Постанова

від 26.11.2012 по справі 2а-4810/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року 2а-4810/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представника позивача - Лук’яненка Я.В.,

представника відповідача - Герасименко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліc" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0001102300, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на загальну суму 604739,00 грн., з яких: 503927,00 грн. - за основним платежем; 100812,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення грошового зобов'язання згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено твердження податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі ціни придбаних товарів та наданих послуг. На думку посадових осіб податкового органу, ніякі товари та послуги контрагентами фактично не поставлялись та не надавались, позивач не мав наміру придбати товари та послуги в дійсності, а договори уклав з метою мінімізації податкових зобов'язань. Оскільки формування податкового кредиту здійснено позивачем незаконно, це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - товари та послуги поставлені (надані) контрагентами в повному обсязі і оплачені, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. На думку позивача, він правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, тому просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що прийняте податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліс" є юридичною особою, що зареєстрована 10.06.1993 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля будівельними матеріалами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; роздрібна торгівля фармацевтичними товарами; діяльність ресторанів; інша видовищно-розважальна діяльність.

У вересні 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 (акт перевірки від 07.09.2012 № 311/22-01/19407655).

Внаслідок перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог:

статті 3, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 503927,00 грн., у тому числі: за лютий 2010 року - на суму 80809,00 грн.; за серпень 2010 року - на суму 46236,00 грн.; за жовтень 2010 року - на суму 19851,00 грн.; за листопад 2010 року - на суму 12652,00 грн.; за грудень 2010 року - на суму 35486,00 грн.; за червень 2011 року - на суму 100680,00 грн.; за липень 2011 року - на суму 208213,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача, які здійснювалися ним на підставі договорів, укладених з контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна комерція" (щодо надання маркетингових послуг); Приватним підприємством "АВМ Трейд" (щодо поставки товарів медичного призначення); Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (щодо поставки товарів медичного призначення); Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Імпекс" (щодо поставки будівельно-оздоблювальних товарів); Товариством з обмеженою відповідальністю "Труд" (щодо поставки щебеню); Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс" (щодо поставки цементу). На думку посадових осіб податкового органу, ніякі товари та послуги контрагентами фактично не поставлялись та не надавались і позивач не переслідував такої мети. Договори з переліченими контрагентами були укладені з метою мінімізації податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави і суспільства, тому вони є нікчемними, а формування податкового кредиту здійснено позивачем незаконно.

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна комерція" висновки податкового органу ґрунтуються на відомостях про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємства шляхом створення (придбання) суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) групою осіб, до яких, за версією слідчого, також належать і засновники даного підприємства, а також на твердженнях податкового органу про те, що цей контрагент не має адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов'язань за договором.

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Імпекс", Приватним підприємством "АВМ Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" висновки податкового органу ґрунтуються на даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, на підставі яких встановлено розбіжність між задекларованими позивачем сумами податку на додану вартість та показниками податкової звітності контрагентів. Крім того, щодо перелічених платників податкові органи анулювали свідоцтва про їх реєстрацію платниками податку на додану вартість, вони відсутні за місцезнаходженням, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" перебуває в стані припинення.

Щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Труд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс" висновки податкового органу ґрунтуються на твердженнях про відсутність у позивача оригіналів податкових накладних.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0001102300, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на загальну суму 604739,00 грн., з яких: 503927,00 грн. - за основним платежем; 100812,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факти поставки товарів (надання послуг), оплату їх вартості та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг). Крім того, суд зобов'язав позивача надати, а також виготовив самостійно витяги та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та відкритої бази даних Державної податкової служби України ("Дізнайся більше про свого бізнес-партнера", "Реєстр платників ПДВ", "Анульовані свідоцтва платників ПДВ"), що містять дані про контрагентів позивача.

На підставі зібраних по справі доказів судом встановлено наступне.

У жовтні 2009 року між позивачем (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна комерція" (виконавець) укладено договір від 01.10.2009 № 385 про надання маркетингових послуг. Вартість маркетингових послуг становила суму 1126512,00 грн., у т.ч. ПДВ - 187752,00 грн.

Під час судового розгляду позивач пояснив, що в нього відсутні будь-які документи, які підтверджують факт надання послуг за вказаним договором та оплати їх вартості, оскільки усі документи були вилучені органами досудового слідства у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи.

