 910,06 грн. та вимоги про відшкодування вказаної суми ґрунтуються на припущеннях, не відповідають нормам чинного законодавства та не підтверджені належними доказами.

Що стосується дотримання вимог законодавства при отриманні та використанні бюджетних коштів на виконання ремонтних робіт судом встановлено наступне.

В ході ревізії з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, проведених Позивачем за бюджетні кошти, проведено зустрічну звірку з товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством «Промтехуслуги»(далі - ТОВ ВКП «Промтехуслуги», Підрядник, товариство) за період з 01.07.2008 року по 31.03.2012 року.

Проведеною суцільною перевіркою Актів Ф.№КБ-2з (з розрахунками до них) за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року Відповідачем встановлено, що ТОВ ВКП «Промтехуслуги»здійснено ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 6 403 672,80 грн., оплата яких здійснена Позивачем за рахунок бюджетних коштів за період з 28.08.2008 року по 30.03.2009 року.

Відповідачем в ході перевірки виявлено відхилення у вартості виконаних підрядних робіт, прийнятих і оплачених Позивачем, у загальній сумі 228 354.23 грн. з ПДВ, яке виникло внаслідок невідповідності вартості (ціни) машино-години експлуатації автотранспорту та будівельних машин і механізмів, які використовувалися Підрядником при виконанні робіт з капітального ремонту і реконструкції об'єктів основних засобів Позивача і включені до вартості прямих витрат Актів Ф. №КБ-2в, усередненим цінам машино-години, що рекомендовані Мінрегіонбудом України, які станом на відповідний звітний період наводяться у офіційних збірниках Мінрегіону України «Ціноутворення у будівництві»та розраховуються у відповідних версіях програмного комплексу АВК-3, за допомогою якого у 2008 році ТОВ ВКП «Промтехуслуги»автоматизовано визначено вартість зазначеного будівництва.

Під час зустрічної звірки з ТОВ ВКП «Промтехуслуги»директору товариства Лапшину О.М. було надано письмовий запит (Додаток 8 до довідки про результати зустрічної звірки) щодо надання інформації та належним чином завірених копій документів ТОВ ВКП «Промтехуслуги»та субпідрядних підприємств (у разі їх залучення для виконання окремих видів робіт), що підтверджують витрати, понесені ТОВ ВКП «Промтехуслуги»при виконанні ремонтно-будівельних робіт з ремонту основних засобів Замовника, включених у Акти Ф.№КБ-2в (з розрахунками до них) з 01.07.2008 року по 31.03.2012 року, зокрема: копії підтверджуючих документів роботи машин і механізмів, що вказані у відомостях ресурсів до Актів Ф.№КБ-2в (подорожні листи, товарно-транспортні накладні та інше, якщо такі складалися) та документи що підтверджують правильність формування калькуляцій на роботу машин, механізмів та трудових витрат працівників, які здійснювали дані роботи, а також кількість відпрацьованого будівельними машинами і механізмами часу на об'єктах ремонту.

За даними бухгалтерського обліку Підрядника власна будівельна техніка на балансових та позабалансових рахунках бухгалтерського обліку ТОВ ВКП «Промтехуслуги»не рахується.

Звіркою встановлено, що підрядні роботи, виконувалися власними силами ТОВ ВКП «Промтехуслуги», при тому, що послуги з роботи будівельних машин та механізмів надавалися товариству наступними контрагентами:

- ТОВ «Фортренд»(код ЄДРПОУ 35204271) на підставі договору від 07.04.2008 року за №07/04/18;

- ПП «Едванс-Капітал» (код ЄДРПОУ 34366164) на підставі договору від 20.01.2010 року за № 20/07/01;

- ТОВ НВП «Меркурій»(код ЄДРПОУ 33019275) на підставі договору від 04.10.2010 року за № М-104;

- ТОВ «ІНФО ТЕХ МОНТАЖ»(код ЄДРПОУ 34497304) на підставі договору від 01.12.2010 року № 376;

- ПП «Радуга-Стиль»(код ЄДРПОУ 24988364) на підставі договору від 01.08.2011 року № 110801/1;

- ТОВ«АНКЕЙ»(код ЄДРПОУ 20303211) на підставі договору від 01.11.2011 року за № 58;

- ПП «Транс-Атлантіка Сервіс»(код ЄДРПОУ ) на підставі договору від 01.03.2012 року за № 30.

