Постанова

від 11.10.2012 по справі 0670/448/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/448/12

категорія 8.2.3

11 жовтня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

при секретарі судового засідання Гнітецькій Т.Ф.,

за участю:

представників позивача: Кравченка М.В. (за довіреністю від 06.03.2012 р.) та Мельник О.М. (за довіреністю від 14.06.2012р.);

представника відповідача - Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області в особі Черняхівського відділення Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області - Башинської Т.Г. (за довіреністю від 30.07.2012 р.);

представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Гірник" до Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області в особі Черняхівського відділення Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000321601, №0000331601, №0000341601, №0000351601 від 15.11.2011р., №0000261601 від 15.09.2011 р., №0000251601 від 26.08.2011 р. та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі розміром 101744 грн.,-

встановив :

У січні 2012 року Приватне підприємство "Гірник" звернулось до суду з позовом до Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області в особі Черняхівського відділення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000321601, №0000331601, №0000341601, №0000351601 від 15.11.2011 р., №0000261601 від 15.09.2011 р., №0000251601 від 26.08.2011 р. та стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі розміром 101744 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувані рішення №0000251601 від 26.08.2011 р. та №0000261601 від 15.09.2011 р. прийняті податковим органом на підставі актів перевірки від 17.06.2011 р. №13/1610/32699188 та від 17.08.2011 р. №19/1610/32699188 відповідно, відповідно до яких зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень та червень 2011 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Приватне підприємство "Гірник" не погодилося з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та звернулось із скаргами до Державної податкової адміністрації у Житомирській області.

За результатами розгляду вказаних скарг від 10.11.2011 р. №23722/М-С/25-009 податкове повідомлення-рішення №0000261601 від 15.09.2011 р. залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0000251601 від 26.08.2011 р. скасовано в частині застосування штрафних санкцій в сумі 31691 гривень, в іншій частині залишено без змін. Окрім того, зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 41512 грн. та за червень 2011 року в сумі 8912 грн. та прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.11.2011 р. №0000321601, №0000331601, №0000341601. №0000351601.

Також зазначає, що в акті перевірки від 19.10.2011 року №28/23-107/32699188 вказано про завищення податкового кредиту через недоведеність придбання блоків стандартних в оподатковуваних операціях, що не відповідає дійсності, адже укладеними правочинами дотримані вимоги Цивільного та господарського кодексу України, договори не віднесено законом до нікчемних, податковий кредит сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отже підтверджено правильність формування податкового кредиту .

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.

Представник відповідача - Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області в судовому засідання проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області зазначає, що процедура бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначена у ст.200 Податкового кодексу України відповідно до якої орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку. Норми Податкового кодексу України не містять положень щодо права платників податку на додану вартість звертатись до суду з позовами про стягнення бюджетного відшкодування. З огляду на викладене, та враховуючи, що норми пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, що діяла до 01.06.2005 року, втратили чинність, на думку відповідача, п.1 рекомендацій Вищого господарського суду України від 09.12.2004 року за №04-53358 щодо формулювання позовних вимог у справах за позовами про відшкодування сум податку на додану вартість теж втратив чинність. Тому вважає, що він є неналежним відповідачем у даній справі. У задоволенні позову просило відмовити.

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області у судове засідання свого повноважного представника не направив, через канцелярію суду надав письмові заперечення проти позову, в яких просив справу розглядати за відсутності його представника.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Гірник" (далі -ПП "Гірник") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32699188, перебуває на податковому обліку в Черняхівському відділенні Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (далі -Черняхівське відділення Володарсько-Волинської МДПІ).

Відповідачем здійснено камеральну перевірку ПП "Гірник" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за квітень 2011 року, за наслідками якої складено акт №13/1610/32699188 від 17.06.2011р. (далі - Акт №1).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка заявлена до відшкодування з бюджету згідно декларації поданої за квітень 2011 року в сумі розміром 38391 грн.

На підставі Акта №1 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000261601 від 15.09.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 38391 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції сумі розміром 1 грн.;

- №0000321601 від 15.11.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 38391 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції сумі розміром 1 грн.;

- №0000341601 від 15.11.2011 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 41512 грн.

Також Володарсько-Волинською МДПІ здійснено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за червень 2011 року, за наслідками якої складено акт №19/1610/32699188 від 17.08.2011 р. (далі - Акт №2).