Як убачається з протоколу виїмки та огляду від 09.06.2010, на підставі постанови слідчого про проведення виїмки від 05.05.2010 у кримінальній справі № 51-2972 у приміщенні ДПІ у Голосіївському районі м. Києва у позивача вилучено наступні документи: договір від 01.10.2009 № 385, три акти прийому-здачі наданих послуг (від 29.10.2009 № ОУ-0000051, від 25.11.2009 № ОУ-0000052, від 31.12.2009 № ОУ-0000051), три податкових накладних (від 22.12.2009 № 137, від 22.12.2009 № 138, від 22.12.2009 № 139).

Позивач не зміг надати суду пояснення стосовно того, в чому саме полягає суть маркетингових послуг, які надавалися позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна комерція". Позивач також не надав суду жодних матеріальних носіїв, які б підтверджували факт надання послуг (перелік питань, що підлягали маркетинговому дослідженню, опис послуг, звіти з приводу проведених досліджень тощо).

Представник позивача стверджував, що оплата за надані послуги здійснювалась позивачем безготівковим шляхом. В оплату за надалі послуги позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна комерція" кошти в сумі 1126512,00 грн., у т.ч. ПДВ - 187752,00 грн. Однак, документів, що підтверджуються факт оплати позивач суду не надав.

З приводу юридичної особи контрагента судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільна комерція" є юридичною особою, що зареєстрована 13.07.2009 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією; стан юридичної особи - зареєстровано. Основними видами діяльності даного контрагента є: дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; діяльність агентств нерухомості; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; інші види оптової торгівлі; консультування з питань комерційної діяльності та управління; надання інших комерційних послуг.

З приводу взаємовідносин з Приватним підприємством "АВМ Трейд" судом встановлено наступне.

Як вбачається з акта перевірки від 07.09.2012 № 311/22-01/19407655, податковий орган здійснював перевірку господарських відносин між позивачем і Приватним підприємством "АВМ Трейд" (код за ЄДРПОУ 34647503), за результатами якої дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарських операцій та нікчемність правочину, укладеного між цими суб'єктами господарювання.

На підставі даних акта перевірки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців судом встановлено, що Приватне підприємство "АВМ - Трейд" (код за ЄДРПОУ 34647503) зареєстроване 26.10.2006 Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області (стан юридичної особи -зареєстровано). Основними видами діяльності даного контрагента є: діяльність агентств нерухомості; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; посередництво в торгівлі автомобілями; нотаріальна та інша юридична діяльність; інші види оптової торгівлі; консультування з питань комерційної діяльності та управління; оптова торгівля іншими продуктами харчування. З відкритої бази даних Державної податкової служби України ("Дізнайся більше про свого бізнес-партнера", "Реєстр платників ПДВ", "Анульовані свідоцтва платників ПДВ") судом встановлено, що станом на 12.11.2012 Приватне підприємство "АВМ Трейд" (код за ЄДРПОУ 34647503) перебуває на обліку в органах Державної податкової служби, як таке, щодо якого до ЄДР внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням; 21.10.2010 анульовано свідоцтво платника ПДВ № 100001741.

Однак, як з'ясувалось під час судового розгляду, у періоді, що перевірявся, позивач мав взаємовідносини не з Приватним підприємством "АВМ Трейд" (код за ЄДРПОУ 34647503), а з іншою юридичною особою, яка має схоже найменування - Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Трейд" (код за ЄДРПОУ 36862286).

Судом встановлено, що податковий орган взаємовідносини з даною юридичною особою не перевіряв, адже свої висновки посадові особи податкового органу робили не на підставі аналізу первинних фінансово-господарських документів позивача, а на підставі даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, що містили помилку щодо суб'єкта правовідносин.

Позивач на підтвердження факту здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Трейд" (код за ЄДРПОУ 36862286) надав суду копії відповідних первинних фінансово-господарських документів, на підставі яких судом встановлено, що в січні 2010 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Трейд" (постачальник) укладено договір від 01.01.2010 № 129 про поставку товарів медичного призначення (фіто чаї, напої, соки, сухі молочні суміші, вологі серветки тощо). Постачальником здійснено 70 поставок товару на загальну суму 141352,21 грн., у т.ч. ПДВ - 23558,70 грн.