Вищевказаними суб'єктами підприємницької діяльності по кожному об'єкту ремонту складено акти щодо кількості, вартості, якості і терміну послуг технічних ресурсів, які підписано керівниками підприємств - орендодавців будівельної техніки і механізмів та прийняті директором ТОВ ВКП «Промтехуслуги»Лапшиним О.М.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Взаємовідносини підрядних організацій із замовниками базуються на прямих договорах і контрактах, які укладаються з переможцями тендерних торгів (тендерів).

В договорах (контрактах) висвічуються: умови виконання робіт, їх обсяги, складність, джерела та умови фінансування, умови зміни договірної ціни, порядок взаєморозрахунків тощо.

Договірна ціна представляє ціну будівельно-монтажних робіт, за яку підрядна організація згодна виконати роботи на об'єкті замовлення.

Згідно з поточним порядком договірна ціна на будівництво об'єкта формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій і погоджується з замовником. Погодження договірних цін може відбуватися як на переговорах між замовником і підрядником,так і в процесі проведення конкурсів (тендерів).

Судом встановлено, що вартість робіт, яка визначена в калькуляціях, є договірною вартістю. Всі договори на виконання підрядних робіт, які укладалися між Позивачем та ТОВ ВКП «Промтехуслуги», були укладені за результатами тендерів. На цих тендерах, крім інших параметрів, ТОВ ВКП «Промтехуслуги»запропоновувало найнижчу ціну серед інших учасників тендеру, про що свідчать Акцепти про прийняття пропозицій за результатами відкритих торгів, направлених на адресу ТОВ ВКП «Промтехуслуги», №2115 від 03.07.2008р., №2354 від 11.08.2008р., №2476 від 29.08.2008р. і №2661/1 від 24.09.2008р.

Згідно з зазначеними акцептами між Позивачем та ТОВ ВКП «Промтехуслуги»були укладені:

ѕ за акцептом №2115 - договір №158-08р від 29.07.2008 року;

ѕ за акцептом №2476 - договір №188-08р від 10.09.2008 року;

ѕ за акцептом № 2661/1 - договір №220-08р від 20.10.2008 року;

ѕ за акцептом №2354 - договір №176-08р від 19.08.2008 року.

Відповідно до ч.2 пункту 76 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №274 від 28.03.2008р., що діяла в періоді укладання договорів з ТОВ ВКП «Промтехуслуги», кожен учасник має право подати тільки одну цінову пропозицію, яка не може бути в подальшому змінена.

Згідно з ч.2 пункту 84 Тимчасового положення умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника -переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Тимчасовим положенням. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном.

Таким чином, після укладання підрядних договорів за результатами проведених тендерів Позивач не мав права в односторонньому порядку змінювати ціну договорів, оскільки це суперечить як Тимчасовому положенню, так і відповідним нормам Цивільного та Господарського кодексу України.

Для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва складаються первинні облікові документи за Типовими формами № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», затвердженими наказом № 237/5.

Типові форми № КБ-2в поширюються на будівельні підприємства і підрозділи усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту, інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності. Акт приймання виконаних робіт складається на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) і надається субпідрядником -генпідряднику, генпідрядником -замовнику.

Прямі витрати в кошторисах і в актах приймання виконаних робіт під час розрахунків визначаються на підставі кошторисних норм (загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи, відомчі кошторисні нормативи, кошторисні нормативи для окремих будов, індивідуальні кошторисні норми).

Судом встановлено, що проведеною суцільною перевіркою Актів Ф.№КБ-2в (з розрахунками до них) за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року на загальну суму 6 403 672,80 грн., оплата яких здійснена бюджетними коштами у період з 28.08.2008 року по 30.03.2009 року виявлено відхилення у вартості виконаних підрядних робіт, прийнятих і оплачених Замовником, у загальній сумі 228 354,23 грн. з ПДВ, яке виникло внаслідок невідповідності вартості (ціни) машино-години експлуатації автотранспорту та будівельних машин і механізмів, які використовувалися Підрядником при виконанні робіт з капітального ремонту і реконструкції об'єктів основних засобів Замовника і включені до вартості прямих витрат Актів Ф.№КБ-2в, усередненим цінам машино-години, що рекомендовані Мінрегіонбудом України, які станом на відповідний звітний період наводяться у офіційних збірниках Мінрегіону України «Ціноутворення у будівництві»та розраховуються у відповідних версіях програмного комплексу АВК-3, за допомогою якого у 2008 році ТОВ ВКП «Промтехуслуги»автоматизовано визначено вартість зазначеного будівництва.

У ході зустрічної звірки використано уточнені розрахункові дані для визначення вартості експлуатації автотранспорту та будівельних машин і механізмів, які залучалися ТОВ ВКП «Промтехуслуги» для виконання робіт з капітального ремонту та реконструкції основних засобів МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі»у 2008 році, з урахуванням поточних цін паливно-мастильні матеріали (з додаванням амортизаційних відрахувань на повне відновлення будівельних машин і механізмів, вартості матеріальних ресурсів на заміну частин, що швидко спрацьовуються, ремонт і технічне обслуговування, перебазування, а також податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів, та загальної заробітної плати з нарахуваннями, відповідно до вимог п. 3.1.10.5, п. 3.2.7.3 тап. 3.2.7.4 ДБН Д. 1.1-1-2000. Додаток 12 до довідки.

В уточнених розрахункових даних вартість роботи будівельних машин та механізмів визначена з урахуванням вартості енергоносіїв, наведених у розрахунках ДП «Інженерний центр»на 01.04.2008, у т.ч.:

- бензин - 5,92 грн. за 1 кг;

- дизельне паливо - 5,59 грн. за 1 кг;

- електроенергія - 0,4116 грн. за 1 кВт/год,

- мастильні матеріали - 8,92 грн. за 1 кг.

Як зазначає відповідач, внаслідок вищевикладеного загальна сума відхилення у вартості виконаних підрядних робіт, яка виникла внаслідок прийняття Замовником по завищених Підрядником цінах вартості 1 машино-години експлуатації будівельних машин та механізмів, становить 228 354,23 грн. з ПДВ, у тому числі:

- по договору від 29.07.2008 № 158-08р - 50 883,93 грн.;

- по договору від 19.08.2008 № 176-08р - 149 927,70 грн.;

- по договору від 10.09.2008 № 188-08р - 21 444,80 грн.;

- по договору від 20.10.2008 № 220-08р - 6 097,79 грн. (Детальна інформація щодо різниці у ціні та вартості експлуатації автотранспорту та будівельних машин і механізмів у розрізі даних договорів та Актів ф .№КБ -2в за II півріччя 2008 року (із зазначенням прізвищ посадових осіб МКП "ДМТМ", які прийняли та підписали Акти ф.№КБ-2в), наведено у Додатку 13 до довідки).

Правила застосування кошторисних норм при визначенні прямих витрат у вартості будівництва наведено в ДБН Д.1.1-1-2000.

Відповідно до п. 3.2.7 Наказу Держбуду України №174 від 27.08.2000 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва»(ДБН Д.1.1-1-2000) вартість експлуатації будівельних машин і механізмів у складі прямих витрат претендент (підрядник) визначає виходячи з нормативного часу роботи машин, необхідного для виконання обсягу робіт, що пропонується, та вартості експлуатації машин за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах.