В Акті №2 зазначено про порушення підприємством вимог п.187.8 ст.187; п.198.1; 198.2; 198.3 ст.198; п.200.14 ст.200; п.201.4; п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а саме ПП "Гірник" завищено суму податку на додану вартість, яка заявлена до відшкодування з бюджету згідно з декларацією поданою за червень 2011 року в розмірі 63383 грн.

На підставі Акта №2 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000251601 від 26.08.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 63383 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції сумі розміром 31691 грн.;

- №0000331601 від 15.11.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 63383 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції сумі розміром 1 грн.;

- №0000351601 від 15.11.2012 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 8912 грн.

За результатами апеляційного узгодження, згідно з рішенням Державної податкової адміністрації у Житомирській області №23722/К-С/25-009 від 10.11.2011 р. скарги ПП "Гірник" задоволено частково:

- залишено без змін податкове-повідомлення рішення відповідача №0000261601 від 15.09.2011 р.;

- скасовано податкове повідомлення-рішення №0000251601 від 26.08.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 63383 грн. та застосування фінансової санкції в розмірі 31691 грн. в частині застосованої фінансової санкції в сумі 31690 грн., в іншій частині (сума зменшення бюджетного відшкодування 63383 грн., фінансова санкція 1 грн.) залишено без змін;

- додатково зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 41512 грн. та за червень 2011 року в сумі 8912 грн., а скарги директора Приватного підприємства "Гірник" задовольняє частково.

Під час розгляду скарги 19 жовтня 2011 року Володарсько-Волинською МДПІ здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача на предмет підтвердження доказової бази з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року та в рахунок зменшення податкових зобов'язань за червень 2011 року, за результатами якої складено акт №28/23-107/32699188 від 19.10.2011 р.

У зазначеному акті вказано, що порушення викладене в акті камеральної перевірки від 17.06.2011 р. №13/1610/32699188 не підтверджується. Встановлено порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198, п.п. "е" п.201.1 ст.201, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим Приватним підприємством "Гірник" завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2011 року на 63383 грн. та суму залишку від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 8912 грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабродит" 10 січня 2008 року укладено договір №1 відповідно до якого товариство передало у власність ПП "Гірник" блоки лабрадориту 1-4 категорії.

Факти виконання сторонами зазначеного договору підтверджується видатковими та податковими накладними, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, реєстром отриманих податкових накладних, реєстром платіжних доручень до декларації за квітень та червень 2011 року, копії яких долучено до матеріалів справи.

Зазначені первинні документи не визнані недійсними, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України вважаються належними доказами по справі, які свідчать про реальність здійснення господарської операції.

Отже, судом не встановлено факту безтоварності операцій з поставки блоків та завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.

Доводи відповідача про нереальний товарний характер господарських відносин позивача з ТОВ "Лабрадорит" у зв'язку з тим, що Приватним підприємством "Гірник" не було підтверджено транспортування продукції та факт отримання товару спростовуються положеннями пунктів 12.4 та 12.5 договору №1 від 10.01.2008 року, відповідно до якого позивач має право здійснювати продаж придбаного товару безпосередньо із складу ТОВ "Лабрадорит" - с.Кам'яний Брід, Коростишівський район, Житомирська області, а у разі якщо придбаний товар не реалізується на протязі 6 місяців з моменту придбання, товар передається останньому на відповідальне зберігання.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.18 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

На підставі п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пунктів 200.10, 200.11 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

На підставі п.п.54.3.2 п.54 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно зі абз. а) п.200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірного податкового повідомлення - рішення.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0000321601, №0000331601, №0000341601, №0000351601 від 15.11.2011 р., №0000261601 від 15.09.2011 р., №0000251601 від 26.08.2011 р. та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі розміром 101744 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Приватного підприємства "Гірник" до Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області в особі Черняхівського відділення Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000321601, №0000331601, №0000341601, №0000351601 від 15.11.2011 р., №0000261601 від 15.09.2011 р., №0000251601 від 26.08.2011 р. та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі розміром 101744 грн., - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Володарськ-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області №0000321601, №0000331601, №0000341601, №0000351601 від 15.11.2011 р., №0000261601 від 15.09.2011 р., №0000251601 від 26.08.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на користь Приватного підприємства "Гірник" (12324, Житомирська обл., Черняхівський район, с.Сліпчиці, вул.Радянська, 91, код ЄДРПОУ 32699188) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі розміром 101744 (сто одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 00 (нуль) коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Гірник" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1049 (одна тисяча сорок дев'ять) грн. 63 (шістдесят три) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 11 жовтня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено 16 жовтня 2012 року.