Рішення

від 11.12.2012 по справі 5021/1613/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5021/1613/12    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 11.12.12           Справа № 5021/1613/12. за позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»        ЛТД, м. Чортків, Тернопільська область до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастерпродукт 2005»,                              м. Суми про стягнення 4435 грн. 12  коп.-                                                                                                СУДДЯ  ДЖЕПА Ю.А. За участю представників сторін: від  позивача:             не з'явився від відповідача:          не з'явився При секретарі судового засідання Лєпковій О. О. Суть спору: позивач подав позов, в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 10 452 грн. 40 коп. за Дистриб'юторським договором від 10.10.2011 р., 218 грн. 34 коп. – пені, 4173 грн. 12 коп. – штрафу, 43 грн. 66 коп.- 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи. В судове засідання від 11.12.12 р. представником позивача було подано уточнення до позовних вимог, відповідно до якого позивач просить  зменшити розмір позовних вимог на суму основного боргу,  а саме на 10 452 грн. 40 коп., оскільки остання погашена відповідачем в повному обсязі та стягнути з відповідача 218 грн. 34 коп. – пені, 4173 грн. 12 коп. – штрафу, 43 грн. 66 коп.- 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.       Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по справі не подав. Таким чином, враховуючи те, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи направлялися відповідачу за його юридичною адресою, про причини нез'явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази,  господарський суд встановив: 10 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Дистриб'ютерський договір № 88/11-Д. Відповідно до п. 2.1 Договору Фірма (Позивач) на умовах, визначених даним Договором постачає Товар Дистриб'ютеру, а Дистриб'ютер здійснює його пряму дистриб'юцію в межах цін та націнок, вказаних у прайс-листах Фірми, а  також здійснює своєчасну оплату отриманого від Фірми Товару ( а.с.12). З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 20865 грн. 60 коп. відповідно до видаткової накладної № ВН-1000252 від 29.08.2012 р., яка підписана та скріплена печатками обох сторін ( а.с. 21). Відповідно до п. 4.2. Договору та додаткової угоди № 1 від 24.11.2011 року, оплата за кожну отриману партію Товару здійснюється Дистриб'ютером у безготівковій формі протягом 21 календарного дня з моменту отримання Товару. ( а.с. 12,19). В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товар відповідачем отримано в повному обсязі, без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості, однак в порушення умов укладеного договору останнім не було своєчасно здійснено оплати за поставлений товар в сумі 20865  грн. 60 коп. Факт часткової оплати за поставлений товар  відповідачем в сумі 10 413 грн. 19 коп. 04 жовтня 2012 року підтверджується платіжним дорученням № 1543 від 04.10.2012 р. ( а.с. 17) З матеріалів справи вбачається, що остаточна оплата за отриманий товар у сумі 10452 грн. 40 коп., яка є предметом спору в даній справі, відбулася після порушення провадження у даній справі, а саме 01.11.12 р. та 02.11.12 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 566 від 01.11.12 р. та № 1764 від 02.11.12 р. ( а.с.38,39) Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.      Оскільки сума основного боргу у розмірі  10452 грн. 40 коп., яка є предметом спору в даній справі погашена відповідачем в повному обсязі, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Згідно з поданим розрахунком, розмір 3 % річних складає 43 грн. 66 коп. Враховуючи наведене, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 43 грн. 66 коп. - 3% річних. В обгрунтування позовних вимог, в частині стягнення з відповідача пені та штрафу, позивач зазначає, що відповідачем товар отримано в повному обсязі, без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості, однак в порушення умов укладеного договору останнім не було своєчасно здійснено оплати за поставлений товар в сумі 20865  грн. 60 коп. Відповідно до п. 6.3. договору, у разі затримки оплати за Товар, Дистриб'ютер сплачує Фірмі пеню у розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Згідно з поданим  розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 218 грн. 34 коп. за період з 20.09.2012 року по 25.10.2012 року (а.с.10). Згідно з постановою правління Національного Банку України "Про регулювання грошово-кредитного ринку" від 21.03.2012 року № 102, з 23 березня 2012 року установлено облікову ставку НБУ в розмірі 7,5 %. Окрім того, частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно п 4.2. договору оплата за поставлений товар мала настати протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання Товару, а саме з 19.09.12 р. Позивачем в наданому розрахунку вірно зазначений період нарахування пені. Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені в сумі 218 грн. 34 коп. в межах розміру, визначеного Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Також, відповідно до п. 6.3. Договору у разі прострочення платежу більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів Відповідач, окрім пені, сплачує Позивачу також штраф у розмірі 20 % від суми простроченого платежу. Відповідно до зазначеного положення договору позивачем нараховано відповідачеві штраф в сумі 4 173 грн.  12 коп., виходячи з суми простроченого платежу у розмірі 20 865 грн. 60 коп. (а.с. 10).    За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України). Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню. Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 цього ж Кодексу, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору,  встановленою  статтею  627  Цивільного кодексу   України,  коли   сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті                         61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі              4 173 грн.  12 коп. є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.   Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторонни, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови оплати за отриманий товар і зобов'язання виконав лише після порушення провадження у справі, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору. Керуючись ст. ст. 509, 526, 549, 610, 625, 627, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 173,193, 216-218, 230-232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд    ВИРІШИВ: 1. В частині стягнення суми основного боргу провадження в справі припинити. 2. Позов задовольнити.   3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастерпродукт 2005»,                        (40035, м. Суми, вул. Кіровоградська, буд. 2,  код 34012658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія» ЛТД (48500, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область, вул. Гранична, буд. 14 А, код 21154931) 43 грн. 66 коп. 3 % річних, 218 грн. 34 коп. пені,  4173 грн. 12 коп. штрафу, 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. 4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складено 12.12.2012 року                       СУДДЯ                                        (підпис)                                               Ю. А. ДЖЕПА «Згідно з оригіналом» Помічник судді                    Н. В. Сугоняко