На підтвердження факту поставки товару позивач надав суду копії видаткових накладних, складених уповноваженими представниками постачальника та позивача.

На підтвердження наявності у позивача приміщень та устаткування аптечних закладів представник позивача надав суду копії паспортів аптечних закладів, а саме: аптека № 1, яка знаходиться за адресою: 08153, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 134; аптека № 2, знаходиться за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Вітянська, 1; аптека № 3, яка знаходиться за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 1; аптека № 4, яка знаходиться за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 15.

Оплата товару здійснювалась позивачем безготівковим шляхом. В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Трейд" кошти в загальній сумі 141352,21 грн., у т.ч. ПДВ - 23558,70 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями платіжних доручень та банківських виписок.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Трейд" податкові накладні на загальну суму 141352,21 грн., у т.ч. ПДВ - 23558,70 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу юридичної особи контрагента позивача судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ - Трейд" (код за ЄДРПОУ 36862286) є юридичною особою, що зареєстрована 08.12.2009 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією; стан юридичної особи - зареєстровано. Основними видами діяльності даного контрагента є: оптова торгівля іншими продуктами харчування; оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами.

На підставі відкритої бази даних Державної податкової служби України "Дізнайся більше про свого бізнес-партнера", "Реєстр платників ПДВ", "Анульовані свідоцтва платників ПДВ" судом встановлено наступне. Станом на 12.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ - Трейд" (код за ЄДРПОУ 36862286) перебуває на обліку в органах Державної податкової служби; податкового боргу не має; є платником податку на додану вартість (свідоцтво ПДВ № 100259611, діє з 17.12.2009); інформація про анульовані свідоцтва платника ПДВ в базі відсутня.

З приводу взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" судом встановлено наступне.

Як вбачається з акта перевірки від 07.09.2012 № 311/22-01/19407655, податковий орган здійснював перевірку взаємовідносин між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (код за ЄДРПОУ 35333056), за результатами якої дійшов висновку про відсутність факту здійснення господарської операції та нікчемність правочину, укладеного між цими суб'єктами господарювання.

На підставі даних акта перевірки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (код за ЄДРПОУ 35333056) зареєстроване 16.08.2007 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією; стан юридичної особи - припинено (запис від 29.08.2012 № 10741110011026542). Основними видами діяльності вказаної юридичної особи були неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; оптова торгівля напоями. З відкритої бази даних Державної податкової служби України ("Дізнайся більше про свого бізнес-партнера", "Реєстр платників ПДВ", "Анульовані свідоцтва платників ПДВ") судом встановлено, що станом на 12.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (код за ЄДРПОУ 35333056) припинено (ліквідовано, закрито, реорганізовано); платник податків не має податкового боргу; 12.04.2011 анульовано свідоцтво платника ПДВ № 100064532.

Однак, як з'ясувалось під час судового розгляду, у періоді, що перевірявся, позивач мав взаємовідносини не з Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (код за ЄДРПОУ 35333056), а з іншою юридичною особою, яка має таке ж найменування, але інший код - Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (код за ЄДРПОУ 36800559).

Судом встановлено, що податковий орган взаємовідносини з даною юридичною особою не перевіряв, адже свої висновки посадові особи податкового органу робили не на підставі аналізу первинних фінансово-господарських документів позивача, а на підставі даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, що містили помилку щодо суб'єкта правовідносин.

Позивач на підтвердження факту здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (код за ЄДРПОУ 36800559) надав суду копії відповідних первинних фінансово-господарських документів, на підставі яких судом встановлено, що у грудні 2009 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (постачальник) укладено договір від 01.01.2009 № 295 про поставку товарів медичного призначення (мінеральна вода, безалкогольні напої тощо). Постачальником здійснено 57 поставок товарів на загальну суму 27767,42 грн., у т.ч. ПДВ - 4627,90 грн.

На підтвердження факту поставки товару позивач надав суду копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, складених уповноваженими представниками постачальника та позивача.

Як вже зазначалось, позивач також надав суду докази наявності в нього приміщень та устаткування аптечних закладів для зберігання та реалізації товарів.

