Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а/2370/4688/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/4688/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Орленко В.І.,

при секретарі -Яремич В.І.,

за участю представника заявника державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Власенко В.В. -за довіреністю від 10.04.2012р. № 776/10-017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за поданням державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Єлісей»про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2012 року до Черкаського окружного адміністративного суду з поданням звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, в якому просить стягнути з банківських рахунків приватного підприємства «Єлісей»кошти в розмірі 11 273 грн. 40 коп. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник податкової інспекції подання про стягнення коштів за податковим боргом підтримала повністю, обґрунтовуючи його тим, що станом на 10.12.2012р. за відповідачем згідно облікової картки платника податків обліковується заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 11 273 грн. 40 коп.; податкова вимога щодо погашення суми податкового боргу надіслана відповідачу 10.10.2012 р. та залишена останнім без задоволення, у зв'язку з чим у позивача на підставі п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України виникло право на стягнення з відповідача коштів за податковим боргом.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечень проти заявленого подання про стягнення коштів за податковим боргом не надав. Разом з тим, згідно статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Заслухавши пояснення та доводи представника заявника, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач -приватне підприємство «Єлісей»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 02.10.2008 р., ідентифікаційний код 36196490 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.11.2012 р.).

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Так, згідно абз. 1 п. 57.1. статті 57 розділу II Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1. статті 50 Податкового кодексу України ).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1. - 54.3.6. п. 54.3. статті 54 Податкового кодексу України , платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1. статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1. статті 41 Податкового кодексу України ).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 27.10.2011 р. № 1690/29-012 приватне підприємство «Єлісей»з 03.10.2008 року за № 17140 перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м.Черкаси, як платник податків.

30.06.2010 р. приватне підприємство «Єлісей»зареєстроване як платник податку на додану вартість за № 361964923019 (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200008723 від 10.11.2011 р.).

Відповідно до поданих приватним підприємством «Єлісей»:

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість № 9065464456 від 22.10.2012 р. за вересень 2012 року, платник податку самостійно нарахував суму податку за вересень 2012 рік в сумі 3 476 грн. 00 коп.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9067310319 від 30.10.2012 р., відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі -880 грн.;

- звітної податкової декларації з податку на додану вартість № 9073479723 від 20.11.2012 р. за жовтень 2012 року, платник податку самостійно нарахував суму податку за жовтень 2012 рік в сумі 8 956 грн. 00 коп.

Однак, означені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість відповідачем в установлені чиним законодавством терміни не сплачено.

Як наслідок, загальна сума грошових зобов'язань приватного підприємства «Єлісей»з урахуванням переплати (278 грн. 60 коп.) складає 11 273 грн. 40 коп.

За змістом п.п. 14.1.175. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податковою боргу платника податків.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою приватним підприємства «Єлісей»в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 04.10.2012 року № 1150 на суму 1 669 грн. 49 коп., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 11.10.2012 р. отримана уповноваженою особою відповідача.

05.11.2012 р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 13206802 зареєстровано публічне обтяження - податкова застава на майно приватного підприємства «Єлісей».

Виходячи з положень п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків приватного підприємства «Єлісей», ідентифікаційний код 36196490, на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби 11 273 (одинадцять тисяч двісті сімдесят три) грн. 40 коп. податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 13.12.2012 р.