Постанова

від 03.12.2012 по справі 2а/0470/13811/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13811/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКузнецов С.М. за участю: представника позивача - Рибченко А.О. представника відповідача - Никитенко Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова Група "Вікторі" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач), в якому просить;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська щодо складання Довідки №178/224/38112585 від 26.10.2012 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» за вересень місяць 2012 року, яке відбулось на підставі довідки №178/224/38112585 від 26.10.2012 року, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість,які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» у податковій декларації за вересень 2012 року.

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» за вересень місяць 2012 року, втому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» включило до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень місяць 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами відповідача проведена зустрічна звірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі», в результаті чого створена Довідка №178/224/38112585 від 26.10.2012 року щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за вересень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку.

Висновки щодо порушення вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що позивач не отримував будь - який запит про надання інформації та її документальне підтвердження від відповідача, та відповідно позивачем не надавалися ніякі документи відповідачу, а отже провести зустрічну звірку неможливо, так як відсутні відомості для співставлення даних первинних бухгалтерських документів та інших документів суб'єкта господарювання.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, яким вимоги позивача не визнаються, та зазначається про правомірність дій посадових осіб відповідача.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково враховуючи наступне.

В судовому засіданні представник позивача зазначає, що їхні контрагенти піддаються перевіркам з боку податкових органів, в яких вони перебувають на обліку на підставі того, що в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» було анульовано суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ позивача за період вересень місяць 2012 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2012 року №1232 було затверджено порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку орган державної податкової служби, який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служб, та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби інформації орган державної податкової служби надсилає завірений печаткою запит про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до п.6 Порядку у разі отримання від суб'єкту господарювання інформації, визначеної у запиті та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до п.7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Так, виходячи з порядку визначених Податковим кодексом України та Порядком проведення та оформлення результатів зустрічних перевірок можна зробити висновок про те, що довідка №178/224/38112585 від 26.10.2012 року складається за результатами зустрічної звірки, яка проводиться протягом місяця з дня отримання інформації та документального підтвердження від суб'єкта господарювання.

А отже, у разі відсутності запитуваної інформації орган державної податкової служби надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» не отримувався будь - який запит про надання інформації ї її документальне підтвердження від відповідача, та відповідно позивачем не надавалися ніякі документи відповідачу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провести зустрічну звірку неможливо, так як відсутні відомості для співставлення даних первинних бухгалтерських документів та інших документів суб'єкта господарювання.

Представник позивача звертає увагу суду на те, що зазначені коригування були вчинено за наслідками дій відповідача, а саме підставою для таких корегувань стала довідка №178/224/38112585 від 26.10.2012 року про результати зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за вересень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку.

Висновок про вказане порушення ґрунтується на тому, що операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності. Про це свідчить відсутність у суб'єкта господарювання необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Разом з тим за висновками посадових осіб відповідача усі операції Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу постачання.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1)правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Так, довідка №178/224/38112585 від 26.10.2012 року не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу позивача щодо порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину. Укладені між позивачем та його контрагентами правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Оскільки при укладенні договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі»не порушено жодної з перелічених умов, такий правочин не може тягнути за собою його недійсність.

Як вбачається із змісту довідки №178/224/38112585 від 26.10.2012 року висновок відповідача про нікчемність правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладений позивачем договір - нікчемним правочином.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Жодний із правочинів зазначений в Акті перевірки до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку. Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Недійсність правочину між позивачем та його контрагентами не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в довідці №178/224/38112585 від 26.10.2012 року, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним правочини з його контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у довідці №178/224/38112585 від 26.10.2012 року про нікчемність правочину, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплений належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Щодо вимог позивача про визнання дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська неправомірними в частині складення за результатами зустрічної звірки довідки №178/224/38112585, то відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення. Дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо їх рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.2 ст. 17КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку довідка за своїм змістом не є ні рішенням суб'єкта владних повноважень, ні нормативно - правовим актом індивідуальної дії, а тому не створює і не припиняє прав чи обов'язків особи, а лише фіксує встановлені під час звірки певні обставини та висновки даних осіб про наявність порушень податкового законодавства.

Суд зазначає, що предметом оскарження позивачем в рамках даної адміністративної справи є також дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, по зміні показників в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ позивача за період вересень місяць 2012 року.

Доказом вчинення відповідачем таких дій є надані суду витяги звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (надалі - Деталізована база співставлення) по Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» по податковому кредиту та податковим зобов'язанням.

Аналіз наданих відповідачем витягів з Деталізованої бази співставлення підтверджує наявність наведених позивачем обставин. В судовому засідання представник відповідача пояснив, що в якості підстави для відображення відхилень була довідка №178/224/38112585 від 26.10.2012 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується той факт, що на підставі довідки №178/224/38112585 від 26.10.2012 відповідач вчинив дії по зміні задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення.

При вирішені питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАС України йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено в Рішенні Конституційного суду від 01.12.2004р. №18-рп/2004.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України.

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», затверджені відповідні Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. Також цим наказом встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, Деталізована база співставлення є однією з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком №5, і повинні їм відповідати.

Суд погоджується з позицією позивача, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи з специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, а саме у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Тому суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

При вирішенні питання щодо способу захисту прав позивача, який необхідно застосувати у даній справі, суд вважає, що таким способом правомірно обрано визнання неправомірними дій відповідача по зміні в Деталізованій базі співставлення задекларованого позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також зобов'язання відповідача відновити у цій базі даних податковий кредит та податкові зобов'язання позивача з ПДВ по операціям з його контрагентами у тому вигляді, в якому вони відображені позивачем у додатках №5 до декларації.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» (код за ЄДРПОУ 38112585) за вересень місяць 2012 року, яке відбулось на підставі довідки №178/224/38112585 від 26.10.2012 року, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість,які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» у податковій декларації за вересень 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» (код за ЄДРПОУ 38112585) за вересень місяць 2012 року, втому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» включило до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень місяць 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова Група «Вікторі» судовий збір в розмірі 64, 38 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 грудня 2012 року

Суддя Н.В. Захарчук