Рішення

від 13.12.2012 по справі 5010/1348/2012-20/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р. Справа № 5010/1348/2012-20/76 Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С. М.

При секретарі Атаманчук І. С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін",

вул.Пшенична, 2 А, м. Київ, 03680;

до відповідача: Приватного підприємства "Вестбудбест",

вул. Крихівецька, 110, с. Крихівці, м.Івано-Франківськ,76018;

вул. Бандери, 10 б, м. Іано-Франківськ,76000;

про: стягнення заборгованості в сумі 12 348,60грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Мірошниченко Ю.В., (довіреність № б/н від 11.11.12р.);

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Вестбудбест" заборгованість в сумі 18 557,28 грн., з яких: 13 899,90грн.- основний борг, 3 350,59грн. - пеня, 653,49грн. - 3% річних, 653,30грн. - інфляційні втрати.

Представник позивача, 29.11.12р., адресував суду клопотання №8004/2012, в якому просить суд, витребувати у ДПІ в Івано-Франківській області інформацію про те, чи були віднесені до податкового кредиту ПП "Вестбудбест" податкові зобов"язання, згідно податкових накладних № 1057 від 30.06.10р. на суму 16 725,23грн., №1107 від 30.07.10р. на суму 10 709,40грн., №1109 від 30.07.10р. на суму 1 639,20грн. та чи зареєстровані вказані податкові накладні в реєстрі податкових накладних.

Приписи ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, надають право стороні або прокурору подати клопотання про витребування господарським судом доказів тільки у разі неможливості самостійно надати докази. Оскільки позивачем не наведено підстав неможливості самостійного надання господарському суду доказів, зазначених у клопотанні №8004/2012 від 29.11.12р., як і не наведено обставин, що перешкоджають їх наданню, то суд прийшов до висновку, про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів №8004/2012 від 29.11.12р.

В судовому засіданні 13.12.12р., представник позивача, подав суду заяву № 8337/2012, в якій просить суд, зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 12 348,60грн.- основного боргу.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.012.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги (зменшені) вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору купівлі - продажу №Д-145 від 27.04.10р., згідно умов якого, Продавець/позивач передав у власність Покупцю/відповідачу, по видаткових накладних № Б3-1151 від 30.07.10р., № Б3-1152 від 30.07.10р. товар, обумовлений Договором;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 12 348,60грн.;

- приписи ст. ст. 509, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 30.10.12р., 13.11.12р., 29.11.12р. з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу за адресами, вказаними позивачем у позовній заяві та згідно довідки з ЄДРПОУ АА№024997, свідоцтва про ДРЮО Серія А00 №785505, спеціального витягу ЄДРЮО та ФО-П (вул. Крихівецька, 110, с. Крихівці, м.Івано-Франківськ,76018; вул. Бандери, 10 б, м. Іано-Франківськ, 76000) повернулись на адресу суду підприємством зв"язку з відмітками "за зазначеною адресою не проживає ".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що відповідач, відповідно до законодавства належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін" (Продавець/позивач) та Приватним підприємством "Вестбудбест" (Покупець/відповідач) укладено Договір купівлі - продажу №Д-145 від 27.04.10р.

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов"язується передати у зумовлені строки другій стороні - Покупцеві товар, а Покупець зобов"язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, одиниці вимірювання, їх часткове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються накладною за згодою сторін (п.3.1. Договору).

Згідно п.2.3. Договору, право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент отримання товару від Продавця за видатково-прибутковою накладною (товаро - транспортною накладною).

Пунктами 8.1., 8.2 Договору, встановлено, що при поставці кожної партії товару: при першому відвантаженню товару, сухі будівельні суміші, інші будівельні матеріали Покупець здійснює передоплату у розмірі 20% від загальної суми вартості цієї партії товару; за цемент Покупець здійснює 100% передоплату вартості цементу з моменту отримання рахунку-фактури. Остаточний розрахунок за придбаний товар - сухі будівельні суміші, інші будівельні матеріали Покупець зобов"язаний провести не пізніше 45 - ти календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупцю/відповідачу, по видаткових накладних № Б3-1151 від 30.07.10р., № Б3-1152 від 30.07.10р., на підставі довіреності №0058 від 28.07.10р., товар, обумовлений Договором.

Однак, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриману продукцію, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 12 348,60грн.

Позивачем доведено перед судом, факт існування у відповідача боргу за отриманий товар в сумі 12 348,60грн.

Станом на 13.12.12р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договір купівлі - продажу №Д-145 від 27.04.10р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився позовні вимоги не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача стягнення заборгованості в сумі 12 348,60грн.грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 655, Цивільного кодексу України, cт.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін", вул. Пшенична, 2 А, м. Київ, 03680, до відповідача Приватного підприємства "Вестбудбест", вул. Крихівецька, 110, с. Крихівці, м.Івано-Франківськ,76018; вул. Бандери, 10 б, м. Іано-Франківськ,76000, про стягнення заборгованості в сумі 12 348,60грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Вестбудбест", вул. Крихівецька, 110, с. Крихівці, м.Івано-Франківськ,76018; вул. Бандери, 10 б, м. Іано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 34078745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фомальгаут-Полімін", вул.Пшенична, 2 А, м. Київ, 03680 ( ідентифікаційний код 31481925) 12 348,60грн. (дванадцять тисяч триста сорок вісім грн. 60 коп.) - заборгованості, 1 609,50грн. (одну тисячу шістсот дев"ять грн. 50 коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2012р.

Суддя С.Кобецька