Постанова

від 07.12.2012 по справі 2а-12577/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-12577/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 07 грудня 2012 року                            13 год. 15 хв.                              № 2а-12577/12/2670 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СТМ" до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача. ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва 13 вересня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СТМ" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції Деснянського району міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача, пов'язаних із проведенням зустрічної звірки позивача по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл" (також далі за текстом - ТОВ "Ентхілл"), їх реальності та повноти відображення в обліку за період із        01 березня по 30 квітня 2012 року (також далі за текстом - звірка), за результатами        якої складено акт від 13 серпня 2012 року № 483/22-1/36337072 (також далі за текстом - акт звірки), а також дій щодо визнання в акті звірки нікчемними правочинів, укладених позивачем із ТОВ "Ентхілл". В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що відповідач провів звірку позивача та склав акт звірки з порушенням чинного податкового законодавства. Ухвалою суду від 17 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні. У судовому засіданні 13 листопада 2012 року судом на підставі ч. 4 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) здійснено виклик свідків - директорів ТОВ "Ентхілл", однак, такі особи у судове засідання                   26 листопада 2012 року не прибули, про причини неможливості прибуття за викликом завчасно суд не повідомили. У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю. Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 16 жовтня 2012 року. У судовому засіданні 26 листопада 2012 року на підставі ч. 1 ст. 52 КАС України судом здійснено заміну первинного відповідача - державної податкової інспекції Деснянського району міста Києва Державної податкової служби на належного відповідача - державну податкову інспекцію у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: Відповідачем 22 травня та 19 червня 2012 року направлено позивачу письмові запити про надання пояснень та їх документального підтвердження № 1257/10/15-224 та                  № 1771/10/15-224 щодо фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "Ентхілл", отримавши які, позивач листом від 02 серпня 2012 року № 0208/1 надав відповідачу такі пояснення та їх документальне підтвердження. Однак, відповідачем проведено звірку позивача, за результатами якої складено акт звірки. Звірку проведено на підставі п. 73.5 ст. 73, ст. 79 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України). Акт звірки позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення відповідачу заперечень, розглянувши які, відповідач листом від 27 серпня 2012 року             № 3183/10/22-218 повідомив позивача про залишення висновків акту звірки без змін. Суд погоджується з доводами позивача щодо необхідності визнання протиправними дій відповідача, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних положень і обставин. Так, згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Відповідно до п.п. 1-9 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня  2010 року № 1232 (також далі за текстом - Порядок № 1232), зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями). У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця). Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора). З викладених положень вбачається, що проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Згідно з п. 2.2 розділу 2, п. 3.1 розділу 3, п. 4.4 розділу 4 наказу Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (також далі за текстом - Методичні рекомендації), необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т.ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т.ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. З метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС - виконавець), запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки" (далі - ІС "Зустрічні звірки"). Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку. Слід врахувати, що форма запиту є примірною та заповнюється залежно від наявних даних про платника податків та/або суб'єкта господарювання, виду здійснених господарських операцій та їх документального підтвердження. Недотримання органом ДПС - ініціатором примірної форми запиту не є підставою для відмови органом ДПС - виконавцем у здійсненні зустрічної звірки. При цьому з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС - ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб'єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з'ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків. Зустрічна звірка може бути проведена органом ДПС - ініціатором самостійно у разі коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки. У ході судового розгляду справи з'ясовано, що в акті звірки зазначено про проведення звірки позивача на підставі даних, зазначених в наявних у відповідача інформаційних баз, з урахуванням висновків акту перевірки від 06 липня 2012 року № 400/23-60/37331553 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ентхілл".       При цьому, не зазначено інформації про направлення відповідачу податковим органом (ініціатором) запиту про проведення такої звірки позивача. Крім того, за результатами звірки відповідачем складено акт звірки, а не довідку, що є порушенням положень ПК України, Порядку № 1232 та Методичних рекомендацій, оскільки, як вбачається з викладених вище положень, акт складається у разі неможливості проведення зустрічної звірки, а за результатами зустрічних звірок складається довідка. Поряд з цим, наявні у матеріалах справи листи державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (а.с. 71, 72) за своїм змістом не є запитами на проведення зустрічної звірки, оскільки не містять інформації щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб'єктом господарювання, а також повного і чіткого переліку питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з'ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків. Стосовно викладеного в акті звірки висновку відповідача про невідповідність укладених позивачем правочинів вимогам їх дійсності та визнання їх такими, що порушують публічний порядок, суд зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 203, ст. 204, ч. 2 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним. При цьому, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2009 року у справі № К-1470/09 викладено правову позицію стосовно того, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом. Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2012 року у справі № К/9991/69002/11, для висновку про нікчемність правочину, вчиненого відповідними підприємствами, необхідно встановити невідповідність такого правочину загальним умовам чинності правочину та наявність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. У п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" викладено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України, а саме: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державним податковим інспекціям, у свою чергу, надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Тобто, відповідач, у разі необхідності, може звернутись до суду з позовом про визнання правочину недійним, а не самостійно давати правову оцінку таким правочинам, однак будь-яких доказів звернення до суду з таким позовом представниками відповідача не надано. У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 вересня 2011 року № 7319 зазначено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, роблячи висновок про нікчемність договорів, укладених позивачем, відповідач, за переконанням суду, вийшов за межі своїх повноважень. Крім того, в акті звірки конкретно не зазначено, які саме договори (правочини) відповідач вважає нікчемними. Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов. Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову. На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СТМ" до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СТМ" до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій відповідача. 2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби, пов'язані із проведенням зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СТМ" по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл", їх реальності та повноти відображення в обліку за період із 01 березня по 30 квітня 2012 року, за результатами якої складено акт від 13 серпня 2012 року № 483/22-1/36337072. 3. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Деснянському       районі міста Києва Державної податкової служби по визнанню в акті від 13 серпня 2012 року № 483/22-1/36337072 нікчемними правочинів, укладених товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СТМ" із товариством з обмеженою відповідальністю "Ентхілл". 4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СТМ" (ідентифікаційний код 36337072) сплачений ним судовий збір у розмірі 32,19 грн. (Тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок) із Державного бюджету України. 5. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені      ст. 167 КАС України. Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин