cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-8/14013-2012 06.12.12 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
до Дочірнього підприємства «Мультіпрезент»
про стягнення суми заборгованості у розмірі 27105,44 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Хитрова Л.В. (дов № 52 від 22.01.2010)
від відповідача: не з'явився,
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до Дочірнього підприємства «Мульті-Презент»про стягнення суми заборгованості за договором про інкасацію коштів у розмірі 23303,23 грн. та суми пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 3802,21 грн.
Позов обгрунтований тим, що Дочірнє підприємство «Мульті-Презент» порушило умови здійснення оплати послуг позивача щодо здійснення інкасації коштів відповідно до умов Договору про інкасацію коштів № 77/12-08 від 25.12.2008 року.
Ухвалою суду віл 12.10.2012 провадження у справі порушено та справу призначено до розгляду на 25.10.2012 року.
Відповідач вимог ухвали про порушення провадження від 12.10.2012 не виконав, явку свого представника для участі у судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у зв'язку із чим судовий розгляд відкладений на 15.11.2012 , про що судом винесено відповідну ухвалу (а. с. 58).
До судового засідання 15.11.2012 відповідач повторно не направив свого представника, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку із чим суд відклав розгляд справи на 06.12.2012, про що виніс ухвалу (а. с. 61).
Представник позивача 06.12.2012 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надав додаткові докази на виконання вимог ухвал від 12.10.2012, 25.10.2012 та 15.11.2012 року.
Під час судового засідання представник позивача пітримав позовні вимоги у повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач втричі не забезпечив явку свого представника для участі у судовому засіданні, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва від 12.10.20-12, 25.10.2012 та 15.11.2012 проігнорував, причини неявки суду не повідомив.
За таких оставин, згідно норм статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», позивач у справі, відповідно до загальних положень Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»змінило тип з Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», яке у свою чергу є правонаступником прав та обов'язків комерційного банку «ПриватБанк», створеного у формі товариства з обмеженою відповідальністю (а. с. 9-42).
25.12.2008 між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»(Банк) та Дочірнім підприємством «Мульті-Презент»(Клієнт) укладено договір на інкасацію коштів № 77/12-08 (а. с. 6-8).
Відповідно до п. 1.2. договору, Банк власними силами і засобами здійснює інкасацію коштів Клієнта, проводить приймання коштів, виконує їх перерахування та зараховує на поточний рахунок Клієнта на слідуючий операційний день після проведення інкасації.
Банк зобов'язується зараховувати інкасовану виручку у національній валюті на поточний рахунок Клієнта в ЗАТ «АЛЬФА-БАНК»(п. 2.4. Договору про інкасацію коштів № 77/12-08).
Пунктом 5 Договором про інкасацію коштів визначено, що за послуги інкасації готівки Клієнт сплачує Банку суму в розмірі 800,00 грн. щомісяця за кожне торгівельне підприємство Клієнта, наведене у Додадку 1 до Договору (а. с. 8).
Як вбачається із банківської виписки по рахунку № 10055808200938 Печерської філії ПриватБанку про зарахування інкасованої виручки на рахунок № 26007010238401 Дочірнього підприємства «Мульті-Презент»в ПАТ «АЛЬФА-БАНК»у м. Києві, останньою датою проведення зарахування інкасованої виручки по рахунку значиться 29.07.2011 року. У зв'язку із чим суд приймає твердження Публіічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що відповідач 01.08.2011 в односторонньому порядку розірвав Договір про інкасацію коштів № 77/12-08 (а. с. 64-69).
08.07.2011 на адресу Печерської філії ПриватБанку надійшов лист від Дочірнього підприємства «Мульті-Презент», зі змісту якого вбачається, що відповідач гарантує сплатити заборгованість за послуги інкасації коштів 14503,23грн. у строк до 29.07.2011 (а. с. 75), проте оплату останнім не здійснено.
На підтвердження факту несплати відповідачем грошових коштів за послуги Банку щодо проведення інкасації, позивачем подано рахунок № 12 від 31.03.2011, рахунок № 12 від 30.04.2011, рахунок № 12 від 31.05.2011, рахунок № 12 від 30.06.2011 та рахунок № 12 від 31.07.2012, за якими на день розгляду даної господарської справи залишились не є сплаченими.
За таких обставин, відповідачем порушено умови виконання зобов'язання щодо оплати послуг Банку за здійснення інкасації коштів, у зв'язку із чим 20.06.2012 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»звернулось до Дочірнього підприємства «Мульті-Презент»із претензією № 1234 з вимогою погашення суми заборгованості (а. с. 47), однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримав.
Таким чином, відповідно до вищевикладеного Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Дочірнього підприємства «Мульті-Презент»про стягнення суми заборгованості у розмірі 23303,23 грн. та суми пені у розмірі 3802,21 грн.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК УКраїни) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 ЦК України, що є переліком підстав з яких виникають зобов"язання.передбачає.
Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дослідивши зміст Договору про інкасацію коштів № 77/12-08 суд дійшов до висновку, що зазначений правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Згідно положень статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена вище норма Господарського кодексу кореспондується із положеннями сттей 525, 526 ЦК України.
Нормами статті 610 ЦК України зазнанчено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Положення статті 629 ЦК України містять наступне: договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості у розмірі 23303,23 грн. за Договором № 77/12-08 про інкасацію коштів від 25.12.2008 перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Нормами статті 230 ГК України передбачено, що учасник у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов"язання зобов"язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).
Умовами договору про інкасацію коштів № 77/12-08, а саме пунктом 6.7. передбачена відповідальність Клієнта -Дочірнього підприємства «Мульті-Презент» у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг на користь Банку з Клієнта стягується пеня в розмірі 0,1 % від суми за кожен день прострочення.
Між тим, як передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, з урахуванням вказаних положень Господарського кодексу України, розмір пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань згідно розрахунку суду становить 3029,42 грн.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Мульті-Презент»(01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 11, код ЄДРПОУ 34414867) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(49094, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) суму заборгованості у розмірі 23303 (двадцять три тисячі триста три) гривні 23 копійки, 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 42 копійки -суму пені та 1563 (одну тисячу п'ятсот шістдесят три) гривні 61 копійку судового збору.
В іншій частині у позові відмовити.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та результативну частини у судовому засіданні 06.12.2012 року у присутності представника позивача.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.В. Полякова
Дата складання
Повного рішення: 11.12.2012 року.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2012 |
Оприлюднено | 17.12.2012 |
Номер документу | 28005792 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні