Рішення

від 04.12.2012 по справі 18/2177/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2012 р. Справа №18/2177/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово - виробничого підприємства "Торговиця", м.Полтава

про стягнення 13 009, 30 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Баранець А. Є., дов. від 16.11.12 р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки №22127/КМ від 22.12.11 р. у розмірі 13 009, 30 грн. з яких 10 088, 70 грн. сума основного боргу, 758, 86 грн. пеня, 196, 52 грн. - 3% річних та 1965, 22 грн. - 30 % річних за користування грошовими коштами.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Від позивача в судовому засіданні надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення 3% річних. (вх. №16208д від 05.12.12 р.)

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала, що направлялася відповідачу за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася до суду з відміткою пошти "адресат вибув".

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

22.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОЛФІ УКРАЇНА»(далі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробниче підприємство «Торговиця»(далі - Відповідач) було укладено договір поставки №22127/КМ (далі - Договір). Відповідно до умов даного договору Позивач зобов'язався поставити Відповідачу непродовольчі Товари, а Відповідач, в свою чергу, прийняти їх та оплатити на умовах, що визначені договором. Кількість товару по кожній партії визначалась усною чи письмовою заявкою Відповідача.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору 23.12.2011р. він поставив Відповідачу товар на загальну суму у 10 088,70 грн., що підтверджується видатковою накладною №ДУЦ 57385 від 23.12.2011р. та видатковою накладною №ДУЦ57382 від 23.12.2011р. Накладні підписані представниками сторін та засвідчені печатками. Оригінали накладних оглянуті судом у засіданні, копії долучені до матеріалів справи.

У відповідності із п. 4.4. Договору, який викладено у новій редакції згідно протоколу розбіжностей від 19.12.2011р. (копія додається) Відповідач сплачує 100% вартості товару на протязі 60 календарних днів з моменту його отримання. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною, яка підписана сторонами. Таким чином, Відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок до 21.02.2012р.

Згідно пояснень позивача відповідач не здіснив сплату заборгованості.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що "за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму".

Відповідач доказів виконання зобов'язань за договором в повному обсязі суду не надав, обставини, на які посилається позивач не спростував. Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 10 088, 70 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання чи встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати спричинені цим збитки.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності із п.5.4 Договору якщо заборгованість Покупця (Відповідача) перед постачальником (Позивачем) триває більше 2-х місяців. Покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Згідно пояснень позивача, він, беручи до уваги вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» щодо розміру пені вважає необхідним застосовувати саме подвійну облікову ставку НБУ, як це передбачено зазначеним Законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що за порушення строків оплати товару Відповідач сплачує Позивачу 30% річних за користування грошовими коштами.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 758, 86 грн. за період з 22.02.12 р. по 22.08.12 р. та 30% річних в сумі 2 670,67 грн. за період з 22.02.12 р. по 16.10.12 р. суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення 3% річних суд приймає відмову від позову в цій частині в зв'язку з чим провадження в частині стягнення 3% річних, відоповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволенних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничого підприємства «Торговиця»(36034, м. Полтава, вул. Половки, 68, ідентифікаційний код юридичної особи 32317508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дарницька, 9-а, код ЄДРПОУ 37068787) 10 088, 70 грн. основного боргу, 758, 86 грн. пені, 1965, 22 грн. 30% річних та та 1585, 19 грн. витрат по сплаті судового збору..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 3% річних у сумі 196,52 грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено

Суддя О.А. Киричук