Постанова

від 11.12.2012 по справі 27/153б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. Справа № 27/153Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач суддів:Акулової Н., Алєєвої І. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", м.Київ на постановугосподарського суду Донецької області від 25.07.12р. на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.09.12р. у справі№27/153б господарського суду Донецької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервіс" м.Донецьк доТовариства з обмеженою відповідальністю "Стульнєвський гранітний кар'єр", м.Донецьк провизнання банкрутом за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від кредиторів:не з'явився від скаржника:Тунік Г.В., за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 25.07.2012р. господарський суд Донецької області визнав боржника -ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначив арбітражного керуючого Гороховського А.В.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.12р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф»на постанову господарського суду Донецької області від 25.07.2012р. у справі № 27/153б залишено без задоволення. Постанову господарського суду Донецької області від 25.07.2012р. у справі № 27/153б про банкрутство залишено без змін.

Не погодившись з означеними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови господарського суду Донецької області від 25.07.12р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.12р. у справі № 27/153б , з вимогою припинити провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що судами першої та апеляційної інстанцій були неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", взагалі не застосовані норми ч. 1 ст. 9 вищевказаного Закону, п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.09р. за №15, також, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно розтлумачені та застосовані норми ст. 80Господарського процесуального кодексу України та ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Кредитор, товариство з обмеженою відповідальністю "Вугіллясервіс" , у відзиві на касаційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а оскаржені судові акти законними.

Боржник, товариство з обмеженою відповідальністю "Стульнєвський гранітний кар'єр", м.Донецьк , в особі ліквідатора у відзиві на касаційну скаргу , також, проти вимог та доводів скаржника заперечує , вважає, що підстави для припинення провадження у даній справі відсутні.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати № 03.07-05/958 від 07.12.12р. у зв'язку з відпусткою судді Владимиренко С.В. для розгляду справи сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя -Запорощенко М.Д., судді - Алєєва І.В., Акулова Н.В.

В нинішнє судове засідання представники ініціюючого кредитора та боржника не з'явилися , поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та дату судового засідання сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.10.2011р. за заявою ініціюючого кредитора ТОВ «Вугіллясервіс»порушена справа про банкрутство боржника ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" за загальною процедурою на підставі ст.ст. 1 , 6 , 7 , 8 , 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" . Цією ухвалою судом введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За результатами підготовчого засідання ухвалою від 26.10.2011р. суд зобов'язав ініціюючого кредитора здійснити публікацію в офіційному друкованому органі про порушення справи про банкрутство, визнав вимоги останнього, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Гороховського А.В.

В газеті «Голос України»№ 208 (5208) від 05.11.2011р. було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр".

Ухвалою від 17.01.2012р. за результатами попереднього засідання суд визнав та затвердив реєстр вимог кредиторів.

Постановою від 25.07.2012р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.12р., господарський суд Донецької області визнав боржника -ТОВ "Стульнєвський гранітний кар'єр" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначив арбітражного керуючого Гороховського А.В.

Приймаючи оскаржені судові акти , суди попередніх інстанцій виходили з рішення комітету кредиторів (Протокол № 1 від 05.03.12р.) та з того, що ознак фіктивного банкрутства не виявлено, аналіз економічних показників діяльності боржника не свідчить про наявність умисних дій відповідальних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства та про наявність ознак доведення до банкрутства; основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства значно менші нормативно допустимого значення, що свідчить про незадовільну поточну ліквідність боржника, підприємство немає достатню суму ліквідних оборотних коштів, абсолютну зовнішню неплатоспроможність підприємства та нульову рентабельність діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками та рішеннями судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Відповідно до частини 2 ст. 4 1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що:

- вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними;

- боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами);

- сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

За змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Згідно ст. 11 Закону про банкрутство основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Так, як вбачається з матеріалів справи та про це вже було позначено вище, за результатами підготовчого засідання ухвалою від 26.10.2011р. суд зобов'язав ініціюючого кредитора здійснити публікацію в офіційному друкованому органі про порушення справи про банкрутство, визнав вимоги останнього, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Гороховського А.В. Тобто, суд визнав заявлені вимоги ініціюючого кредитора безспірними та встановив відповідність заявлених вимог приписам ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Означена ухвала суду першої інстанції за результатами підготовчого засідання у встановленому законом порядку не скасована та є чинною на даний момент.

За приписами абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що завдання підсумкового засідання суду полягає в з'ясуванні ознак банкрутства для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Проте, прийняття рішення стосовно доцільності визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, залишається за господарським судом, як того вимагає ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи значний розмір пасиву боржника, наявність відповідного клопотання комітету кредиторів та відсутність пропозицій щодо санації, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанцій з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи заявників касаційних скарг про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх скасування колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається. Крім того, доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає постанови судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі вважає такими, що прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", м.Київ залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 25.07.12р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.12р. у справі №27/153б -залишити без змін .

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова І. Алєєва