Оплата товару здійснювалась позивачем безготівковим шляхом. В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" кошти в загальній сумі 27767,42 грн., у т.ч. ПДВ - 4627,90 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями банківських виписок.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" податкові накладні на загальну суму 27767,42 грн., у т.ч. ПДВ - 4627,90 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу юридичної особи контрагента позивача судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (код за ЄДРПОУ 36800559) є юридичною особою, що зареєстрована 22.10.2009 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією; стан юридичної особи - зареєстровано. Основними видами діяльності даного контрагента є: неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; оптова торгівля напоями.

На підставі відкритої бази даних Державної податкової служби України "Дізнайся більше про свого бізнес-партнера", "Реєстр платників ПДВ", "Анульовані свідоцтва платників ПДВ" судом встановлено, що станом на 12.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (код за ЄДРПОУ 36800559) перебуває на обліку в органах Державної податкової служби; податкового боргу не має; є платником податку на додану вартість (свідоцтво ПДВ № 100254197, діє з 11.11.2009); інформація про анульовані свідоцтва платника ПДВ в базі відсутня.

З приводу взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Імпекс" судом встановлено наступне.

У вересні 2010 року між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Імпекс" здійснювались господарські операції з поставки товарів на підставі двох рахунків-фактур (від 03.09.2010 № БІ-0000147 та від 17.09.2010 № БІ-0000162). За вказаними господарськими операціями Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Імпекс" здійснило поставку будівельно-оздоблювальних товарів (монтеррей; труба водостічна; відвід труби; лист профільований тощо) на користь позивача на загальну суму 18074,94 грн., у т.ч. ПДВ - 3012,49 грн.

Факт поставки товару підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями двох видаткових накладних (від 10.09.2010 № БІ-0441 та від 10.09.2010 № БІ-0442) на загальну суму 18074,94 грн., у т.ч. ПДВ - 3012,49 грн.

Оплата товару здійснювалась позивачем безготівковим шляхом на підставі рахунків-фактур. В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Імпекс" кошти в загальній сумі 18074,94 грн., у т.ч. ПДВ - 3012,49 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями банківських виписок.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Імпекс" дві податкові накладні від 07.09.2010 № 520 та від 20.09.2010 № 564 на загальну суму 18074,94 грн., у т.ч. ПДВ - 3012,49 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу юридичної особи контрагента позивача судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Імпекс" є юридичною особою, що зареєстрована 22.09.1997 Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією; стан юридичної особи - зареєстровано. Основними видами діяльності даного контрагента є: будівництво будівель; інші види оптової торгівлі; виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів; роздрібна торгівля залізними виробами фарбами, та склом; оптова торгівля будівельними матеріалами; виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з випаленої глини; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

З приводу взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Труд" судом встановлено наступне.

Як вбачається з акта перевірки від 07.09.2012 № 311/22-01/19407655 висновки податкового органу ґрунтуються на твердженнях про відсутність у позивача оригіналів податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд", що підтверджують суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту.

Однак, в судовому засіданні представник позивача дані твердження податкового органу заперечив і представив суду для огляду оригінал податкових накладних, а їх копії надав для приєднання до матеріалів справи.

Крім того, позивач надав суду копії первинних фінансово-господарських документів, що підтверджують реальність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Труд".

Так, судом встановлено, що у січні 2011 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Труд" (постачальник) укладено договір від 28.01.2011 № 11-с-28-01-11 на поставку щебеню. Загальна вартість поставок становила 1623257,40 грн., у т.ч. ПДВ - 270542,90 грн. Факт поставки щебеню підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями видаткових накладних на загальну суму 1623257,40 грн., у т.ч. ПДВ - 270542,90 грн.

З приводу відсутності у позивача товарно-транспортних накладних позивач пояснив, що складання цих документів умовами договору не передбачено, оскільки поставка щебеню здійснювалась на умовах самовивозу зі складу постачальника транспортом позивача, а факт поставки товару оформлювався шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткових та видачею податкових накладних.

Оплата товару здійснювалась позивачем безготівковим шляхом. В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд" кошти в загальній сумі 1623257,40 грн., у т.ч. ПДВ - 270542,90 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями банківських виписок.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд" податкові накладні на загальну суму 1623257,40 грн., у т.ч. ПДВ - 270542,90 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу юридичної особи контрагента позивача судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Труд" є юридичною особою, що зареєстрована 14.04.1992 Новоград-Волинською районною державною адміністрацією Житомирської області; стан юридичної особи - зареєстровано. Основними видами діяльності даного контрагента є: різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля; добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.