Згідно з п. 3.2.7.3 ДБН Д.1.1-1-2000 вартість машино-години власної будівельної техніки підрядника визначається на підставі ресурсних показників, які наведено в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів, та відповідних поточних цін на них.

До визначеної таким чином вартості машино-години додаються: амортизаційні відрахування, витрати на заміну частин, що швидко спрацьовуються, вартість матеріальних ресурсів на ремонт і технічне обслуговування та перебазування машин, заробітна плата машиністів .

Заробітна плата в складі ціни машино-години розраховується на підставі нормативних трудовитрат ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, що визначаються як сума нормативних трудовитрат машиністів та робітників, зайнятих на ремонті, Технічному обслуговуванні і перебазуванні будівельних машин і механізмів, і вартості людино-години відповідного середнього розряду ланки.

Зазначені витрати розраховуються з використанням Методики визначення вартості експлуатації власних будівельних машин і механізмів будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.

Замовником в актах виконаних робіт компенсуються витрати по експлуатації машин та механізмів згідно з ресурсними елементами кошторисними нормами у відповідності до -п.3.2.7. ДБН Д.1.-1-1-2000 в межах кошторисного ліміту.

Вартість машино-години будівельної техніки, що орендується, приймається за ціною орендодавця, погодженою замовником. У такому разі при обчисленні загальновиробничих і адміністративних витрат, а також прибутку загалом по будові, трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні цієї будівельної техніки, не враховуються (пункти 3.2.7.3, 3.3.3.3 ДБН Д.1.1-1-2000).

У випадку, якщо здійснюється заміна машин і механізмів, передбачених загальнодержавними кошторисними нормами, на інші, наявні у підрядника, відповідно до пункту 3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000 [40] вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідним технічним та економічним обґрунтуванням.

У разі, якщо вартість робіт із зміненими умовами не перевищує нормативно-розрахункову, то вона узгоджується замовником і застосовується при розрахунках за виконані роботи. Інакше розробляється індивідуальна ресурсна кошторисна норма, яка затверджується у встановленому порядку і застосовується при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт.

При цьому по будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної власності, як правило, вартість машино-години приймається в межах, рекомендованих Держбудом України.

Як зазначає Держбуд, при формуванні ціни тендерної пропозиції (договірної ціни) та проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт вартість експлуатації будівельних машин та механізмів та вартість транспортування будівельних вантажів уточнюється на підставі обґрунтовуючих розрахунків виходячи з конкретних умов здійснення будівництва та поточної вартості матеріальних ресурсів, що використовуються будівельною технікою і транспортними засобами.

Виходячи з викладеного, зазначені усереднені показники були доведені до відома зацікавлених організацій з метою використання при визначенні вартості будівництва на стадії складання інвесторської кошторисної документації.

Усереднені показники вартості експлуатації будівельних машин та механізмів застосовуються при складанні інвесторської кошторисної документації з обов'язковим уточненням при формуванні договірних цін та проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт.

Таким чином, зазначені усереднені показники носять рекомендаційний характер та підлягають обов'язковому уточненню при формуванні договірних цін в кожному конкретному випадку.

З огляду на викладені вище норми законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на п.2.5. ВБН Д.1.-218-1-2001 не стосується договірних цін та взаєморозрахунків з підрядником за виконані дорожні роботи, а тому і посилання на п.2.5 ВБН Д: 1.-218-1-2001 не є правильним, оскільки п 2.5 зазначеного ВБН фактично регулює порядок складання інвесторської кошторисної (проектної) документації.

Визначення договірних цін та проведення розрахунків за виконані роботи регулюються нормами ДБН 1.1-1-2000, а саме - п.3.2.7.3, згідно якого вартість машино-годин будівельної техніки, що орендується, приймається за ціною орендодавця, погодженою підрядником, з урахуванням норм ч. 2 п.2.9 ВБН Д. 1.-218-1-2001. (Відомчі будівельні норми).