З приводу взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс" судом встановлено наступне.

Як вбачається з акта перевірки від 07.09.2012 № 311/22-01/19407655 висновки податкового органу ґрунтуються на твердженнях про відсутність у позивача оригіналів податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс", що підтверджують суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту.

Однак, в судовому засіданні представник позивача дані твердження податкового органу заперечив і представив суду для огляду оригінал податкових накладних, а їх копії надав для приєднання до матеріалів справи.

Крім того, позивач надав суду копії первинних фінансово-господарських документів, що підтверджують реальність господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс".

Так, судом встановлено, що у травні 2011 року між позивачем (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс" (постачальник) укладено договір від 27.05.2011 № 05.11-9 на поставку цементу на суму 102960,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17160,00 грн.

Факт поставки цементу підтверджується дослідженою у судовому засіданні копією видаткової накладної від 05.07.2011 на суму 102960,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17160,00 грн.

З приводу відсутності у позивача товарно-транспортних накладних позивач пояснив, що складання цих документів умовами договору не передбачено, оскільки поставка щебеню здійснювалась на умовах самовивозу зі складу постачальника транспортом позивача, а факт поставки товару оформлювався шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткових та видачею податкових накладних.

Оплата товару здійснювалась позивачем безготівковим шляхом. В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс" кошти в сумі 102960,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17160,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується дослідженими у судовому засіданні копіями банківських виписок.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаною господарською операцією позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс" податкову накладну від 05.07.2011 № 163 на суму 102960,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17160,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу юридичної особи контрагента позивача судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс" є юридичною особою, що зареєстрована 07.05.2009 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією; стан юридичної особи - зареєстровано. Основними видами діяльності даного контрагента є: оптова торгівля будівельними матеріалами тощо.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спір між сторонами пов'язується з правовою оцінкою рішення податкового органу, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок неправомірного формування платником податків податкового кредиту.

До 1 січня 2011 року спірні правовідносини регулювались законами України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а з 1 січня 2011 року - відповідними положеннями Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Аналогічне правове регулювання запроваджено з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначено позивачу у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам у складі ціни придбаних товарів та послуг. Оскільки, на думку податкового органу, ніякі товари та послуги позивачем фактично не придбавались (твердження про безтоварність господарських операцій), господарські зобов'язання є нікчемними, формування податкового кредиту з податку на додану вартість вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, які покладено в основу висновків про нікчемність господарських зобов'язань та прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке оспорюються позивачем в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт отримання позивачем маркетингових послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна комерція" на підставі договору від 01.10.2009 № 385, оплати їх вартості документально не підтверджується. Факт виїмки договору, актів прийому-здачі наданих послуг та податкових накладних не впливає на висновок суду, адже позивач не надав жодних інших доказів, які б підтверджували факт надання маркетингових послуг та розкривали б їх зміст.

Таким чином, твердження податкового органу про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 234607 ,00 грн., у тому числі: на суму 187685,00 грн. - за основним платежем; 46922,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, у судовому засіданні позивачем спростовані не були, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо взаємовідносин з іншими контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (щодо поставки товарів медичного призначення); Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Імпекс" (щодо поставки будівельно-оздоблювальних товарів); Товариством з обмеженою відповідальністю "Труд" (щодо поставки щебеню); Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Металцемсервіс" (щодо поставки цементу), суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт реальності господарських операцій підтверджується документально, операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Твердження податкового органу про безтоварність господарської операції у судовому засіданні були спростовані, надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0001102300 підлягає скасуванню в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на суму 370132,00 грн., з яких: 316242,00 грн. - за основним платежем; 53890,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Окремо суд наголошує, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентами та платниками податків за ланцюгом постачання.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, частина судових витрати щодо сплати судового збору підлягає присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Доказів понесення будь-яких судових витрат відповідачем суду надано не було, вимог про їх відшкодування не заявлено, у зв'язку з чим судові витратити розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0001102300 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліс" суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на суму 370132,00 грн., з яких: 316242,00 грн. - за основним платежем; 53890,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліс" частину витрат по сплаті судового збору в сумі 1313 (одна тисяча триста тринадцять) гривень 46 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "30" листопада 2012 р.