Крім того, а Акті ревізії містяться посилання на п. 3.2.7.4 ДБН 1.1-1-2000 в якому зазначено, що по будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, вартість машино-години визначається з урахуванням рекомендованих Держбудом усереднених цін машино-години, а не за ціною орендодавця, погодженою підрядником.

Разом з цим дані вимоги стосуються основних засад визначення ціни тендерної пропозиції.

Пунктом 66 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №921, передбачено, що з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та умов акцептованої тендерної пропозиції. В подальшому, розрахунки за виконані роботи повинні проводитися згідно до умов укладених договорів.

ТОВ ВКП «Промтехуслуги»надало на прохання Позивача відповідь на опитувальник, який вимагав директор ДП «Інженерний центр»для виконання розрахунків по кошторису. В листі №15/1 від 24.03.2008р. з додатком наведені відомості, які запиту вались, а саме: розмір адміністративних витрат, прибутку, сумарних соціальних відра хувань, вартість паливно-мастильних матеріалів, перелік будівельної техніки і механі змів, їх балансова вартість, коефіцієнт використання змінного часу (зразок опитувального листа також додається).

Як пояснив директор ДП «Інженерний центр»Казимирський В.Р., розрахунки кошторису здійснювалися його підприємством саме на підставі наданих відомостей з урахуванням поточних цін, як це встановлено ДБН.

Інші показники беруться усередненими. Про це свідчить те, що, наприклад, амортизаційні відрахування для автомобіля ГАЗ-3307 Зт. встановлені в розмірі 0,89 грн. на 1 машино-годину, а Відповідачем цей показник встановлений усередненим і склав 1,02 грн. на 1 машино-годину, що на 0,13 грн. більше, ніж розраховано в кошторису.

На підставі викладеного, судом встановлено, що жодних порушень у визначенні вартості машино-години Позивачем та його підрядником не допущено, до вартості машино-години включалися виключно прямі витрати, які передбачені ДБН, з урахуванням поточних цін й відповідних коефіцієнтів, визначених Мінрегіонбудом України та Мінтрансом України, ця вартість підтверджена відповідними розрахунками.

Крім того, Методичними рекомендаціями з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво ( п.п.9.5.1., п.9.5. "Перевірка правильності визначення вартості робіт, виконаних підрядним способом") визначено, що правильність визначення вартості матеріальних ресурсів в актах виконаних робіт здійснюється шляхом співставлення даних ресурсної відомості до актів приймання виконаних робіт з даними бухгалтерського обліку підрядника (Звіт про витрати основних матеріалів у будівництві у співвідношенням з виробничими нормами (форма М-29), Звіт про рух матеріальних цінностей (форма М-19), рахунками, накладними на придбання матеріалів. Якщо підрядником не ведуться форми М-29 і М-19, дані ресурсних відомостей порівнюються з довідками (актами) про витрати основних матеріальних цінностей та оборотно-сальдовими відомостями відповідних рахунків бухгалтерського обліку).

Однак, відповідачем не було додержано встановленої процедури перевірки правильності визначення вартості робіт, виконаних підрядним способом. Звіт про витрати основних матеріалів у будівництві у співвідношенням з виробничими нормами (форма М-29) при встановленні правильності визначення вартості матеріальних ресурсів в актах виконаних робіт відповідачем взагалі не досліджувався - посилання на дані документи в Акті перевірки відсутні, а тому правильними є висновки, що по взаємовідносинам з ТОВ «ВКП «Промтехуслуги»Позивач діяв на підставі діючого законодавства України, а тому пункт 6 вимоги Відповідача є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач всупереч приписам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність вимоги про усунення порушень №04-06-05-15/8907 від 25.07.2012 року, що оскаржується позивачем.

З огляду на зазначене, враховуючи надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності, Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку що позовні вимоги міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі», а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимог - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 6, та 7 вимоги про усунення порушень №04-06-05-15/8907 від 25.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» судові витрати в розмірі 34,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 08 жовтня 2012 року.

Суддя В.В. Горбалінський